Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:28
Київ – Відсутність пандусів, вузькі двері і рамки металошукачів, пороги і сходи. В Україні донині є багато місць, куди людям з інвалідністю доступу немає, констатують у громадських організаціях. Зокрема, до таких належать суди. Третього грудня відзначають міжнародний день людей з інвалідністю. За даними ООН, особи з інвалідністю становлять 10 відсотків населення будь-якої країни, в Україні, за офіційною статистикою, їх понад 2 мільйони.

Активісти громадської ініціативи «Правосуддя без бар’єрів» провели моніторинг 76-и судових установ у різних регіонах України, намагаючись дізнатися, чи можуть отримати туди доступ люди на візках і милицях. За їхніми словами, несправні ліфти і відсутність пандусів, пороги і сходи – це тільки частина виявлених порушень державних будівельних норм. Окрім цього, громадські спостерігачі виявили, що далеко не у всіх судах є обладнані вбиральні, більше того – ці кімнати часто ніяк не маркуються, а у джанкойському суді учасники ініціативи сфотографували двері до туалету, захищені від людей кодовим замком.

Абсолютно доступних судів в Україні – одиниці, вважає одна із моніторів кампанії, юрист Альона Луньова. Вона проводила свої спостереження у кримських судах.

«Із шістнадцяти судів, які я особисто відвідала, тільки один більш-менш вписується у ці критерії. Це – окружний адміністративний суд, про який ми згадували. Нас здивувало, що у новій будівлі не було пандусу. Але упродовж кампанії він з’явився, і був споруджений за всіма вимогами, тому цей суд тепер взагалі – найдоступніший із усіх, які ми бачили», – розповідає вона.

Є нормативні вимоги до пандусів, наприклад, ухил повинен бути 8%, усе інше можна називати як завгодно, але це – не пандус, наголошує Володимир Азін із Національної асамблеї інвалідів. За його словами, доступність – це важлива умова дотримання усіх прав таких людей, а не тільки права на справедливий суд.

Але якщо про потреби «візочників» хоч часом згадують в установах, куди ті змушені ходити, то, наприклад, про людей із вадами зору чи слуху – значно рідше, зауважує Азін.

«Найбільше, я скажу, в Україні не дотримуються права людей, які мають порушення зору. Цим людям не забезпечують не тільки доступ до інформації, хоча це – найважливіше. Їм вийти зі своєї оселі – це наразити на небезпеку не просто своє здоров’я, а й саме життя. Якщо для людей на візках, у більшості судів про це казали, є організаційні заходи: навчений персонал або, наприклад, засідання переносять на перший поверх, то для людей із порушенням зоу навіть організаційні заходи не передбачені», – зазначає він.

У державній судовій адміністрації кажуть про брак грошей

Державній судовій адміністрації про ситуацію відомо, зазначає представниця установи Христина Гончарик.

«Ситуація тільки пов’язана з грошима, бо ми робимо це у межах бюджетних призначень. І в Державній судовій адміністрації проводяться відповідні семінари, розсилаємо інформацію. Робиться робота, робляться пандуси, але дуже повільно, бо не маємо грошей», ¬– сказала чиновниця.

Тим не менш, заступник начальника управління соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики Павло Ждан зазначає, що у 2013 році держбюджет передбачає Державній судовій адміністрації на «видатки розвитку» 297 мільйонів гривень, що утричі більше, ніж минулого року, тому, на його думку, грошей мало би вистачити.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG