22 листопада виповнюється 50 років з дня вбивства президента США Джона Кеннеді. До цієї дати, Голос Америки продовжує серію матеріалів про життя, політику та обставини загибелі цього популярного і разом з тим контроверсійного президента. Кеннеді завоював президентське крісло у розпал «холодної війни». Його перші кроки на міжнародній арені були невдалими і ледь не завершилися ядерною війною з Радянським Союзом. Але все ж Кеннеді зумів залишити після себе вагомий слід у міжнародній політиці.
Складаючи присягу президента, Джон Кеннеді чітко заявив, що у разі ескалації «холодної війни» з Радянським Союзом буде захищати США усіма доступними методами:
«Я хочу, щоб усі нації знали, бажають вони нам добра чи лиха, що ми заплатимо будь-яку ціну, зробимо усе можливе, подолаємо усі труднощі, підтримаємо усіх наших союзників і протистоятимемо усім ворогам – щоб захистити та гарантувати успіх свободи».
Джон Кеннеді почав свій шлях на міжнародній арені з невдачі. Він схвалив таємний план ЦРУ підтримки військового формування кубинських емігрантів, які планували переворот на Кубі і скинення Кастро. Операція в затоці Свиней, каже історик Роберт Даллек, з тріском провалилася.
«Це була гірка поразка. Очевидці кажуть, що пізніше Кеннеді неодноразово повторював: «Як я міг бути таким дурнем». Крім того після цього інциденту між Кеннеді та військовим командуванням США утворилася атмосфера глибокої недовіри».
Після Кубинської операції, молодий політик Джон Кеннеді повинен був відбудовувати свою репутацію та повернути повагу до себе світових лідерів. Історик Даллек каже, що Кеннеді відправився у турне Європою:
«Лише той факт, що Кеннеді стояв на рівних, поруч з генералом де Голлем, вже додавав йому великої ваги на міжнародній арені. Але він на цьому не зупинився. Кеннеді прибув у Відень, де зустрівся з Микитою Хрущовим. Радянський лідер, відверто познущався з американського президента. Сперечаючись стосовно Берлінського питання, Хрущов назвав Кеннеді малодосвідченим юнаком, який не знає що він робить».
Вже наступного року Кеннеді доведеться мати справу з найбільшою проблемою свого президенства і можливо усієї американської історії – загрозою ядерної війни. У жовтні 1962 року, американські літаки-розвідники зафіксували на Кубі активність радянських військових.
За словами Кеннеді, протягом минулого тижня, ми отримали безперечні докази того, що на цьому захопленому у заручники острові споруджується низка пускових майданчиків для наступальних ракет.
Кеннеді розпорядився почати морську блокаду Куби, щоб не допустити доставку туди радянських ракет. Кубинське протистояння, яке тривало 13 днів, ледь не завершилося ядерною війною. Втім закулісна дипломатія Кеннеді разом з непохитною готовністю натиснути на червону кнопку допомогли врешті розв’язати конфлікт. Радянський Союз відступив.
Кубинська криза переконала Кеннеді у необхідності подальших кроків задля послаблення напруження з Радянським Союзом. За кілька місяців перед смертю, Джон Кеннеді досягне своєї найбільшої перемоги у міжнародній політиці. Він підпише з Москвою угоду про обмеження ядерних випробувань. Ця угода прокладе шлях до подальших угод з СРСР про приборкання перегонів озброєнь.
Як зазначає історик Роберт Даллек, в останні дні свого життя, Кеннеді натякав, що готовий переглянути політику США у В’єтнамі:
«Я не думаю, що він би зробив те, що зробив після його смерті Ліндон Джонсон. Він би ніколи не послав у В’єтнам американську армію у таких масштабах. Чи вивів би він повністю звідти війська – я не знаю. Але я не думаю, що цей конфлікт так би розгорівся, як це сталося при Джонсоні».
Джон Кеннеді був президентом менше трьох років. Але його кроки на міжнародній арені, зокрема у питанні обмеження ядерних арсеналів сприяли встановленню миру на планеті і є невід’ємною частиною його президентського спадку.
Складаючи присягу президента, Джон Кеннеді чітко заявив, що у разі ескалації «холодної війни» з Радянським Союзом буде захищати США усіма доступними методами:
«Я хочу, щоб усі нації знали, бажають вони нам добра чи лиха, що ми заплатимо будь-яку ціну, зробимо усе можливе, подолаємо усі труднощі, підтримаємо усіх наших союзників і протистоятимемо усім ворогам – щоб захистити та гарантувати успіх свободи».
Джон Кеннеді почав свій шлях на міжнародній арені з невдачі. Він схвалив таємний план ЦРУ підтримки військового формування кубинських емігрантів, які планували переворот на Кубі і скинення Кастро. Операція в затоці Свиней, каже історик Роберт Даллек, з тріском провалилася.
«Це була гірка поразка. Очевидці кажуть, що пізніше Кеннеді неодноразово повторював: «Як я міг бути таким дурнем». Крім того після цього інциденту між Кеннеді та військовим командуванням США утворилася атмосфера глибокої недовіри».
Після Кубинської операції, молодий політик Джон Кеннеді повинен був відбудовувати свою репутацію та повернути повагу до себе світових лідерів. Історик Даллек каже, що Кеннеді відправився у турне Європою:
«Лише той факт, що Кеннеді стояв на рівних, поруч з генералом де Голлем, вже додавав йому великої ваги на міжнародній арені. Але він на цьому не зупинився. Кеннеді прибув у Відень, де зустрівся з Микитою Хрущовим. Радянський лідер, відверто познущався з американського президента. Сперечаючись стосовно Берлінського питання, Хрущов назвав Кеннеді малодосвідченим юнаком, який не знає що він робить».
Вже наступного року Кеннеді доведеться мати справу з найбільшою проблемою свого президенства і можливо усієї американської історії – загрозою ядерної війни. У жовтні 1962 року, американські літаки-розвідники зафіксували на Кубі активність радянських військових.
За словами Кеннеді, протягом минулого тижня, ми отримали безперечні докази того, що на цьому захопленому у заручники острові споруджується низка пускових майданчиків для наступальних ракет.
Кеннеді розпорядився почати морську блокаду Куби, щоб не допустити доставку туди радянських ракет. Кубинське протистояння, яке тривало 13 днів, ледь не завершилося ядерною війною. Втім закулісна дипломатія Кеннеді разом з непохитною готовністю натиснути на червону кнопку допомогли врешті розв’язати конфлікт. Радянський Союз відступив.
Кубинська криза переконала Кеннеді у необхідності подальших кроків задля послаблення напруження з Радянським Союзом. За кілька місяців перед смертю, Джон Кеннеді досягне своєї найбільшої перемоги у міжнародній політиці. Він підпише з Москвою угоду про обмеження ядерних випробувань. Ця угода прокладе шлях до подальших угод з СРСР про приборкання перегонів озброєнь.
Як зазначає історик Роберт Даллек, в останні дні свого життя, Кеннеді натякав, що готовий переглянути політику США у В’єтнамі:
«Я не думаю, що він би зробив те, що зробив після його смерті Ліндон Джонсон. Він би ніколи не послав у В’єтнам американську армію у таких масштабах. Чи вивів би він повністю звідти війська – я не знаю. Але я не думаю, що цей конфлікт так би розгорівся, як це сталося при Джонсоні».
Джон Кеннеді був президентом менше трьох років. Але його кроки на міжнародній арені, зокрема у питанні обмеження ядерних арсеналів сприяли встановленню миру на планеті і є невід’ємною частиною його президентського спадку.
