Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:42
Київ – Європейський суд із прав людини зобов’язав Україну виплатити 2 тисячі євро одеситові Михайлу Шмушковичу за порушення його права на мирне зібрання. Євросуд визнав порушення права на мирні збори та наголосив на необхідності його врегулювати законодавчо. Законопроект уже розглядається у Верховній Раді. Правозахисники ж побоюються, що новий закон про мирні зібрання ще більше обмежить права українців. Водночас, правозахисники констатують, що українцям дедалі важче захищати своє право на мирний протест, через заборони судів та місцевої влади. На сьогодні близько ста довготривалих заборон на будь-які акції діють у багатьох українських містах

Місцева влада в Україні не має права забороняти мирні зібрання, і якщо таке вже сталося, держава має компенсувати організаторам збитки і забезпечити захист права українців на мирний протест. Таке рішення Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив за скаргою активіста організації «За мирний протест» Михайла Шмушковича.

У 2008 році він організував в Одесі протести проти затягування з будівництвом житлових будинків, місцева влада щоразу забороняла їх, тоді як активіст оскаржував ці рішення в суді. Він поскаржився до ЄСПЛ через штраф у 170 гривень, який йому призначили за організацію малолюдного пікету біля Одеської міськради.

«Акція 5 квітня 2008 року після заборони попередніх пройшла мирно, без ексцесів. На мене знову склали протокол і викликали до райвідділу. Я так розумію, для галочки. Правоохоронці цікавилися, чи розумію я, що свідомо йду на правопорушення. В українському законодавстві є норма, яка давно не використовувалася, в якій ідеться, що багаторазове скоєння адміністративних правопорушень тягне за собою кримінальну відповідальність», – пригадує Михайло Шмушкович.

Наприкінці минулого тижня Європейський суд з прав людини підтвердив, що Шмушковича притягували до відповідальності незаконно, і тепер Україна має виплатити йому дві тисячі євро як компенсацію.

Між тим голова громадської організації «Інститут Республіка» Володимир Чемерис наголошує, що українцям дедалі важче захищати своє право на зібрання, попри те, що вже є два рішення Європейського суду з прав людини на захист цього права. Обидва рішення є прецедентом для всіх українських судів, однак на практиці судді їх ігнорують, констатує Володимир Чемерис.

Обмеження мирних протестів, які в Україні вчиняють здебільшого на основі рішення Верховної Ради УРСР від 1988 року, є незаконними
«Європейський суд визначив, що у справі Шмушковича держава порушила норми Конвенції про захист прав людини, і це рішення є джерелом права. Відтак обмеження мирних протестів, які в Україні вчиняють здебільшого на основі рішення Верховної Ради УРСР від 1988 року, є незаконними, а саме це рішення втрачає чинність. У цій справі цікавою є думка одного з суддів, який зауважив, що Україні не потрібен додатково закон про зібрання, бо він однозначно міститиме нові обмеження. Адже є норма конституції про свободу мирних зібрань, і це норма прямої дії», – зауважує Володимир Чемерис.

Водночас він констатує, що українська влада тут значною мірою наслідує Росію, де протести проти дій влади дедалі жорсткіше обмежуються, а проти учасників застосовують силу.
14 липня 2011 в Одесі Михайла Шмушковича жорстоко побили, злочинців не знайшли (фото www.dumskaya.net)

14 липня 2011 в Одесі Михайла Шмушковича жорстоко побили, злочинців не знайшли (фото www.dumskaya.net)


В українських реаліях одної лише норми Конституції про свободу мирних зібрань­ недостатньо, без Закону про мирні зібрання українцям буде вкрай важко забезпечувати право на протест, пояснив Радіо Свобода депутат від ВО «Батьківщина» Андрій Шевченко, співавтор законопроекту про свободу мирних зібрань, який вже пройшов розгляд у комітетах.

Маємо погану тенденцію. Більшає судових заборон на проведення мітингів, плюс з’являються довготермінові заборони
«Маємо погану тенденцію. Більшає судових заборон на проведення мітингів, плюс з’являються довготермінові заборони будь-яких вуличних акцій на певних територіях, як-от у Києві на майдані Незалежності чи на Банковій. Бачимо і негативну практику: те, як діють правоохоронці щодо учасників протестів. Одне з можливих розв’язань проблеми – ухвалення відповідного закону, – наголошує депутат. – Є великі побоювання, що він може ще більше обмежити права громадян. Однак, якщо працювати вдумливо, якщо брати за основу європейські практики, закон зможе захистити права громадян на мирний протест. Натомість, самі по собі статті Конституції українські суди та місцева влада часто ігнорують».
Акція протесту біля резиденції президента, Межигір'я, село Нові Петрівці, 15 квітня 2013 року

Акція протесту біля резиденції президента, Межигір'я, село Нові Петрівці, 15 квітня 2013 року


Влада забороняє мирні акції приблизно щодня – правозахисники

Андрій Шевченко наголошує, що його законопроект є компромісним і для влади, і для опозиції. Серед його співавторів і представник президента у Верховній Раді регіонал Юрій Мірошниченко.

У середині жовтня, коли цей законопроект підтримав парламентський комітет з прав людини, за нього висловилися й депутати від партії влади. Водночас, за словами опозиційного депутата, документ звужує можливості для заборони мирних зібрань, натомість закріплює право на спонтанні протести без погодження зі владою, та позбавляє міліцію права затримувати їхніх учасників.

Упродовж останніх років усі спроби Верховної Ради ухвалити законопроекти про мирні зібрання закінчувалися хвилями народних протестів, тому їхній розгляд відкладали. Нині в Україні діють окремі норми про мирні зібрання, ухвалені ще Верховною Радою УРСР.

За підрахунками правозахисників організації «За мирний протест», лише минулого року в Україні забороняли вуличні акції 349 разів. Цього року було майже 170 таких випадків.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG