Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:55

Філарет: Церква не є байдужою до пролиття крові під час мирних акцій


Для церкви небайдуже те, що відбувається в Україні, небайдуже пролиття крові під час мирних акцій, заявив в ефірі Радіо Свобода предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

– Як Ви вважаєте, якою має бути роль церви під час цих подій, які тривають по всій Україні, передовсім, у столиці. Події, які назвали «Євромайданом». Церква має активно втручатися чи бути за межами, лише закликаючи до мирного розвитку подій?

Тому ми в політику не втручаємось. Але для нас небайдуже те, що відбувається в Україні
Святкування 1025-річчя хрещення Русі. З якою метою? Цим ми хотіли заявити, що Україна, Русь, завжди була в Європі
– Церква повинна бути з народом і я про це заявив у своєму зверненні до народу. Тому ми в політику не втручаємось. Але для нас небайдуже те, що відбувається в Україні. Чому студенти вийшли на майдан Незалежності? Це була не політична демонстрація. Почалася вона як протест проти того, що уряд не підписав угоду про входження України в ЄС на правах асоціації. Це було перше. Далі студентів побили, народ обурився і це перетворилося в масову демонстрацію. До цього доєдналася політичні партії ­– опозиція. І тому воно набрало вже такий масовий і політичний характер.

Вихід із цієї ситуації може бути лише один – виконати те, що не виконав уряд перед народом. Цілий рік йшла підготовка населення України до вступу в ЄС як асоційованого члена (йдеться про асоційовані відносини без членства в ЄС – ред.). Ми проводили святкування 1025-річчя хрещення Русі. З якою метою? Показати, що дало християнство Русі після прийняття хрещення, як Русь увійшла в християнську Європу і цим ми хотіли заявити, що Україна, Русь, завжди була в Європі. І тепер, після всієї цієї підготовки, результат – ми поки що не входимо в ЄС.

– От Ви згадали святкування 1025-ї річниці хрещення Русі. Чимало оглядачів визнають, що цей серйозний конфлікт, який почався після того, як влада України, президент Віктор Янукович не став підписувати угоду про євроасоціацію на саміті у Вільнюсі, конфлікт почався (Янукович сам це визнає) через тиск нашого потужного сусіда – Росії. Держави, яка, зокрема, теж активно відзначала цю річницю хрещення Русі. І взагалі всі понад 20 років незалежності України, постійно висувається теза з боку сусіда про спільний слов'янський простір, не тільки в економічному, а й у духовному плані. За словами російських діячів, даний простір розривати не можна. Україна має залишатися в цій орбіті, адже зв’язки давні, які йдуть ще з тих часів князя Володимира Великого. От як Ви це прокоментуєте?

– Причина цього конфлікту – Росія…

– Ви з цим погоджуєтеся?

Для України, скажіть, що краще – приєднуватися до заможного чи бідного?
– З цим погоджуюсь тому, що Росія хоче створити Митний союз. А Митний союз буде протистояти Європейському союзу. А протистояння може перерости в холодну війну, а вона вже перерости в гарячу війну. Тому, якщо Україна входить в ЄС, то міцного Митного союзу без України не може бути. І протистояння між Митним союзом і Європейським союзом не буде, а значить, і «холодної» і «гарячої» війни. Крім того, якщо створюється ЄС з участю України, то ЄС набирає великої сили, разом із США – це потужна світова сила, але сила не загарбницька, а демократична, яка заснована на свободі, демократії, християнських цінностях. До того ж могутній фінансовий потенціал, технічний прогрес, військова потужність – це могутня сила в світі, яка здатна підтримувати мир у світі. А якщо цього не буде, то можуть бути конфлікти. Тому це дуже важливий момент в історії людства, щоб запобігти майбутнім війнам, щоб демократія набирала сили в світі. І для України, скажіть, що краще – приєднуватися до заможного чи бідного? Якщо ти приєднався до заможного, і якщо ти будеш там навіть останнім, то все ж таки ти будеш серед заможних. А якщо ти приєднався до бідних, то ти будеш ще біднішим.

– Чимало опонентів європейського розвитку України наголошують, що справа навіть не в економічних аспектах, хоча це важливо – Митний союз або ЄС, а духовній складовій – вони стверджують, що ми разом – слов'яни і маємо бути з Росією. Це, мовляв, наш духовний шлях. Знову ж таки, той самий аргумент, що ми з часів князя Володимира Великого йдемо спільно, що Європа не наш шлях, у тому числі в духовному аспекті. Наводять ці проблеми одностатевих шлюбів, це постійно випливає. Чому так відбувається? Наводжу цитату прихильників, умовно кажучи, російського шляху розвитку України: «У тому числі через православ’я ми пов’язані з Росією, чому ми маємо це розривати?».

– Ми не хочемо розривати зв’язків з Росією. Нехай і вона приєднується до ЄС. Вона приєднається, коли прийде час. Обставини змусять. Але це буде потім. Що стосується християнських цінностей, то я згоден, що в Європі моральні цінності падають. В Україні вони стоять високо, але в Європі є країни, де церква впливова і мораль там теж висока. Та якщо ці європейські моральні сили і Україна будуть діяти в Європі, то підвищиться релігійність в Європі чи не підвищиться?

– Тобто, й Україна може зробити свій внесок?

– Й Україна може зробити. Про одностатеві шлюби. Ми, коли двічі були на з'їзді представників всіх церков у Брюсселі, ми твердо заявили, що ніколи, ні за яких обставин наші церкви не погодяться на одностатеві шлюби. Я навіть їм сказав: «Ви християни? Християни. Кого ви повинні більше слухати: Бога чи земну владу? Ясно, що Бога. А Бог забороняє ці викривлення людської природи». Тому входження України, навпаки, буде впливати на те, щоб не було цих одностатевих шлюбів в Європі. Але вільно, не примусово, бо церква має впливати на суспільство, на мораль. І користь буде самій Європі. Тому ми не тільки хочемо від Європи щось для себе, а й можемо Європі дати ось ці духовні цінності.

– Ви на початку нашої розмови наголосили, що церква має бути і є, у ці непрості часи, з народом, у тому числі і з тими студентами, які вийшли на мирний протест. А от є, зокрема, представники Української православної церкви Московського патріархату, які стверджують, що влада від Бога і не варто щось у цьому сенсі змінювати, не треба протестувати. Як Ви це прокоментуєте?

Церква має завжди стояти на боці правди. Якщо влада діє несправедливо, то церква не може підтримувати неправду
– Справа в тому, що церква має завжди стояти на боці правди. Якщо влада діє несправедливо, то церква не може підтримувати неправду. Якщо влада чинить правду, то, звичайно, церква підтримує правду і в результаті підтримує владу. І ми не проти влади, а ми проти того, що влада не підписала угоду. Ми проти того, що влада не дозволила Україні тепер піти до ЄС. Влада каже, що це не остаточно. Народ не вірить і тому виходить на ці мітинги.

– Звісно, напрошується порівняння Євромайдану з попереднім – «Помаранчевим» майданом – подіями 9-річної давнини. Гострі події навколо виборів – тоді було інше тло для такого масового протесту. Зараз це непідписання угоди про асоціацію з ЄС, тоді – президентські вибори. Але, порівнюючи, можна констатувати, що тоді, всупереч усій гостроті протистояння (зокрема, інцидент біля Центральної виборчої комісії), але все ж таки кров масово не пролилася, тоді цей гострий конфлікт вдалося владнати без цього. На жаль, на Євромайдані кров пролилася – і під час розгону о 4-й годині ранку 30 листопада на Майдані Незалежності, і потім події біля Адміністрації президента. Ми бачимо, що кров таки пролилася. Що може зробити в такій ситуації церква, щоб такого, зважаючи на всю гостроту конфлікту, більше не повторювалося?

– Церква закликає владу не допускати насильства над мирною демонстрацією і не проливати кров. Бо це є гріх, а влада сповідує православ’я.

– Але представники влади переконують, що вони захищаються. Це провокатори, екстремісти їх атакують…

Демонстранти в приміщенні міської ради не перешкоджають роботі київської влади. Вони просто там зігріваються. Так само і в Будинку профспілок
– Провокатори – так, були. Але які провокатори? Які навмисно провокують для того, щоб була підстава для розігнання демонстрації. Для чого їх роблять? Для того, щоб викликати силове втручання. Мовляв, на владу нападають і вона повинна себе захистити. І нібито таке насилля з боку влади виправдане, бо на неї напали. Але спровокували не демонстранти, а заслані провокатори. І вони викриті. Весь світ знає, що демонстрація не застосовувала жодного насилля в бік влади. Якщо демонстранти наразі знаходяться в приміщенні міської ради, то вони не перешкоджають роботі київської влади. Вони просто там зігріваються. Так само як і в Будинку профспілок. Так само вони прийшли в Михайлівський монастир і церква відкрила їм двері храму. Для чого? Щоб вони зігрілися та могли переночувати. Монахи їх нагодували і дали чай. І цей приклад монастиря і перебування демонстрантів у Міській раді та Будинку профспілок – це лише заради відпочинку і все. А не захоплення, не переворот.

– Але представники влади наполягають, що це незаконні дії і навіть не виключають силового вирішення цього питання, щоб звільнили приміщення Київської міської ради та Будинку профспілок…

– Господь розбереться. У свій час все вийде на поверхню.

– Ми маємо конфлікт – він у розпалі, він не вирішений. Скільки він триватиме ніхто не знає, чим закінчиться – теж ніхто не спрогнозує. Що може зараз зробити церква? Можливо, різні церкви об'єднаються і зроблять певну спільну заяву – заклик до учасників цього конфлікту? Можливо, підготовка такої заяви вже ведеться? Який ще крок може зробити церква, щоб цей конфлікт розв’язався мирно?

– Церква, по-перше, молиться і буде молитись. Це її покликання – молитися до Бога, аби Господь привів усіх до миру і злагоди. Крім того, церква може закликати протидіючі сили до діалогу. Крім того, церква може звернутися до європейських країн поновити переговори про підписання угоди про входження в ЄС. Коли Україна ввійде в ЄС, то все припиниться. Тоді і Росія не буде тиснути, бо буде пізно. Україна відірветься від Митного союзу.

– Коли з'явиться така заява, можете сказати?

– Я не можу сказати. Це не тільки наша церква. Від нашої церкви я вже зробив заяву…

– Так, а коли спільно?

– Верховний архієпископ і митрополит Володимир зробив заяву, але ми тепер можемо зробити спільну заяву від усіх церков України.

– Ведеться підготовка?

– Ведеться.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG