Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:23

Молдова і Грузія готуються до помсти Росії після парафування угод з ЄС


Прем’єр-міністр Молдови Юріє Лянке і верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, Вільнюс, 29 листопада 2013 року

Прем’єр-міністр Молдови Юріє Лянке і верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, Вільнюс, 29 листопада 2013 року

Після того, як Україна відмовилася у Вільнюсі підписати угоду з ЄС про асоціацію, учасники саміту «Східного партнерства» обмежилися офіційним парафуванням відповідних угод з урядами Молдови і Грузії. Офіційний Брюссель пообіцяв Молдові вже до весни 2014 року ввести безвізовий режим з Євросоюзом. Хоча лідери ЄС засудили на саміті у Вільнюсі силову позицію Росії щодо членів «Східного партнерства», та все ж багато спостерігачів очікують посилення тиску Москви на Грузію і Молдову з метою перешкодити Тбілісі й Кишиневу підписати такі угоди з ЄС через рік. Чимало експертів на Заході вважають саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі ілюстрацією слабкості ЄС перед силовою позицією Росії.

Офіційна церемонія парафування Молдовою і Грузією окремих угод про асоціацію з Європейським союзом відбувалася 29 листопада, що стало головним позитивним чинником саміту «Східного партнерства» у столиці Литви. Хоча раніше головною подією цього саміту мало стати підписання угоди про асоціацію з Україною, але відмова в останній момент влади президента Януковича – під тиском Москви і з власних політичних мотивів – примусили ЄС, як зауважили західні експерти на сторінках Financial Times, «робити добрий вираз при поганих наслідках» «Східного партнерства».

У п’ятницю президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей постарався пояснити у Вільнюсі, що Брюссель іде на підписання угод із Грузією та Молдовою, беручи на себе відповідальність за врегулювання територіальних проблем цих республік.

«Європейський союз, і це було вже неодноразово заявлено раніше, підтримує всі зусилля віднайти розв’язання в рамках переговорів у форматі«5+2» ситуації в Придністровському конфлікті. Це – перший пункт. Другий – це те, що ми наполегливо підтримуємо кінцеву територіальну цілісність Молдови, оскільки ми підтримуємо територіальну цілісність й інших країн, зокрема, й Грузії. За нашою позицією, підписання угоди про асоціацію з Молдовою може мати місце незалежно від будь-яких інших переговорів щодо Придністров’я», – зазначив Герман Ван Ромпей.

Грузія вже напередодні парафування угоди про асоціацію з ЄС заявила у Вільнюсі устами представника уряду, що «євроінтеграція Грузії не є альтернативою торговим відносинам із Російською Федерацією». Однак ситуація у самопроголошених автономних республіках Грузії – Південній Осетії та Абхазії – вказує на те, що вирішувати проблеми територіальної цілісності республіки, навіть за підтримки ЄС, буде складно.

Вже у п’ятницю КДБ самопроголошеної Південної Осетії заявило, що Тбілісі доведеться рахуватися з розбудовую державного кордону, яку активно здійснює влада Цхінвалі. Абхазія цими днями звернулася по допомогу до Москви щодо проблем із питною водою, ігноруючи при цьому пропозиції Тбілісі.

Те, що сталося з Вірменією й Україною, чекає і Молдову – Більдт

Влада у Придністров’ї критикує євроінтеграційні наміри Кишинева та сподівається, що без Росії ніхто проблеми самопроголошеної республіки не вирішить.

Напередодні, виступаючи у Вашингтоні, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт сказав, що подібні проблеми, які мають місце в євроінтеграції Вірменії, України, не оминуть і Молдову. Він мав на увазі силовий тиск Росії на членів «Східного партнерства».

Німецький оглядач Ґерд Аппенцеллер написав у п’ятницю на сторінках Der Tagesspiegel, що підсумок Вільнюса є «трагедією з вартостями, за які Європа бореться». Діючи згідно з класичними засадами політики сили, «залякування, грошей, шантажу», президент Володимир Путін використав європейські слабі сторони і примусив уряд України відмовитися від підписання угоди про асоціацію з ЄС, наголосив Аппенцелер.

Хоча ЄС намагається переконати Москву в продуктивності програми «Східного партнерства» і для Росії, про що сказав у п’ятницю у Вільнюсі Герман Ван Ромпей.

Час ігор у нульові варіанти закінчився. Такі проекти приносять покращення економік сусідів Росії, а це добре і для Москви
«Це не гра у нульовий варіант. Більш тісні відносини з ЄС не формуються за рахунок відносин із нашими іншими сусідами на кшталт Росії. Час ігор у нульові варіанти закінчився. Наша позиція така, що такі проекти приносять покращення економік сусідів Росії, а це добре і для Москви», – зауважив Ван Ромпей.

Але з Москви лунають заяви, як про це сказав нещодавно міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, про «тиск» з боку ЄС на сусідів Росії та нібито про намагання Брюсселя конкурувати з Кремлем у зонах його випливу.

Програма «Східного партнерства» розпочиналася в ЄС із шістьма державами – Україною, Грузією, Молдовою, Вірменією, Азербайджаном і Білоруссю. На сьогодні Україна відклала свою євроінтеграцію, Вірменія відмовилася від неї під тиском Москви на користь Митного союзу, Азербайджан веде мову з Брюсселем лише про безвізовий режим, так само було наголошено у Вільнюсі і про Білорусь. Поки що лише Молдова та Грузія виявляють готовність підписати через рік угоду про повномасштабну асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG