Київ – «Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття» – нова книга історика Володимира В’ятровича. У ній він розповідає як про відомі, так і про нові факти з української історії цього періоду, ґрунтуючись на дослідженні секретних документів КДБ. За словами автора, історію країни він показує через історії окремих людей.
66 історій, 700 сторінок і 74 роки української історії ХХ століття. Такою до рук читача потрапляє нова книга історика Володимира В’ятровича.
«Описуючи цей один із найдраматичніших, напевно, в історії України періодів, я намагався його подати не просто як історію, як певний суцільний процес, але і як історії – історії якихось певних людей, історії окремих подій, які відбувалися в Україні протягом цього часу. Відповідно, моя історія України ХХ століття складається із 66 епізодів», – розповідає автор.
У них, за його словами, ідеться і про відомі сторінки української історії між 1918-1991 роками (які, проте, подані під дещо несподіваним ракурсом), і про «білі плями». При цьому В’ятрович наголошує, що розповідає у книзі не лише про героїв, але і про зрадників.
«Є ті, яких однозначно важко визначити, ким вони були: патріотами чи зрадниками. Але є і ті, кого треба було би назвати водночас і патріотами, і зрадниками», – пояснює автор.
Від повстанців до останніх днів КДБ
Розповідаючи про свою нову книгу, історик приділяє особливу увагу постаті Олени Вітер, відомої також як матір Йосифа. За словами В’ятровича, сьогодні її ім’я значиться на Почесній стіні Праведників у Єрусалимі, однак у червні 1941 жінку звинувачували у зв’язках з ОУН, через що жорстоко допитували. У роки ж німецької окупації Вітер рятувала життя іншим.
Між тим, на сторінках нової книги можна знайти також і розповіді про повстанців 20-х років у великій Україні, про репресії 30-х, про Голодомор, про Другу світову війну, про повстанський рух на Західній Україні в 40-50-х роках, про дисидентів, про Чорнобильську катастрофу 1986 року, про національно-демократичний рух кінця 80-х, а також про останні дні КДБ і Радянського союзу.
Українізувати «КГБ» В’ятрович не хоче
«Українське ХХ століття» – чергова книга із серії «Історія з грифом «Секретно», в основі якої – секретні документи із архівів КДБ. На їхнє дослідження Володимир В’ятрович витратив чотири роки.
За першу книгу із цього циклу автор свого часу отримав премію імені Василя Стуса, а тижневик «Коментарі» назвав її бестселером листопада 2011 року.
У 2012 році «Історія з грифом «Секретно» опинилася у десятці найпопулярніших книжок у мережі книгарень «Є», короткому списку рейтингу «Книжка року» та отримала відзнаку Національної спілки письменників.
Цікаво, що абревіатуру «КГБ» у своїх книгах Володимир В’ятрович не перекладає навмисно, адже не хоче «недоречно українізувати структуру, яка ніколи не була українською».
66 історій, 700 сторінок і 74 роки української історії ХХ століття. Такою до рук читача потрапляє нова книга історика Володимира В’ятровича.
«Описуючи цей один із найдраматичніших, напевно, в історії України періодів, я намагався його подати не просто як історію, як певний суцільний процес, але і як історії – історії якихось певних людей, історії окремих подій, які відбувалися в Україні протягом цього часу. Відповідно, моя історія України ХХ століття складається із 66 епізодів», – розповідає автор.
У них, за його словами, ідеться і про відомі сторінки української історії між 1918-1991 роками (які, проте, подані під дещо несподіваним ракурсом), і про «білі плями». При цьому В’ятрович наголошує, що розповідає у книзі не лише про героїв, але і про зрадників.
«Є ті, яких однозначно важко визначити, ким вони були: патріотами чи зрадниками. Але є і ті, кого треба було би назвати водночас і патріотами, і зрадниками», – пояснює автор.
Від повстанців до останніх днів КДБ
Розповідаючи про свою нову книгу, історик приділяє особливу увагу постаті Олени Вітер, відомої також як матір Йосифа. За словами В’ятровича, сьогодні її ім’я значиться на Почесній стіні Праведників у Єрусалимі, однак у червні 1941 жінку звинувачували у зв’язках з ОУН, через що жорстоко допитували. У роки ж німецької окупації Вітер рятувала життя іншим.
Між тим, на сторінках нової книги можна знайти також і розповіді про повстанців 20-х років у великій Україні, про репресії 30-х, про Голодомор, про Другу світову війну, про повстанський рух на Західній Україні в 40-50-х роках, про дисидентів, про Чорнобильську катастрофу 1986 року, про національно-демократичний рух кінця 80-х, а також про останні дні КДБ і Радянського союзу.
Українізувати «КГБ» В’ятрович не хоче
«Українське ХХ століття» – чергова книга із серії «Історія з грифом «Секретно», в основі якої – секретні документи із архівів КДБ. На їхнє дослідження Володимир В’ятрович витратив чотири роки.
За першу книгу із цього циклу автор свого часу отримав премію імені Василя Стуса, а тижневик «Коментарі» назвав її бестселером листопада 2011 року.
У 2012 році «Історія з грифом «Секретно» опинилася у десятці найпопулярніших книжок у мережі книгарень «Є», короткому списку рейтингу «Книжка року» та отримала відзнаку Національної спілки письменників.
Цікаво, що абревіатуру «КГБ» у своїх книгах Володимир В’ятрович не перекладає навмисно, адже не хоче «недоречно українізувати структуру, яка ніколи не була українською».
