Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:03
Західна преса рясніє масою матеріалів про українську Єврореволюцію і намагання Росії та Заходу віднайти свої баланси в Україні. Кремль, як зауважують оглядачі, кинув у хід великі гроші, а європейські політки у ці дні в Києві – у пошуках реального посередництва між Євромайданом і владою. Аналітики попереджають на сторінках впливових світових видань, що – у разі відсутності компромісного рішення – мирні українські протести можуть здійснити небезпечний поворот.

Впливова Financial Times попереджає, що глава Кремля Володимир Путіна похапцем шукає досягнення вигідного йому балансу в Україні. Бо після, здавалося б, його перемоги з провалом саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, в Україні вийшли мільйони на Євромайдани та знову поставили Путіна перед дилемою. Газета також зауважує, що більшість українців, у тому числі й російськомовних, «вважають свою Україну незалежною та бачать у своєму величезному сусідові на сході загрозу». Тому у Путіна тепер знову головний біль – як скоріше схилити ситуацію в Україні на свій бік. Кремль розуміє, що на нові його кабальні договори з владою Януковича тепер немає часу та й гнів опозиції й мас українських громадян на вулицях не сприяє таким крокам. «Але, – як пише лондонська газета, – Москва має сподівання на приманку у вигляді великої кількості грошей». «За даними двох близьких до влади Януковича джерел, – як пише газета, – уряд Росії пропонував Києву кредит у розмірі «щонайменше» 10 мільярдів доларів».

Німецька Berliner Zeitung говорить про те, що Європа бажає виступити посередником у нинішніх подіях в Україні. Нову тональність в українське європитання, на думку видання з Берліна, внесли багатотисячні вуличні протести в Україні, які тривають вже два тижні. Кілька провідних європейських політиків тепер перебувають у Києві та проводять там двосторонні переговори. Це і міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, генсекретар Ради Європи Турб’єрн Яґланд, а також міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Четвер, на думку німецької газети, покаже, які наслідки цих переговорів західних політиків – і з владою в Києві, і з опозицією – на вулицях, на Євромайдані. Хоча на саміті ОБСЄ в Києві з 57 держав-учасниць лише дві країни Заходу представлені міністрами – Німеччина та Польща. Держсекретар США Джон Керрі відмовився від участі у саміті ОБСЄ в столиці України на знак незгоди із силовими діями влади України проти власного народу.

На думку The Wall Street Journal, одним із варіантів відвернення небезпечного повороту подій в Україні є «формування тимчасового уряду національної єдності, який би складався з технократів». «Цей уряд міг би взятися за важкі і необхідні для України реформи, домовлятися про кредити з МВФ та виконати вимоги Євромайданів про відновлення переговорів з ЄС», – пише видання. Газета вважає, що США і ЄС мають взяти участь у переговорах на цю тему в Києві на найвищому рівні. Видання також попереджає, що «для Путіна нестабільна, віддалена від Заходу Україна, якраз те, що треба». Захід має діяти навпаки, закликає тут впливове західне видання. Західна преса рясніє масою матеріалів про українську Єврореволюцію і намагання Росії та Заходу віднайти свої баланси в Україні. Кремль, як зауважують оглядачі, кинув у хід великі гроші, а європейські політки у ці дні в Києві – у пошуках реального посередництва між Євромайданом і владою. Аналітики попереджають на сторінках впливових світових видань, що – у разі відсутності компромісного рішення – мирні українські протести можуть здійснити небезпечний поворот.

Впливова Financial Times попереджає, що глава Кремля Володимир Путіна похапцем шукає досягнення вигідного йому балансу в Україні. Бо після, здавалося б, його перемоги з провалом саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, в Україні вийшли мільйони на Євромайдани та знову поставили Путіна перед дилемою. Газета також зауважує, що більшість українців, у тому числі й російськомовних, «вважають свою Україну незалежною та бачать у своєму величезному сусідові на сході загрозу». Тому у Путіна тепер знову головний біль – як скоріше схилити ситуацію в Україні на свій бік. Кремль розуміє, що на нові його кабальні договори з владою Януковича тепер немає часу та й гнів опозиції й мас українських громадян на вулицях не сприяє таким крокам. «Але, – як пише лондонська газета, – Москва має сподівання на приманку у вигляді великої кількості грошей». «За даними двох близьких до влади Януковича джерел, – як пише газета, – уряд Росії пропонував Києву кредит у розмірі «щонайменше» 10 мільярдів доларів».

Німецька Berliner Zeitung говорить про те, що Європа бажає виступити посередником у нинішніх подіях в Україні. Нову тональність в українське європитання, на думку видання з Берліна, внесли багатотисячні вуличні протести в Україні, які тривають вже два тижні. Кілька провідних європейських політиків тепер перебувають у Києві та проводять там двосторонні переговори. Це і міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, генсекретар Ради Європи Турб’єрн Яґланд, а також міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Четвер, на думку німецької газети, покаже, які наслідки цих переговорів західних політиків – і з владою в Києві, і з опозицією – на вулицях, на Євромайдані. Хоча на саміті ОБСЄ в Києві з 57 держав-учасниць лише дві країни Заходу представлені міністрами – Німеччина та Польща. Держсекретар США Джон Керрі відмовився від участі у саміті ОБСЄ в столиці України на знак незгоди із силовими діями влади України проти власного народу.

На думку The Wall Street Journal, одним із варіантів відвернення небезпечного повороту подій в Україні є «формування тимчасового уряду національної єдності, який би складався з технократів». «Цей уряд міг би взятися за важкі і необхідні для України реформи, домовлятися про кредити з МВФ та виконати вимоги Євромайданів про відновлення переговорів з ЄС», – пише видання. Газета вважає, що США і ЄС мають взяти участь у переговорах на цю тему в Києві на найвищому рівні. Видання також попереджає, що «для Путіна нестабільна, віддалена від Заходу Україна, якраз те, що треба». Захід має діяти навпаки, закликає тут впливове західне видання.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG