Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:05
Київ – На стінах київських будинків, у соціальних мережах президента Віктора Януковича порівнюють з президентом соціалістичної Румунії Чаушеску. Главу української держави називають «Янушеску» й дискутують питання, яким шляхом іде сучасна Україна – до диктатури у стилі Чаушеску чи Каддафі, з відповідним кінцем, або до перетворення на європейську державу мирним, «оксамитовим» шляхом.

Після розгону масової демонстрації за допомогою грубої сили, керівник країни вирушає у далеку закордонну подорож, а коли вертається, запроваджує своїм указом надзвичайний стан, який і привів його до фатального кінця. Попри деякі паралелі, це ­ не Україна 2013-го, а Румунія 1989 року.

Віктор Янукович – не Чаушеску, а Україна – не Румунія, говорять аналітики, які намагаються остудити гарячі голови, що вже готові розгромити адміністрацію президента, чи й його резиденцію в Межигір’ї. І хоча Україна зараз на роздоріжжі, на їхню думку, навряд чи протест піде шляхом тодішньої Румунії, який скінчився стратою подружжя Ніколае і Єлени Чаушеску, які безроздільно володарювали Румунією понад 20 років.

Більш реалістичним і корисним для країни сценарієм вони вважають чехословацьку Оксамитову революцію, що відбувалася практично в той самий час – відбулась у листопаді 1989 року. Вона розгорталася під тими ж гаслами, що і нинішні протести в українських містах: за людську гідність, за демократію, за незалежність, за зближення з Європою.

Поштовхом до народоного виступу, так само, як і в Україні, було побиття студентів. Але у порівнянні з нинішніми протестними акціями, які збирають у Києві та інших містах десятки тисяч людей, Оксамитова революція у Празі не мала такого розмаху, хоча мала ту ж саму мету, вважає історик, професор Києво-Могилянської академії Михайло Кірсенко.

Ріднить празькі і київські події їхнє кінцеве завдання: наближення до Європи
«Ріднить празькі і київські події їхнє кінцеве завдання: наближення до Європи. Поза сумнівом, Україна піде в Європу, це безумовно! Але наскільки швидко і наскільки безболісно, це залишається питанням. Крім того, ми (Україна) надто великі, у ці дні все буде вирішуватись, чи пощастить декому країну розколоти, чи не пощастить», – наголошує Кірсенко.

Він закликав політиків не розділяти, не розривати країну; з ним згодні експерти Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії й Українського незалежного центру політичних досліджень. До речі, експерти Центру оголосили про припинення співпраці у Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства при президентові України.

Ми не хочемо бути дотичними до влади, яка не хоче чути громаду
«Наш центр заявляє про несумісність своїх позицій та дій влади, що виявились у безпрецедентному брутальному нападі озброєного загону міліції на мирних беззахисних пікетників на Євромайдані у ніч на 30 листопада. Ми не хочемо бути дотичними до влади, яка не хоче чути громаду», – пояснив Радіо Свобода експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба.

Україна – не Чехія, не Румунія... і не Росія

Україна досі на роздоріжжі, вважає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Розумний, оскільки частина українців історично тяжіють до російського шляху розвитку, інша частина до західного, європейського шляху. Але при цьому маємо феномен: і перші, і другі виступають за європейські стандарти життя.

На мітингах і демонстраціях на підтримку євроінтеграції України, поруч з політиками, – молодь, яка є фактично першим поколінням незалежної України, зазначає експерт. За його словами, хоча молодь називає себе аполітичною, вона має пристати до певних політичних ідеологій, що на них будуватиметься держава надалі.

Політики, у свою чергу, змушені будуть відповідати на ці виклики з боку суспільства
«Виникає нині така ситуація, коли відмежуватися, відвернутися, стати спиною до політиків не можна. Це інфантильно, не серйозно. Політики, у свою чергу, змушені будуть відповідати на ці виклики з боку суспільства», – додає Розумний у розмові з Радіо Свобода.

Навряд чи більшість учасників протестних акцій міркує політичними категоріями, каже директор Групи стратегічних і безпекових студій Сергій Герасимчук. Людям набридли корумповані чиновники і судді, нахабність дітей зі впливових родин, безправ’я пересічних українців.

При цьому він нагадує, що ситуація, в якій відбувалися східноєвропейські революції, була зовсім іншою, бо Радянський Союз уже не міг надати підтримку диктаторам, які валилися один за одним, зауважує експерт.

Сумніваюсь, що глава МЗС Росії буде першим, хто привітає Україну з поваленням режиму Януковича
«Якщо порівнювати режим Чаушеску з режимом Януковича, то, як не прикро, але є суттєва відмінність ставлення тодішнього СРСР до подій у Румунії і тим, як ставиться до нинішньої влади в Україні Російська Федерація. Радянський Союз був одним з перших, хто привітав Румунію після повалення режиму Чаушеску, – додає Герасимчук у розмові з Радіо Свобода. – Я сумніваюсь, що, наприклад, глава МЗС Росії Сергій Лавров буде першим, хто привітає Україну з поваленням режиму Януковича, якщо таке станеться», – зазначив Герасимчук.

Наразі експерти не мають відповіді на запитання, яким шляхом ітиме Україна, чи політики вийдуть на вулицю, чи, навпаки, вулиця увійде до політиків. Головне, щоб не пролилася кров і не було розколото суспільство і державу, застерігають фахівці.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG