Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:25
Київ – Після недільних сутичок на Банковій культурні та громадські діячі закликають мітингувальників не вдаватися до насильства. Агресія – це глухий кут, стверджують вони, а піддаватися на провокації – означає розв’язати владі руки і спричинити нові напади «Беркуту». Радіо Свобода досліджувало ненасильницькі методи спротиву та з’ясовувало, що кожен може зробити для Майдану.

«Ми переможемо тільки тоді, коли в очах суспільства та світу влада буде залишатися єдиним ініціатором насильства», – пише у колонці на порталі «Коридор» український філософ Володимир Єрмоленко. «Залишаймося добрими, тримаймося одне за одного і тримаймо Майдани», – закликає на своїй сторінці у Facebook художник Борис Єгіазарян, якого серед інших в ніч на 30 листопада бив «Беркут». Не допустити злості, не піддаватися на провокації – таке основне повідомлення численних закликів, що нині з’являються у соцмережах.

Ще минулого тижня на сайтах «Велика ідея» та Texty.org.ua з’явилися описи тактик ненасильницького спротиву (зокрема, на останньому сайті виклали цілий перекладений українською підручник, присвячений цій темі). Їхні основні принципи – це розголос, солідарність та самоорганізація. Співзасновниця «Великої ідеї» та фахівець з розвитку спільнот Ірина Соловей каже, що те, що відбувається сьогодні на Майданах, свідчить не тільки про еволюцію культури протесту в Україні, а й про розвиток громадянського суспільства загалом. А мирні методи боротьби – це шлях до конструктивного вирішення протистояння, зазначає вона.

«Сьогодні нашим основним рупором є соціальні мережі. Тому украй важливо відповідально ставитися до того, яку інформацію ми розповсюджуємо, з якою метою і для кого. А також наскільки ми готові до зворотного зв'язку. Треба вирішити дуже багато проблем: як точкових, так і стратегічних – які визначать наше життя на наступні два роки. Тому кожен має з’ясувати, що він може зробити і де може бути корисним. Треба буде багато працювати. Адже люди не просто налаштовані змінити владу, вони налаштовані системно перебудувати країну», – каже експерт.

Ірина Соловей зазначає, що потрібно звертати увагу на громадський рух в регіонах, адже цей процес відбувається не тільки у Києві. Окрім цього, нам усім варто навчитися толерувати позиції інших людей та слухати одне одного.

Як допомогти?

Чим зараз можна допомогти Майдану? Окрім сторінки «Євромайдан SOS» у Facebook, активісти запустили волонтерську мережу «Галас». На сайті можна розмістити оголошення про розшук людей, повідомити про те, що потрібна допомога, або запропонувати її. На «Великій ідеї» працює збір коштів на їжу та теплі речі для учасників протесту. Окрім цього, київська творча спільнота створила у Facebook сторінку, де викладає креативні плакати, які можна завантажити і роздрукувати.

У практиках мирного протесту сміх – метод, що діє як нейтралізатор страху. Дизайнер Ілля Стронґовський також створює плакати. Раніше він вже створив серію «Я українець і я не можу зберігати спокій» різними мовами. Стронґовський переконаний – гасла Майдану визначають його ідеологію. І додає, що там зараз бракує іронії.

«Вдалі спроби є, але нам треба цього значно більше. Деякі радикальні політики звинувачують нас у тому, що ми «протанцювали Майдан». Певно, вони би хотіли крові, жертв і студентських трупів на Майдані. Треба робити гасла, дивлячись на які, люди би усміхалися. На нас зараз дивиться весь світ. Треба бути гідним його поглядів», – каже дизайнер.

Те ж саме стосується поведінки протестувальників взагалі. «Треба згуртуватися. Треба апелювати до тверезого в собі. Нас намагаються виставити в очах світової влади не просто дрібними хуліганами, як це було раніше. Зараз нас збираються зробити злочинцями. І от коли це відбудеться, з нами стануть поводитися, як із злочинцями. Тому гасло «Маски геть!» має стати також одним з основних», – зауважує Ілля Стронґовський.

Мітинг – лише частина того, що можна зробити

Вуличний художник Саша Курмаз каже, що масовий мітинг – це лише частина того, що можуть зробити люди. Журналісти, юристи, ті ж художники мають намагатися бути якомога ефективнішим у рамках своєї професії. Сам Курмаз, окрім плакатів, зробив відеопортрети міліціонерів, що охороняли майдан Незалежності, наступного дня після побиття учасників Євромайдану.

«Я розумію, що ці люди не мають ніякого стосунку до прямого акту насильства, що відбувся там напередодні, але разом з тим ці люди носять погони і представляють цю силу. Я хотів подивитися їм в очі і поглянути на реакцію людей, які проходили повз. Тоді їм потрібен був ворог, на якого можна було б вилити ненависть. Дехто проклинав міліціонерів», – розповідає художник.

Саша Курмаз також каже, що гасла, які зараз лунають з трибун на Майдані («Усі ці «Смерть ворогам!»), радше відштовхують людей. Соціально-політичні зміни мають відбуватися без насильства, стверджує художник. Тим паче, на переконання багатьох, ті, з ким насправді сьогодні борються протестувальники, на вулицю не виходять.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG