Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:14
(Рубрика «Точка зору»)

У свій час великий син українського народу Михайло Грушевський сказав: «Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба, нарешті, почати з поваги до самих себе». Дійсно, ми маємо навчитися поважати себе і вірити в себе. Ми маємо показати світові, що ми не якась відстала нація, ми європейці в прямому розумінні цього слова і ми хочемо щоб нас сприймали і з нами рахувались як рівні з рівними – не більше і не менше.

Вільнюс уже позаду. Але шанс асоціації не втрачено. Попереду – Прага і новий cаміт «Східного партнерства». Хоча все може відбутися і раніше – все залежить від української влади. Празька весна для України може стати символом надії на європейське майбутнє, а може стати і символом розчарувань. Зрештою – все в наших руках. Європа залишила двері для України відкритими і ми самі маємо зрозуміти, що ми врешті-решт хочемо.

В даний час і європейські структури по новому бачать українські реалії. Та й Європейський майдан уже багато чому навчив і нас. Організації Європейського союзу вже розпочали дискусію щодо обсягів фінансової допомоги на реформування української економіки. Потреба у фінансуванні, за твердженням української влади, яка опиралась на деякі дослідження, як виявилося, становить не 160 мільярдів євро, а значно менше.

Відомо, що країни Східної Європи відрізнялися від України як за рівнем економічного потенціалу так і ВВП на душу населення як до входження до Європейського союзу, так тим більше після. Тобто порівнювати розрахунки з цифрами підтримки країн Східної Європи і України не є зовсім аргументованим. Всі можливі втрати України – від збитків у торгівлі з Росією, переходу на нові техрегламенти та екологічні стандарти, виконання енергетичних директив, збільшення резервів НБУ для стабілізації курсу гривні – наші внутрішні завдання, оперативність бізнесу з метою підвищення конкурентоздатності своєї продукції. За методикою МВФ, резерви повинні бути не меншими від 41,24 мільярда американських доларів, тоді як зараз вони становлять близько 20 мільярдів. Ці гроші не повинен виділяти ЄС, мають бути визначені внутрішні можливості підвищення резервів Національного банку, в тому числі через зміну макроекономічної політики та відновлення повноцінної співпраці з МВФ. Витрати на модернізацію виробничих потужностей вже давно мають нести їх власники, які брали на себе ці зобов’язання в приватизаційних договорах. Якщо вони не виконуються – проводити суцільну реприватизацію. Потрібно брати до уваги, що за 2 останні роки в офшорні зони виведено понад 70 мільярдів доларів США.

Доцільно терміново відновити переговори з МВФ, частково перейти на виконання його рекомендацій. Кошти МВФ потрібно використати для підтримки платіжного балансу. МВФ чекає від української влади підвищення гнучкості обмінного курсу в поєднанні з політикою щодо зміцнення фінансового сектора і скорочення втрат в енергетичному секторі. Я особисто також неодноразово вказував на доцільності підвищення гнучкості обмінного курсу в поєднанні з політикою щодо зміцнення фінансового сектора, бюджетну консолідацію та скорочення величезних втрат в енергетичному секторі. Введення більш гнучкого обмінного курсу чи прив’язка до так званого «кошика валют» допомагало б згладжувати зовнішні шоки, що виникають через нестабільність експортних цін і зовнішнього попиту на українську продукцію, а також підвищувати золотовалютні резерви країни і зберегти конкурентоспроможність внутрішніх виробників.

Договір про асоціацію та ЗВТ вже надає значні переваги для окремих сфер економіки України, однак і містить загрози, які мали бути локалізовані на етапі переговорного процесу. Це, до речі, підтвердили і дослідження вчених НАН України.

По-перше, в результаті безмитного доступу для українських сільськогосподарських товарів у рамках тарифних квот зростуть обсяги традиційного експорту сільськогосподарських товарів в ЄС.

Євросоюз відмовляється від використання експортних субсидій на сільськогосподарські товари при експорті в Україну і закріплює право за Україною на використання захисних заходів і додаткових умов торгівлі, наприклад, застосування системи вхідних цін. Це підсилить конкурентні позиції вітчизняних виробників м’яса і м’ясних продуктів на внутрішньому ринку.

По-друге, встановлюється 7-10-річний перехідний період та компенсаційний пакет щодо використання географічних зазначень. Запровадження в Україні єдиного уніфікованого режиму попереднього контролю державної допомоги, що діє на спільному ринку країн-членів ЄС, дасть можливість уникнути застосування до вітчизняних товарів на внутрішньому ринку ЄС захисних заходів, що передбачені Угодою СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

По-третє, усувається загроза функціонуванню ринків енергоресурсів України: Угода не передбачає прийняття додаткових до вже існуючих в рамках Енергетичного співтовариства (офіційним членом якого Україна є з лютого 2011 року) зобов’язань. Визначені в тексті Угоди напрями співробітництва України та ЄС в енергетичному секторі виступають підґрунтям майбутніх програм фінансування національних проектів міжнародними валютно-кредитними організаціями. Зокрема, таким проектом може бути створення в Україні центральноєвропейського газового хабу на базі своїх підземних сховищ газу, який досить актуально вписується в сучасну політику ЄС щодо створення нової Цільової моделі газового ринку ЄС.

По-четверте, Угодою обмежується можливість застосування торговельних обмежень ЄС щодо хімічної та металургійної продукції з України та створюються кращі перспективи для інтеграційних процесів на рівні металургійних компаній.

Українські хімічні концерни зацікавлені у створенні ЗВТ з ЄС та розраховують не тільки на зростання власного експорту, але й на імпорт з ЄС передових технологій, що дозволить прискорити модернізацію вітчизняних підприємств, поліпшити якість та безпечність продукції.

По-п’яте, формуються деякі переваги у сфері держзакупівель – підвищення рівня конкуренції у сфері закупівель, перерозподіл державних ресурсів на користь більш ефективних компаній, особливо малих та середніх, які за умови дотриманням принципу недискримінаційності учасників зможуть отримати доступ до процедур закупівлі; зростання обсягу поставок товарів і послуг українськими підприємствами згідно з контрактами в рамках державних закупівель для країн ЄС; скорочення числа випадків використання незаконних судових рішень для спотворення конкуренції і порушення принципу рівного доступу до торгів.

Звичайно, для нас відкривається конкурентний високорозвинений ринок європейських країн, до якого суто еволюційним шляхом без договору про асоціацію Україні потрібно йти понад 20 років і самій забезпечити темпи зростання вітчизняного ВВП не менше ніж 5-6% на рік.

Тому і ризики відкритості національної економіки звичайно будуть.

По-перше, окремі галузі сільського господарства України на даний момент не спроможні конкурувати з аналогічними секторами ЄС, як за структурними показниками, так і за матеріальним забезпеченням, наприклад, молочна галузь та виробництво фруктів і овочів. Потрібна спеціальна програма підтримки галузі в межах програм СОТ.

Скасування ввізних мит в межах тарифних квот не означає автоматичного доступу до європейського ринку для тваринницької продукції, виробленої в Україні. Процеси гармонізації та адаптації законодавства у сфері технічного регулювання та ФСЗ потребують не тільки тривалого часу, але й значних матеріальних ресурсів.

По-друге, при зміні правил функціонування ринку електроенергії України можна очікувати зростання загального (середнього) рівня цін на електроенергію на внутрішньому ринку для всіх типів споживачів, скорочення цінових диспропорцій за типами виробників (передусім через підвищення відпускних цін на електроенергію, вироблену АЕС), випереджальне зростання цін для населення порівняно з іншими типами споживачів, пов’язане з мінімізацією перехресного субсидування.

