Київ – У Непалі археологи розкопали рештки священної споруди буддизму, яку могли спорудити ще за життя Будди. Датується вона шостим століттям. Таке відкриття дає змогу дізнатися більше про людину, яка започаткувала одну зі світових релігій. Наука цього тижня також обговорювала, чи можуть гени та їхні мутації обумовлювати потяг людини до надмірного споживання алкоголю. Тим часом у Ґренландії геологи відкрили досі невідомі підльодовикові озера.
Вчені виявили ген, який впливає на споживання людиною алкоголю. У разі мутації він може спровокувати потяг до надмірного його споживання. Про це йдеться у дослідженні, оприлюдненому консорціумом дослідників з Ньюкаслського університету, університету Сассекса, Лондонського університетського коледжу та низки інших британських академічних установ.
Вони провели досліди на мишах. Завдяки чому вдалося виявити, що звичайна миша не виказує особливого інтересу до пиття алкоголю, коли їй пропонують на вибір воду та розбавлений алкоголь. Однак миші, в яких встановлена мутація визначеного гену, здебільшого надавали перевагу алкоголю, задовольняючи близько 85 % своєї добової потреби в рідині саме спиртовмісними напоями.
Водночас вчені наголошують, що потрібно ще перевірити, наскільки такі генні механізми властиві й для людини. Варто враховувати, що на людей впливають також різні соціальні фактори.
Доктор Марк Зігель з Індіанського університету в США зауважує, що потрібно зважити на ймовірне існування не одного, а кількох генів, які мають вплив.
«Я думаю, що є багато генів, якщо ми говоримо не просто про схильність до пиття алкоголю, а про його споживання впродовж усього життя. Гени впливають на такий алкоголізм, коли людина п’є щодалі більше, вона не може зупинитися, коли це впливає на її соціальні функції», – зауважує вчений.
Археологія розповідає про життя Будди
Археологи віднайшли у Непалі залишки конструкції, зведеної на місці народження Будди, що датується шостим століттям до нашої ери, повідомляє видання ScienceDaily. Це перший матеріальний релікт із цього століття, пов’язаний з життям Будди, який водночас був і місцем релігійного поклоніння.
Храм Майя Деві в непальському поселенні Лумбіні вважається місцем народження Будди. Саме тут вченим вдалося відкопати залишки досі незнаної дерев’яної конструкції. Донедавна найдавнішим буддистським об’єктом, виявленим археологами на цьому місці, були фрагменти споруд, зведених у третьому столітті до нашої ери за часів імператора Ашока, очільника найбільшої в історії Стародавньої Індії держави Мауріїв. Ашок пропагував поширення буддизму на території, що простягається від сучасного Афганістану до Бангладеш.
Професор археології Робін Конінгем з Дюргамського університету у Великій Британії пояснює, що досі дуже мало відомо про життя Будди. Здебільшого ми дізнаємося про нього з окремих писемних джерел та усних переказів. Так, деякі археологи доводили, що Будда народився в третьому столітті до нашої ери. І ось з’явилися докази того, що все ж таки народження людини, яка започаткувала одну зі світових релігій, датується шостим століттям до нашої ери.
Релігієзнавець Ганна Трегуб додає, що різні течії буддизму пропонують власні варіанти переказів про життя Будди. Натомість археологічні знахідки дають змогу встановити конкретні факти й відтворити хронологію подій.
«Ми до кінця не знаємо й не можемо знати, що було на самому початку. Нам дуже важко дізнатися достеменно, яким був той релігійний лідер, зокрема, якщо ми говоримо про буддизм, яким був Будда Шак’ямуні. Але ми принаймні знаємо освячену версію, що він прийшов у світ не просто так», – розповідає релігієзнавець.
Невідомі озера під льодом Ґренландії
Тим часом геологи вперше знайшли в Ґренландії підльодовикові озера, повідомляють РІА Новості. Вони знаходяться на глибині 800 метрів під льодом у північно-східній частині льодовикового щита. Вчені припускають, що механізм їхнього утворення різниться від того, який властивий підльодовиковим озерам в Антарктиці.
Один із відкривачів цих озер Стівен Палмер із Кембриджського університету пояснює, що спосіб руху води під льодовиком суттєво впливає на швидкість руху льодовикових щитів, тому дослідження таких озер дасть змогу точніше прогнозувати, як льодовики будуть реагувати на глобальне потепління.
Дослідники припускають, що підльодовикові озера поповнюються талою водою, яка просочується до них через тріщини в льоду. Влітку запаси води в озерах можуть також поповнюватися за рахунок озер на поверхні льодовиків. Натомість антарктичні озера, як правило, являють собою замкнуті екосистеми.
Вчені виявили ген, який впливає на споживання людиною алкоголю. У разі мутації він може спровокувати потяг до надмірного його споживання. Про це йдеться у дослідженні, оприлюдненому консорціумом дослідників з Ньюкаслського університету, університету Сассекса, Лондонського університетського коледжу та низки інших британських академічних установ.
Вони провели досліди на мишах. Завдяки чому вдалося виявити, що звичайна миша не виказує особливого інтересу до пиття алкоголю, коли їй пропонують на вибір воду та розбавлений алкоголь. Однак миші, в яких встановлена мутація визначеного гену, здебільшого надавали перевагу алкоголю, задовольняючи близько 85 % своєї добової потреби в рідині саме спиртовмісними напоями.
Водночас вчені наголошують, що потрібно ще перевірити, наскільки такі генні механізми властиві й для людини. Варто враховувати, що на людей впливають також різні соціальні фактори.
Доктор Марк Зігель з Індіанського університету в США зауважує, що потрібно зважити на ймовірне існування не одного, а кількох генів, які мають вплив.
«Я думаю, що є багато генів, якщо ми говоримо не просто про схильність до пиття алкоголю, а про його споживання впродовж усього життя. Гени впливають на такий алкоголізм, коли людина п’є щодалі більше, вона не може зупинитися, коли це впливає на її соціальні функції», – зауважує вчений.
Археологія розповідає про життя Будди
Археологи віднайшли у Непалі залишки конструкції, зведеної на місці народження Будди, що датується шостим століттям до нашої ери, повідомляє видання ScienceDaily. Це перший матеріальний релікт із цього століття, пов’язаний з життям Будди, який водночас був і місцем релігійного поклоніння.
Храм Майя Деві в непальському поселенні Лумбіні вважається місцем народження Будди. Саме тут вченим вдалося відкопати залишки досі незнаної дерев’яної конструкції. Донедавна найдавнішим буддистським об’єктом, виявленим археологами на цьому місці, були фрагменти споруд, зведених у третьому столітті до нашої ери за часів імператора Ашока, очільника найбільшої в історії Стародавньої Індії держави Мауріїв. Ашок пропагував поширення буддизму на території, що простягається від сучасного Афганістану до Бангладеш.
Професор археології Робін Конінгем з Дюргамського університету у Великій Британії пояснює, що досі дуже мало відомо про життя Будди. Здебільшого ми дізнаємося про нього з окремих писемних джерел та усних переказів. Так, деякі археологи доводили, що Будда народився в третьому столітті до нашої ери. І ось з’явилися докази того, що все ж таки народження людини, яка започаткувала одну зі світових релігій, датується шостим століттям до нашої ери.
Релігієзнавець Ганна Трегуб додає, що різні течії буддизму пропонують власні варіанти переказів про життя Будди. Натомість археологічні знахідки дають змогу встановити конкретні факти й відтворити хронологію подій.
«Ми до кінця не знаємо й не можемо знати, що було на самому початку. Нам дуже важко дізнатися достеменно, яким був той релігійний лідер, зокрема, якщо ми говоримо про буддизм, яким був Будда Шак’ямуні. Але ми принаймні знаємо освячену версію, що він прийшов у світ не просто так», – розповідає релігієзнавець.
Невідомі озера під льодом Ґренландії
Тим часом геологи вперше знайшли в Ґренландії підльодовикові озера, повідомляють РІА Новості. Вони знаходяться на глибині 800 метрів під льодом у північно-східній частині льодовикового щита. Вчені припускають, що механізм їхнього утворення різниться від того, який властивий підльодовиковим озерам в Антарктиці.
Один із відкривачів цих озер Стівен Палмер із Кембриджського університету пояснює, що спосіб руху води під льодовиком суттєво впливає на швидкість руху льодовикових щитів, тому дослідження таких озер дасть змогу точніше прогнозувати, як льодовики будуть реагувати на глобальне потепління.
Дослідники припускають, що підльодовикові озера поповнюються талою водою, яка просочується до них через тріщини в льоду. Влітку запаси води в озерах можуть також поповнюватися за рахунок озер на поверхні льодовиків. Натомість антарктичні озера, як правило, являють собою замкнуті екосистеми.
