У суботу активісти і представники влади вшанували жертв голодоморів в Україні біля Меморіалу жертвам політичних репресій та Голодомору на дев’ятому кілометрі Запорізького шосе під Дніпропетровськом.
Це місце називають «полем скорботи»: у 1930-ті та на початку 50-х років тут, на околиці міста, був розташований спеціальний об’єкт НКВС, де ховали розстріляних жертв політичних репресій.
Керівництво Дніпропетровська та області, представники політичних партій, громадських організацій, духовенства, небайдужі жителі поклали до меморіалу символічні композиції із колосків, калини та квітів.
За загиблими відслужили панахиду. Хвилиною мовчання їхню пам’ять вшанували кількасот жителів області, серед них і свідки Голодомору, які зібралися біля меморіалу.
«Коли мені було 12 років, засудили за колоски мене, маленького, на 5 років до важких робіт. Мама пухла разом з сестрою і померла на моїх очах. Єдиним порятунком були миші. Вони наносили в нірки запаси, землею обгортали їх у круглих купках, а ми вже їх роздовбували взимку і забирали ці запаси», – пригадав очевидець Голодомору Петро Олізка з селища Петропавлівка.
За словами учасників мітингу, голод прийшов на Дніпропетровщину взимку 1931 року, ставши жахливою прелюдією Голодомору: вже наприкінці 1931-го, у результаті виконання непосильного плану хлібозаготівель, який становив понад 100 мільйонів пудів, значна кількість колгоспів та селян області залишилася без запасів зерна.
У деяких сільських районах, зокрема у Новопразькому, Долинському, Межівському, смертність стала масовою. У 1932 році порівняно попереднім роком загальний коефіцієнт смертності від голоду в розрахунку на 1000 осіб в окремих районах перевищив 20%.
Одночасно села, що не виконували плану хлібоздачі заносилися на «чорну дошку». Це означало заборону селянам полишати межі населеного пункту, доки не буде виконаний план. 228 колгоспів Дніпропетровщини було занесено на «чорну дошку», частина цих сіл вимерли.
Днями у Дніпропетровську відкрили архіви Голодомору: маловідомі та невідомі документи тих часів оприлюдгив державний архів області.
А у суботу ввечері у Дніпропетровську відбувається жалобна хода. Активісти та учасники акції зібралися на Європейській площі, щоб пройти зі свічками й лампадками центром міста.
Найбільша цифра зареєстрованих в Україні смертей від голоду під час Голодомору 1932-33 років припадає саме на Дніпропетровську область – тільки за офіційними даними, це понад 65 тисяч людей.
Це місце називають «полем скорботи»: у 1930-ті та на початку 50-х років тут, на околиці міста, був розташований спеціальний об’єкт НКВС, де ховали розстріляних жертв політичних репресій.
Керівництво Дніпропетровська та області, представники політичних партій, громадських організацій, духовенства, небайдужі жителі поклали до меморіалу символічні композиції із колосків, калини та квітів.
За загиблими відслужили панахиду. Хвилиною мовчання їхню пам’ять вшанували кількасот жителів області, серед них і свідки Голодомору, які зібралися біля меморіалу.
«Коли мені було 12 років, засудили за колоски мене, маленького, на 5 років до важких робіт. Мама пухла разом з сестрою і померла на моїх очах. Єдиним порятунком були миші. Вони наносили в нірки запаси, землею обгортали їх у круглих купках, а ми вже їх роздовбували взимку і забирали ці запаси», – пригадав очевидець Голодомору Петро Олізка з селища Петропавлівка.
За словами учасників мітингу, голод прийшов на Дніпропетровщину взимку 1931 року, ставши жахливою прелюдією Голодомору: вже наприкінці 1931-го, у результаті виконання непосильного плану хлібозаготівель, який становив понад 100 мільйонів пудів, значна кількість колгоспів та селян області залишилася без запасів зерна.
У деяких сільських районах, зокрема у Новопразькому, Долинському, Межівському, смертність стала масовою. У 1932 році порівняно попереднім роком загальний коефіцієнт смертності від голоду в розрахунку на 1000 осіб в окремих районах перевищив 20%.
Одночасно села, що не виконували плану хлібоздачі заносилися на «чорну дошку». Це означало заборону селянам полишати межі населеного пункту, доки не буде виконаний план. 228 колгоспів Дніпропетровщини було занесено на «чорну дошку», частина цих сіл вимерли.
Днями у Дніпропетровську відкрили архіви Голодомору: маловідомі та невідомі документи тих часів оприлюдгив державний архів області.
А у суботу ввечері у Дніпропетровську відбувається жалобна хода. Активісти та учасники акції зібралися на Європейській площі, щоб пройти зі свічками й лампадками центром міста.
Найбільша цифра зареєстрованих в Україні смертей від голоду під час Голодомору 1932-33 років припадає саме на Дніпропетровську область – тільки за офіційними даними, це понад 65 тисяч людей.
