Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:11

Громадські активісти Рівненщини: «Нас не залякати!»


Євромайдан у Рівному, 6 грудня 2013 року

Євромайдан у Рівному, 6 грудня 2013 року

Рівне У Рівному з наметового містечка вже зникли намети опозиційних партій. Громадські активісти наголошують: містечко утримується лише їхніми силами та завдяки допомозі небайдужих рівнян. Тим часом рушійною силою та генератором ідей на Євромайдані лишаються студенти.

Вони навчаються у різних вишах, працюють у різних громадських організаціях. Більшість із них донедавна не були між собою знайомі, але за майже місяць боротьби вони навчилися на практиці втілювати принцип «Один – за всіх, і всі – за одного», – розповідає студентський співкоординатор Євромайдану Андрій Логащук.

За цей період вони спільно блокували від’їзд спецпідрозділів рівненської міліції до Києва, з’ясовували, за який кошт і чи з власної волі їдуть на майдан працівники владних структур, разом домагалися від адміністрації вишів рішення про неперешкоджання участі студентів у страйках і мирних акціях, а нині намагаються заблокувати будь-які перевірки та комісії щодо своїх соратників у вишах. Зараз вони створюють спеціальну мережу, котра, за задумом, повинна перетворитися у «студентський парламент Рівного».

Коли 30 листопада нинішнього року рівнянка Юля Герасимюк прийшла до намету на майдані Незалежності у Рівному, вона не уявляла, як надовго її «зачепить» Майдан. Відтепер вона тут щодня, адже входить до координаційної ради рівненського Євромайдану. Щоранку з дівчатами закуповує продукти, бере участь у засіданні ради, готує нові листівки. Юля вірить – чергує тут не намарне, адже вимоги Майдану лишаються актуальними.

«Все не можуть заборонити. Не дозволять тут – зберемося на іншій площі. Ніхто не піде просто так», – переконана дівчина.

Організація флешмобів, листівок, участь у пікетах і мітингах, написання проектів резолюцій, мобілізація товаришів, якщо хтось із них потребує захисту – усе це лишається актуальним. Юля Герасимюк каже, що вже приготувалася до тривалої боротьби, кінцева мета якої – відставка уряду й підписання угоди про асоціацію України з ЄС. Не злякало її і недавнє нічне рішення Рівненського окружного адміністративного суду щодо заборони проведення акцій на майдані перед облдержадміністрацією.

Сила – в згуртованості…

Щонеділі активна молодь збирає віче городян. Цього разу – під назвою «Мітинг нашої сили». Співкоординатор Євромайдану – рівнянин Зураб Кантарія – зауважує зі сцени, що перемога майданівських принципів можлива лише на умовах згуртованості членів громади. Нині одне з найперших завдань на місцевому рівні – змусити депутатів обласної ради ухвалити низку важливих рішень – зокрема, про утворення виконавчого комітету рад замість адміністрацій.

Потрібно змусити депутатів працювати. А міліцію – виконувати свої обов’язки, а не займатися надуманими справами
«Потрібно змусити депутатів працювати. А міліцію – виконувати свої обов’язки, а не займатися надуманими справами», – пояснює Зураб Кантарія.

Позафракційний депутат Рівнеради Олександр Лащук натомість запевняє: час для партійних амбіцій минув, тож орган місцевого самоврядування мусить дослухатися до вимог своїх виборців. Треба зупинити процес розгортання «контрреволюційних заходів», каже депутат. Зокрема, зупинити прокурорів, щоб вони в судовому порядку не скасовували рішення місцевих рад Рівненської області про євроінтеграцію і підняття прапорів Євросоюзу на адмінбудівлях і майданах. «І зараз не може бути жодних суперечностей особистих. У нас є ворог – система, і її подолати можна тільки спільно», – наголошує він.

… І в миттєвій мобілізації

На рівненському Євромайдані нерідко буває й костопільський підприємець, за покликанням співак – Олександр Івашинюта (Сашко Невже). На запитання, чи не боїться тиску з боку правоохоронців, відповідає: нині тиск на підприємців уже сягнув межі. Щоб це змінити, необхідно змінювати систему. Так думають більшість підприємців області, переконаний Олександр Івашинюта, котрому нещодавно вдалося виступити на сцені столичного Євромайдану. А підняти українських підприємців легко – варто згадати ще й Податковий майдан.

Тим часом співкоординатор Сарненського майдану Роман Захарук заявляє, що гуртується не лише молодь, а й звичайні селяни та приватні підприємці. Наприклад, у старовинному селі Степань.

Тільки дізнаються, що хочуть обмежити когось у правах – легко за два-три дні збирається три тисячі народу, і рішуче кажуть: «Ні!»
«Сильна в Степані громада. Тільки дізнаються, що хочуть обмежити когось у правах – легко за два-три дні збирається три тисячі народу, і рішуче кажуть: «Ні!» – зазначає Захарук.

Прикладом миттєвого реагування став вечір минулої п’ятниці, повідомив координатор мережі «Опора», співкоординатор Євромайдану Андрій Токарський.

«У п’ятницю о 9:20 вечора прийшло повідомлення, що о десятій суд з приводу скасування нашого повідомлення про початок безстрокової акції протесту перед обласною держадміністрацією. За 40 хвилин 20 активістів із різних громадських організацій, студенти, які раніше, можливо, й не були знайомі між собою, всі сиділи в судовій залі», – розповідає активіст.

І хоча суддя Оксана Дудар таки ухвалила рішення про заборону акції, юристи вже іншої громадської організації – Комітету виборців України – взялися негайно його оскаржувати. Комітет виборців зголосився вести супровід усіх справ, у яких звинувачення висунуті євромайданівцям.

Не лишаються осторонь майданного життя і місцеві медіа. Вісті з рівненського та столичного Євромайданів миттєво поширюють не лише інтернет-видання, а й у повсякденні аполітичні ЗМІ – такі як міська газета «Рівне Вечірнє» чи радіо «ТРЕК». Ведучий радіо Тимур Тимченко розповідає: на роботі спілкується з маданівцями через ефір, увечері – зі сцени Майдану. Так відбувається безперервний обмін думками симпатиків Євромайдану.

Ми хочемо, щоб змінилися правила гри, правила роботи в країні
Андрій Токарський зазначає, що кінцева мета Євромайдану – забезпечення в країні відкритих і зрозумілих правил гри, «при яких корупція є протизаконною». «Вона не є логічною навіть у думках кожної людини. А в нас ми бачимо, що це частина країни, частина системи. Ми хочемо, щоб змінилися правила гри, правила роботи в країні», – наголошує Токарський.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    На Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Ведуча соціального телепроекту «Перехрестя правди» Рівненської держтелерадіокомпанії.  
    Facebook: https://www.facebook.com/valentina.romanuk1

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG