Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:31
Глухий політичний кут і наростання загрози дефолту – ось головні тенденції, які сьогодні визначають необхідність дій усіх політичних сил у Києві, вважають провідні світові видання. У Євросоюзі – як коментують різні західні газети репліки єврокомісара Штефана Фюле після переговорів з віце-прем’єром Сергієм Арбузовим минулого тижня – констатують, що в Україні слова і справи влади щодо готовності до підписання угоди про асоціацію з ЄС розходяться між собою. Оглядачі також сумніваються, що у вівторок у Москві президент Янукович отримає відповідні кредити, яких так потребує сьогодні Україна. У той же час аналітики вважають, що кредити МВФ та ЄС реальніші для України як засіб унормування ситуації у фінансах та економіці. Західна преса також наголошує, що сотні тисяч протестувальників минулої неділі на вулицях Києва фактично не призвели поки що до якихось змін у нинішній ситуації політичного глухого кута в Україні, а влада Януковича продовжує лавірувати і займатися міжнародним шантажем.

Впливова The Wall Street Journal вважає, що «швидке скорочення валютних резервів, уповільнення зростання в економіці та глухий політичний кут в Україні можуть підштовхнути країну або до дефолту, або ж до переговорів з надання їй фінансової допомоги». Видання вважає, що Києву буде важко вийти з кризи без фінансової підтримки з-за кордону. Експерти з Вашингтона сумніваються у швидкому подоланні політичної кризи в Україні і прогнозують, що «ситуація глухого кута в Україні може тривати кілька місяців… Стратегія Януковича полягає у тому, щоб скористатися російськими газовими кредитами та випросити в Росії стільки грошей, щоб протягнути до виборів 2015 року у сподіваннях, що зима знесилить протестувальників на Євромайдані». Разом із тим, американські експерти, яких цитує видання, вважають, що російські гроші в 4-5 мільярдів доларів не зможуть допомогти Києву у вирішенні його проблем, тому перспектива кредиту від МВФ у 17 мільярдів доларів та кілька мільярдів доларів від Світового банку та Європейського інвестиційного банку все ж реальніші в унормуванні ситуації в Україні.

Брюссельська EUObserver інформує, що Європейська комісія різко зупинила нові переговори з представником уряду Києва, бо, на думку єврокомісара Штефана Фюле, «слова і справи влади України щодо готовності підписати угоду про асоціацію з ЄС розходяться між собою». Фюле також вважає, як цитує видання, що вимоги про додаткові капітали від ЄС із боку Києва «надмірно перебільшені». Брюссель також обурений, що «круглий стіл у п’ятницю в Києві перетворився у фарс, коли президент Янукович погрожував судовими переслідуваннями українським урядовцям, котрі вели переговори про угоду з ЄС». Дипломати ЄС вважають, що влада Януковича тягне час і не має намірів скоро підписувати угоду з ЄС. Видання також повідомляє, що саміт міністрів закордонних справ ЄС у понеділок обговорить ситуацію, яка склалася на переговорах із Україною. Тут також не виключають, що переговори президента Януковича у вівторок у Москві з Володимиром Путіним можуть загострити ситуацію в Україні, бо опозиція в Києві побоюється здачі президентом інтересів держави на догоду Кремлю.

Британська The Guardian цитує комісара ЄС Штефана Фюле, який висловив упевненість, що Віктор Янукович зробить крок у бік Росії: «Я не думаю, що Янукович підпише угоду з ЄС. Це фактичний шантаж. Він каже, що підпише угоду в обмін на суттєву фінансову допомогу. Він намагається лавірувати між ЄС та Росією, щоб отримати гроші чи ж домогтися поступок для України. Він намагається уникнути реформ, але угода з ЄС якраз означає їхнє проведення».

Німецька Die Tageszeitung додає, що Янукович, як виглядає, зрозумів, що зволікання чи застосування сили стосовно сотень тисяч демонстрантів не допоможуть країні вийти з серйозної кризи.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG