Київ – Українським банкам стає нікому та ніяк видавати кредити, за винятком держави – через відсутність економічного зростання, вважають їхні керівники та фінансові експерти. На їхню думку – це одна з причин того, що закордонні банківські установи зменшують свою присутність. Проте урядовці та частина банкірів запевняють, що банківський сектор динамічно розвивається, про що свідчать, зокрема, зростання банківських прибутків та обсягу кредитів, які вони видають. Більшість фахівців сходиться на тому, що найбільше стримує розвиток банківського сектору відсутність економічного зростання, з іншого боку – масові акції на підтримку євроінтеграції та за зміну влади майже не впливають на роботу банків.
Українським банкам, зокрема – дочірнім банкам західноєвропейських фінансових установ, стає дедалі важче видавати кредити, заявив під час круглого столу щодо розвитку банківської системи в Україні голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук.
«Іноземні банки йдуть, бо втрачають можливість видавати кредити. Кредит можна видати під заставу. Зараз такої змоги немає, бо є багато спірної власності, та й часто документи на власність не є надійним захистом права власника. Можна видавати кредити на основі показників фінансової звітності, якщо підприємство є динамічним, – пояснює банкір. – Це теж мало реально, бо звітність є непрозорою. Можна видавати кредити без гарантії їх повернути – але це знищить банківський сектор. Четвертого шляху я не знаю. Що треба зробити, щоб «підняти» кредити? Треба, щоб була змога давати їх під заставу, щоб була прозорою фінансова звітність, і щоб кредити поверталися. Це означає, що реформування інфраструктури, в якій оперують банки та представники різних галузей бізнесу – потребує змін».
Саме через таку ситуацію, за словами Лавренчука, західноєвропейські банки зменшують свою присутність у банківському секторі.
Експерт Роман Шпек наводить статистику, за якою чотири роки тому майже третина банків в Україні мали іноземну частку капіталу, тоді як до кінця поточного року їх залишиться не більше ніж 10%. Водночас експерти помітили, що таке зменшення не торкнулося банків із російським капіталом. Один із останніх прикладів цих процесів – те, що «Райффайзен Груп» (Австрія) підтвердила свій намір продати свій дочірній банк в Україні – «Райфайзен Банк Аваль». Цього ж року «Ерсте банк в Україні» та деякі інші місцеві «дочки» іноземних банків змінили своїх західних власників на українських.
Українські банки закінчують рік із запасом міцності – НБУ
Водночас керівники низки банків говорять про те, що ситуація в банківському секторі є стабільною. І навіть масові акції останніх двох тижнів в українських містах не погіршили ліквідності банків. Про це, зокрема, заявив журналістам заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн.
«Маємо твердий запас міцності. Залишки на рахунках від початку Євромайдану майже не зменшилися. Ми почистили активи та списали проблемні кредити, і готові до різних ситуацій. Люди часто перевіряють надійність банків: знімають кошти, а невдовзі кладуть назад. Ми готові до такої зміни поведінки клієнтів», – запевняє представник «Ощадбанку».
НБУ тим часом надає оптимістичні показники розвитку банківського сектору: обсяг виданих кредитів з початку року зріс на 10%, причому більшість цих позик отримали підприємства, запевняють у Нацбанку. Так, за офіційною статистикою, лише в листопаді банки видали кредитів на суму 16 мільярдів гривень.
Заступник керівника департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк запевнив, що Нацбанк здатен забезпечити стабільність банківської системи, і ресурсів у нього не бракує.
«Жодних драматичних подій у цьому секторі не відбувається. НБУ може при потребі збільшити свою присутність на ринку. Банки почуваються краще, і не відчувають такої потреби у додаткових коштах, як під час минулих кризових періодів. До прикладу, ми готові надати українським банкам рефінансування на суму 3 мільярди гривень, однак банки виявили бажання отримати лише дві третини від цієї суми», – повідомляє представник НБУ.
Зі свого боку, банківський експерт, радник «Альфа-Банку» Роман Шпек вказує на низку проблем у банківському секторі України.
Зокрема, він пояснив збільшення обсягу кредитування тим, що в Україні формуються нові фінансово-промислові групи, які беруть позики для своїх потреб, і що банки кредитують державний та місцеві бюджети, дефіцит яких зростає. Зростання ж економіки, а відтак і появи нових охочих отримати кредити для розвитку виробництва немає, а отже – невдовзі банкам доведеться обмежувати свою присутність на ринку, пояснює Роман Шпек. І він, й інші експерти говорять про те, що на банки може негативно вплинути зупинення євроінтеграції України, оскільки чимало інвесторів через це відмовилися вкладати кошти в її економіку, а банки – втратили можливість кредитувати їх.
Українським банкам, зокрема – дочірнім банкам західноєвропейських фінансових установ, стає дедалі важче видавати кредити, заявив під час круглого столу щодо розвитку банківської системи в Україні голова правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук.
«Іноземні банки йдуть, бо втрачають можливість видавати кредити. Кредит можна видати під заставу. Зараз такої змоги немає, бо є багато спірної власності, та й часто документи на власність не є надійним захистом права власника. Можна видавати кредити на основі показників фінансової звітності, якщо підприємство є динамічним, – пояснює банкір. – Це теж мало реально, бо звітність є непрозорою. Можна видавати кредити без гарантії їх повернути – але це знищить банківський сектор. Четвертого шляху я не знаю. Що треба зробити, щоб «підняти» кредити? Треба, щоб була змога давати їх під заставу, щоб була прозорою фінансова звітність, і щоб кредити поверталися. Це означає, що реформування інфраструктури, в якій оперують банки та представники різних галузей бізнесу – потребує змін».
Саме через таку ситуацію, за словами Лавренчука, західноєвропейські банки зменшують свою присутність у банківському секторі.
Експерт Роман Шпек наводить статистику, за якою чотири роки тому майже третина банків в Україні мали іноземну частку капіталу, тоді як до кінця поточного року їх залишиться не більше ніж 10%. Водночас експерти помітили, що таке зменшення не торкнулося банків із російським капіталом. Один із останніх прикладів цих процесів – те, що «Райффайзен Груп» (Австрія) підтвердила свій намір продати свій дочірній банк в Україні – «Райфайзен Банк Аваль». Цього ж року «Ерсте банк в Україні» та деякі інші місцеві «дочки» іноземних банків змінили своїх західних власників на українських.
Українські банки закінчують рік із запасом міцності – НБУ
Водночас керівники низки банків говорять про те, що ситуація в банківському секторі є стабільною. І навіть масові акції останніх двох тижнів в українських містах не погіршили ліквідності банків. Про це, зокрема, заявив журналістам заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн.
«Маємо твердий запас міцності. Залишки на рахунках від початку Євромайдану майже не зменшилися. Ми почистили активи та списали проблемні кредити, і готові до різних ситуацій. Люди часто перевіряють надійність банків: знімають кошти, а невдовзі кладуть назад. Ми готові до такої зміни поведінки клієнтів», – запевняє представник «Ощадбанку».
НБУ тим часом надає оптимістичні показники розвитку банківського сектору: обсяг виданих кредитів з початку року зріс на 10%, причому більшість цих позик отримали підприємства, запевняють у Нацбанку. Так, за офіційною статистикою, лише в листопаді банки видали кредитів на суму 16 мільярдів гривень.
Заступник керівника департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк запевнив, що Нацбанк здатен забезпечити стабільність банківської системи, і ресурсів у нього не бракує.
«Жодних драматичних подій у цьому секторі не відбувається. НБУ може при потребі збільшити свою присутність на ринку. Банки почуваються краще, і не відчувають такої потреби у додаткових коштах, як під час минулих кризових періодів. До прикладу, ми готові надати українським банкам рефінансування на суму 3 мільярди гривень, однак банки виявили бажання отримати лише дві третини від цієї суми», – повідомляє представник НБУ.
Зі свого боку, банківський експерт, радник «Альфа-Банку» Роман Шпек вказує на низку проблем у банківському секторі України.
Зокрема, він пояснив збільшення обсягу кредитування тим, що в Україні формуються нові фінансово-промислові групи, які беруть позики для своїх потреб, і що банки кредитують державний та місцеві бюджети, дефіцит яких зростає. Зростання ж економіки, а відтак і появи нових охочих отримати кредити для розвитку виробництва немає, а отже – невдовзі банкам доведеться обмежувати свою присутність на ринку, пояснює Роман Шпек. І він, й інші експерти говорять про те, що на банки може негативно вплинути зупинення євроінтеграції України, оскільки чимало інвесторів через це відмовилися вкладати кошти в її економіку, а банки – втратили можливість кредитувати їх.