У сфері торгівлі електроенергією відкриття ринків ЄС не означатиме реалізацію експортного потенціалу української електроенергетики не тільки через технічний стан об’єднаної енергетичної системи, але і через невідповідність української енергосистеми стандартам показників надійності енергопостачання та якості електроенергії, а також екологічності об’єктів енергосистеми ЄС. Для запобігання існуючих ризиків угода про асоціацію між Україною та ЄС потребує збільшення термінів імплементації директив та регламентів ЄС (враховуючи існуючі темпи інституційних змін в Україні), а також посилення гарантій інвестицій з боку ЄС для модернізації української енергетичної інфраструктури. Це все виконується безпроблематично. Крім того, експорт електроенергії з України в країни Східної Європи держава має взяти під свій контроль і всі одержані кошти використати на модернізацію енергетичної інфраструктури. А це понад 3 мільярди доларів США.

По-третє, екологічні зобов’язані. Кожного року Україна одержує близько 500 мільйонів доларів США на різні екологічні проекти. Де ці кошти, хто їх використовує і для чого? Тому тлумачення, що виконання Україною екологічних умов Угоди в задані строки потребуватиме значних інвестицій з боку держави та виробників, є таким, що показує повну безвідповідальність як власників підприємств так і влади перед народом. А що ви робили до цього часу, чекали доки підприємства будуть забруднювати довкілля?

По-четверте. Незважаючи на те, що в даний час Україна входить в 10 світових виробників продукції металургійної промисловості, за якістю вона поступається як китайським так і турецьким та індійським виробникам. В свою чергу, металурги постійно вимагають від держави якихось дотацій, не здійснюючи при цьому модернізації галузі. Хороших прикладів тут одиниці. Тому твердження, що основним негативним фактором для українських металургів буде різке зростання собівартості продукції через більші витрати на сировину та природоохоронні заходи – є нонсенсом. Держава сама має накласти на власників металургійних підприємств такі вимоги, щоб всі природоохоронні заходи були здійснені за рахунок коштів, які переведені в офшорні зони, а не просити на це кошти в Європи.

Щодо позиції Росії. Звичайно, ніхто і не надіється, що Росія буде тільки спостерігати. Але і європейська спільнота не повинна робити вигляду, що нічого не відбувається і дивитися, як гнобляться українські виробники з боку нашого північного сусіда. Може як утруднитися, так і взагалі скоротитися машинобудівний експорт з України. Зокрема, буде поставлено питання про перспективи українського суднобудування, оскільки Росія залишається найбільш реальним замовником для наших підприємств, що могло б на багато років забезпечити виробничі потужності замовленнями. Тоді потрібно шукати нових замовників – хоча б той самий Китай чи країни південно-Східної Азії, а також північної Африки.

Доцільно також модернізувати національне законодавство з питань державних закупівель, з метою уникнення чи зменшення впливу щодо істотного позбавлення можливості застосування протекціоністської політики щодо вразливих галузей та сфер діяльності шляхом надання відповідним суб’єктам господарювання певних переваг у доступі до виконання державних контрактів; виведення відповідними державними органами з-під сфери застосування законодавства про держзакупівлі низки видів продукції, робіт і послуг шляхом надання їм (стаття 2 Закону про здійснення держзакупівель) у законодавчому порядку «особливого статусу та суспільного значення», або переведення таких об’єктів закупівель у статус державного замовлення, яке виконуватиметься за спеціальними законами, відмінним від Закону про держзакупівлі; підтримки за рахунок державних коштів іноземних суб’єктів господарювання (забезпечення для іноземних фірм ринків збуту, замість підтримки вітчизняних виробників; доступі вітчизняних суб’єктів господарювання на ринки держзакупівель країн ЄС у зв’язку з відсутністю досвіду міжнародних тендерів, незнання законодавства та судової практики ЄС, мовні бар’єри тощо.

Як твердив колись Вацлав Гавел: «Демократія зв’язує руки тим, хто її поважає, а тим, хто не поважає, дозволяє майже все». Тому всі рішення ми маємо ухвалювати, думаючи про державу Україна, її народ, майбутнє нації.

Богдан Данилишин, Європейський інститут економічних і політичних досліджень (Прага)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG