Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 12:57
Київ – 20 листопада минає рівно рік, як в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс. Незважаючи на це, кількість виправдувальних вироків продовжує скорочуватися, сягнувши мізеру – чверті відсотка від усіх вердиктів, стверджують деякі експерти. Натомість представники влади не погоджуються з такою статистикою і запевняють у готовності зробити все можливе для забезпечення неупередженості судових розглядів. За твердженням правозахисників, засудити за необґрунтованим звинуваченням можуть практично будь-яку людину. Також служителі Феміди вражені корупцією. Допомогти у реформі системи судочинства має розвиток євроінтеграції України, зокрема, підписання угоди про асоціацію України з ЄС на саміті у Вільнюсі.

Хоча новий Кримінальний процесуальний кодекс є чинним уже цілий рік, обвинувальний ухил у судах при розгляді кримінальних справ не зменшився, а посилився, стверджують деякі експерти. Як зазначив колишній заступник Генпрокурора України, а нині адвокат Олексій Баганець, новий КПК діє, а виправдувальних вироків поменшало.

Упровадження нового кодексу не дало обіцяного збільшення кількості таких вироків, як прогнозували розробники та представники влади, до 15-30 відсотків. Відповідно до Аналізу даних судової статистики щодо розгляду справ і матеріалів судами, проведеного Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ, торік служителі Феміди закінчили розгляд 193 тисяч кримінальних справ. Із них у 161-ї тисячі є вироки. Виправдувальні вердикти ухвалено стосовно 707 осіб. Навіть якщо припустити, що кожен такий вирок виправдав лише одного обвинуваченого, то частка таких ухвал могла становити торік близько 0,44 відсотка від усіх вердиктів. Але і ця цифра завищена, бо вона не враховує скасування даних рішень в апеляційній інстанції.

«Слідство, прокуратура і суд працюють в унісон»

Прокуратура і суд у переважній більшості випадків діють як злагоджений тандем, залишаючи майже нульові шанси обвинуваченому, також зазначив у коментарі Радіо Свобода правозахисник Андрій Діденко.

Слідство, прокуратура і суд працюють в унісон, вони працюють в одній команді, розумієте? І захист на тлі цього масштабного монстра виглядає крихітним
«Слідство, прокуратура і суд працюють в унісон, вони працюють в одній команді, розумієте? І захист на тлі цього масштабного монстра виглядає крихітним. Зараз політика держави тут є такою – засудити, а не розсудити», – вважає правозахисник.

«Я просто потрапив «не в той час не в те місце»

Прикладом такої праці «в унісон» (як висловився Андрій Діденко), є доля засудженого Максима Дмитренка, який провів за ґратами вісім років за вбивство, скоєне насправді «пологівським маніяком Ткачем. Максим Дмитренко розповів Радіо Свобода, як проти нього застосовували обвинувальний ухил.

Дали команду знайти й посадити. Знайшли, посадили. Кого саме – яка їм різниця
«Я просто потрапив «не в той час не в те місце». Коли на тебе вішають чуже вбивство, міліція використовує безліч методів. Били, само собою. Але фізичний біль до якоїсь межі можна терпіти, моральний тиск набагато страшніший. Тобто, дали команду знайти й посадити. Знайшли, посадили. Кого саме – яка їм різниця?», – сказав Максим Дмитренко.

«Кількість виправдувальних вироків збільшилася в рази»

Натомість радник президента України Андрій Портнов вважає, що перший рік дії нового Кримінального процесуального кодексу був успішним і суди перестали працювати з обвинувальним акцентом. Водночас Андрій Портнов спростовував інформацію окремих експертів, що начебто в Україні зменшилася за цей рік кількість виправдувальних вироків. За словами радника Віктора Януковича, ситуація є кардинально протилежною.

В Україні за півроку (2013 року) зменшилася кількість засуджених осіб на 20 тисяч
«Кількість виправдувальних вироків значно зросла, вона збільшилася в рази. По-друге, потрібно рахувати це за складнішою формулою. В Україні за півроку (2013 року) зменшилася кількість засуджених осіб на 20 тисяч (у порівняння зі статистикою минулих десятиліть). Велика частина з цих 20 тисяч – ті обвинувальні акти органів прокуратури, які навіть не направлені до суду, бо мали перспективу саме виправдувального вироку», – розповів Андрій Портнов.

При цьому він наголосив на тому, що Україна виконує рекомендації європейських інституцій стосовно реформи системи судочинства. Зокрема, президент України вніс до Верховної Ради проект закону «Про прокуратуру».

«В Україні корумпована судова система»

Зі свого боку, депутат від «Батьківщини», член парламентського комітету з питань верховенства права та правосуддя Павло Петренко наголосив Радіо Свобода, що справді було б добре, якби Україна виконала вимоги, які поставила європейська спільнота і Венеціанська комісія. Передусім це стосується запровадження реального суддівського самоврядування, коли служителі Феміди незалежні ані від президента, ані від Верховної Ради. Але будь-які такі реформи за європейським зразком недостатньо ухвалити на папері, їх усе одно потім запроваджуватимуть люди. А тут можуть виникнути проблеми. І справа не лише в можливій залежності суддів від влади й телефонного права.

Необхідно робити переатестацію, люстрацію судового корпусу
«Якщо ці люди здебільшого звикли до корупції, а це, дійсно, проблема в Україні – корумпована судова система, то в кінцевому випадку нічого не зміниться. Тому я впевнений, що разом із судовою реформою і наданням більших повноважень судовому корпусу, необхідно робити переатестацію, люстрацію судового корпусу», – наполягає Павло Петренко.

А поки що Україна залишається на одному з чільних місць за зверненнями до Європейського суду з прав людини. За останні 13 років Україна змушена була сплатити майже 200 мільйонів гривень за рішеннями цієї судової інстанції.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG