Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:45
Київ – Як вплине Євромайдан на українське мистецтво? Художники, зокрема ті, що займаються соціально-критичним мистецтвом, вважають, що у ньому стане набагато більше політики. І додають, що у своїх роботах змогли передбачити багато речей, які відбуваються зараз. Утім, митці кажуть: на Майдані кожен художник – перш за все, громадський активіст. А найважливіша річ у нинішньому протесті – що стає дедалі очевиднішою – це відокремлення низового руху від політики.

Київська художниця Ксенія Гнилицька днями відкрила виставку. Вона розповідає, що експозиція «На глиняних ногах або прикриваючи стагнацію» починалася як «роздуми про Україну», і виставляти роботи збиралась набагато пізніше. Однак коли почався Євромайдан, вирішила зробити це зараз.

«На глиняних ногах або прикриваючи стагнацію» – про життя у поліцейський державі, обмеження особистої свободи і відсутність громадянської свідомості. Центральна робота виставки має назву «Житіє президента». Ксенія Гнилицька каже: важливо було показати ці роботи зараз, щоб люди не забули, навіщо вийшли на Майдан.

Нам властиво впадати у короткозорість. Бути проти когось – це не єдиний спосіб об’єднання людей. Треба бути за щось
«Зараз, на жаль, нам властиво впадати у короткозорість. Бути проти когось – це не єдиний спосіб об’єднання людей. Треба бути за щось. Виходити на мітинги треба. Навіть коли там стоїть троє людей, коли йде дощ, і коли це не популярно. І тоді, коли немає романтизованого духу боротьби, також. Це не фестиваль. Ми кожну хвилину мусимо розуміти, чого хочемо», – зазначає вона.

Я вже тоді уявляв цю революцією кривавою – Манн

Митці на Майдані – звичайні мітингувальники. Однак дехто з них у своїх роботах зміг передбачити спротив, ще до того, як він розпочався. Наприклад, робота Миколи Рідного «Вода камінь точить», виставлена зараз у PinchukArtCentre, напряму говорить про міліцейське насильство.

Художник-«жлобіст» Олекса Манн пригадує, що коли починався Євромайдан, у «Мистецькому Арсеналі» саме завершилася виставка Kyiv Art Contemporary. На ній Манн представив серію «Боги революції». Вона виявилася попереджальною, каже художник.

Я вже тоді уявляв цю революцію не «оксамитовою» – лагідним європейським протестом – а революцією на крові
«Я вже тоді уявляв цю революцію не «оксамитовою» – лагідним європейським протестом – а революцією на крові. Що будуть жертви, що це консолідує людей. І що відбуватимуться одразу три паралельні процеси. По-перше, становлення громадянської нації. По-друге, формування вільного громадянина-європейця з правом меча і власного маневру. А третій процес, про який я думав – це абсолютно новий етап у боротьбі за незалежність нашої держави. І зараз відбувається не тільки революція як «стояння» проти влади, а ще й ці три соціальні процеси», – розповідає Манн.

Архітектура протестів

Олекса Манн каже, що найцікавіше у нинішньому протесті те, що він відбувається без конкретного лідера. Про те ж говорить художник Микита Кадан. Його роботи також стали в якомусь плані пророцькими для Майдану. Фотографія інсталяції «Постамент. Практика витіснення» (яка являє собою п’єдестал, що впирається в стелю, не лишаючи місця для власне пам’ятника), також стала популярної у соцмережах після знесення Леніна.

Для Микити Кадана найсильнішим естетичним враженням Євромайдану стали барикади.

Барикади – це шедевр «анархітектури». Для мене це – новітній візуальний матеріал, який дали ці протести
«Це щось абсолютно нове і прекрасне. Зараз ми із кураторською групою «Худрада» робимо проект, присвячений «анархітектурі» – архітектурі без архітектора. Йдеться про непрофесійне, стихійне будівництво, що має безліч форм. І барикади в цьому сенсі – це шедевр «анархітектури». Для мене це – новітній візуальний матеріал, який дали ці протести. У них велика жертовність і великий драматизм», – розповідає художник.

Кожен громадянський рух створює свою дешеву естетику – Кадан

Разом з тим, Микита Кадан каже, що з точки зору соціально-критичного мистецтва Помаранчева революція року була цікавіша – тоді майданного «фольклору» було більше. До речі, саме у 2004 році утворилася мистецька група «Р.Е.П.», до якої належить Микита Кадан. Тоді художники організовували вуличні виставки просто на огорожі заблокованого Кабміну або на Хрещатику. Потім київський Центр сучасного мистецтва надав митцям майстерні, а коли протест завершився, вони об’єдналися у групу.

Микита Кадан каже, що після Євромайдану соціальна тематика в мистецтві стане популярнішою. Разом з тим, ця популярність є двоякою, зазначає він. «Майдан продукуватиме багато патріотично кітчу. Так відбувається після будь-якого великого громадянського руху. Кожен з них створює свою дешеву естетику», – зазначає він.

З іншого боку, зазначає художник, це той випадок, коли кількість породжує якісь – що більше з’являтиметься критичного, політично ангажованого мистецтва, то більше буде серед нього сильних, досконалих творів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG