Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:34

У Росії сваряться через гімни


Президент росії Володимир Путін і керівник Дагестану Рамазан Абдулатіпов

Президент росії Володимир Путін і керівник Дагестану Рамазан Абдулатіпов

Одним не подобається слово «бусурмани», іншим – «дзвони» і «Богородиця»

Іван Бєляєв

Керівник Дагестану Рамазан Абдулатіпов доручив перевірити на екстремізм гімн Краснодарського краю Росії. Якщо фахівці знайдуть у пісні заклики до національної ворожнечі , то уряд цієї республіки надішле дані експертизи до Конституційного суду Російської Федерації.

Приводом звернення стало те, що на недавньому футбольному матчі між «Кубанню» і командою з Махачкали «Анжи» краснодарські вболівальники спалили прапор Дагестану. Це вже не перший подібний випадок в російському футболі – нещодавно в Санкт-Петербурзі спалили чеченський прапор.

Останній інцидент викликав обурення в Дагестані. «Нічого іншого від молоді Краснодарського краю, на чолі якого стоїть націоналіст Ткачов, очікувати не доводиться», – заявив віце-прем`єр республіки Гаджі Махача.

Керівник Дагестану Рамазан Абдулатіпов зазначив, що репліка Махачова не є офіційною позицією дагестанського керівництва, але й сам заявив про неприпустимість подібних випадків. Незабаром після цього в Дагестані звернули увагу на зміст краснодарського гімну.

Гімном краю є пісня «Ти – Кубань, ти – наша батьківщина». Вона була написана під час Першої світової війни на вірші полкового священика Костянтина Образцова. Невдоволення на Кавказі викликали рядки, в яких йдеться про боротьбу кубанських козаків з «бусурманами»:

Про тебе тут згадуючи,
Як про матір рідну,
На ворога на басурманина
Ми йдемо на смертний бій.


«Ти – Кубань, ти – наша батьківщина» вже критикували раніше. Шість років тому адигейський історик Самір Хоткей заявив, що вибір козачої пісні як гімну недоречний. «В адигейських піснях періоду Кавказької війни є такі рядки, які не можна виспівувати зі сцени, і їх не співають. Подібні тексти є предметом дослідження істориків і фольклористів», – зазначив Хоткей у своїй статті. Від коментаря для Радіо Свобода історик відмовився, пояснивши, що не хотів би втручатися в нові конфлікти.

У Краснодарському краї намагаються виховувати молодь на історичних прикладах, але це можна робити коректніше, впевнений заступник директора Інституту мови, літератури і мистецтва в Махачкалі Амірбек Магомедов.

«У федеративній державі, як ми зараз говоримо, політкоректність повинна бути за можливості максимальною, і я думаю, що і без цих слів краснодарський гімн відбувся б. Якісь речі оцінюєш вже не через призму власних вражень – з’являється відчуття експерта. Я історик, і я знаю, що в політичних питаннях, тим більше в Росії, потрібна коректність, потрібна витриманість. Я – атеїст, але я виховувався в релігійній сім’ї , пам’ятаю своїх предків і їхнє ставлення до релігійних цінностей. Тут питання в тому, що випинати деякі речі для Краснодарського краю зовсім не обов’язково», – наголошує вчений.

Перспективи того, що краснодарський гімн визнають екстремістським, немає. Про це Радіо Свобода повідомила керівник експертної лабораторії «Судовий експерт», лінгвіст Марія Куликова.

«Як гімн використовується народна пісня 1914 року, яка описує певні історичні реалії, і ніяких ознак, характерних для екстремістських творів, тут немає. Зокрема, немає закликів, немає виділення якоїсь сучасної групи, проти якої була б спрямована агресія, негативна інформація, або спонукання негативного характеру. Це фольклор, і слово «басурманин» вжито у своїй історичній функції. Якщо мова про те, які шанси, що цей твір визнають екстремістським, то з лінгвістичної точки зору таких шансів немає», – зазначила вона.

Це не вперше, коли гімн російського регіону провокує суперечки. Наприклад, п’ять років тому мусульманська громада Нижнього Новгорода звернулася до губернатора Валерія Шанцева з проханням не включати до нового обласного гімну згадки про церковний дзвін. «У Нижньогородській області нині проживає понад 150 тисяч етнічних мусульман, і всі вони – корінні уродженці цих місць. Майбутній гімн не повинен зачіпати їхні релігійні почуття», – йшлося у відкритому листі. Втім, звернення цілі не досягло, і в чинній редакції дзвін згадується :

У сувору годину у дзвони ти била,
Одну долю з Вітчизною поділяючи,
Ти для Росії Мініна зростила,
Моя нижегородська земля.


Навесні цього року вирішили створити новий гімн Калузької області. Тут суперечки теж спалахнули на релігійному ґрунті. Критиків тексту обурило те, що в гімні згадується Богородиця:

Оберігай нас чистотою
Віри неудаваної,
Богородиці святої
Образ чудотворний!


Насправді, мова йде про ікону Божої матері, яка, за деякими джерелами, зіграла важливу роль в історії Калуги, пояснює автор слів, поетеса Марина Улибишева.

«Зрозуміло, політкоректність – це не порожній звук. Ми живемо в дуже тісному світі і повинні поважати один одного і наших сусідів, але при цьому не забувати нашу багатовікову історію. Що стосується нашого гімну, там викликали неприйняття в атеїстів рядки про те, що Калузька ікона Божої матері охороняє калузьку землю. Але це, тим не менше, факт нашої історії, навіть не має відношення до віри. Тому я вважала, що повз цього факту пройти не можна», – розповідає поетеса.

Прагнення пристосувати національні символи до сучасних реалій легко зустріти і на Заході. Одне з віянь останніх років – гендерна рівність. Так, два роки тому відредагували австрійський національний гімн. Слова «Ти – батьківщина великих синів» замінили на «батьківщина великих синів і дочок». Схожі суперечки тривають у Канаді, де теж пропонують замінити слово «сини» нейтральнішим звротом. Про таку можливість говорив навіть прем'єр-міністр Стівен Гарпер, але поки що канадський гімн звучить у старому варіанті.

Передрук з сайту Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG