Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:51
Київ – У ці складні для України дні церква стала важливою частиною громадського життя. Усі релігійні конфесії без виключення (християнські і нехристиянські) засудили використання сили проти мирних демонстрантів у ніч на 30 листопада у Києві. Тієї ж ночі побиті «Беркутом», налякані студенти знайшли притулок у Михайлівському Золотоверхому соборі, на території Михайлівського монастиря. І священики, і експерти кажуть, що розгін Майдану 30 листопада, як і спроби влади знести Євромайдан у грудні, відкрили нову сторінку української історії. І на цій сторінці церква служить не сильним світу цього, а тим, хто потребує допомоги і підтримки, незалежно від віросповідання і соціального статусу.

У ніч з 10 на 11 грудня мене розбудили дзвони Михайлівського собору – вони тривожно лунали вночі, оповіщаючи киян про небезпеку. Я встала, одяглась, вискочила на вулицю, прихопивши рюкзак із необхідними речами – з мого і сусідніх житлових будинків виходили люди, здебільшого чоловіки, і йшли у напрямку майдану Незалежності. Люди, яких зустрічала на вулиці, казали, що влада намагається у черговий раз «зачистити» наметове містечко Євромайдану.

Я пішла до Михайлівського монастиря, де один зі священиків сказав, що вдарити у дзвони дозволив настоятель монастиря отець Агафій. Пізніше у розмові з Радіо Свобода він пояснив, що у ніч на 11 грудня йому телефонували незнайомі люди, повідомляючи про події на майдані Незалежності і закликаючи вдарити у дзвони.

Без будь-яких вагань я дав благословення дзвонарям і вони протягом 4 годин вночі дзвонили в усі дзвони
«У ніч із 10 на 11 грудня до мене особисто, до насельників монастиря і до наших дзвонарів почали телефонувати люди. Це були і народні депутати, і прості люди, які у ті години були на майдані Незалежності. Дуже багато було дзвінків з-за кордону. Всі телефонували і слізно молили, щоб почали дзвонити дзвони Михайлівського монастиря, щоб розбудити киян, які могли би прийти на допомогу Майдану. Без будь-яких вагань я дав благословення дзвонарям і вони протягом 4 годин вночі дзвонили в усі дзвони», – розповів священик Радіо Свобода.

Згадуючи події 30 листопада, отець Агафій зазначив: «Справа не в політиці і не в поглядах тих людей, які прибігли до нас по допомогу у ніч на 30 листопада, тому що вони дійсно потребували цієї допомоги. І церква була зобов’язана їм допомогти. Тому що, якби ми відреклись від цих людей, закрили перед їхніми очима двері, то це би не принесло у майбутньому користі ні для церкви, ні для нашої держави, ні для суспільства», – каже отець Агафій.

Священик переконаний, що цими вчинками церква прислужилась українській державі й українському народові. Віддавна церква була важливим чинником державотворення, зазначає священик.

Варто зазначити, що після подій 30 листопада київські храми усіх конфесій відкрили двері учасникам Євромайдану.


Польова каплиця Майдану

Євромайдан і сам має свою багатоконфесійну капличку: священики служать по черзі, позмінно, хтось приїздить до Києва на день, а дехто залишається на довший час. Отець Теодозій – представник греко-католицької церкви з Коломиї, служити до каплиці на Майдані приїхав після свого попередника.

«Щодня ми молимось, беремо участь у спільній молитві, Служби Божі відправляємо у цій польовій каплиці. Молимось за спокій і за мир. Ми знаємо, що все те є трудно, але сподіваємось на Боже чудо, бо ж Різдвяні свята починаються, коли чудеса можливі», – розповів отець Теодозій Радіо Свобода.

До каплиці на Служби Божі приходять люди різних конфесій, з різних куточків країни, каже священик, але їх об’єднує непохитність власного вибору – створювати незалежну європейську державу Україну.

УПЦ Московського патріархату: різні погляди на Майдан

Отець Андрій з УПЦ (Московського патріархату) упевнений, що у критичні для України дні церква повинна дбати про кожного українця, надаючи йому духовну і моральну підтримку, а за потреби і фізичного захисту.

«Вище церковне керівництво має своє ставлення до цих акцій. Тож рішення ухвалює кожен храм, точніше, його настоятель – особисто. Але не забудьмо, що церква відкрита для кожного бажаючого, соціальна місія церкви, людяна місія це якраз те, що розповсюджується на всіх людей без винятку», – пояснив отець Андрій у розмові з Радіо Свобода.

Він не поділяє позиції намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла, котрий засудив Євромайдан. На круглому столі 11 грудня, який ініціював екс-президент України Леонід Кравчук, владика Павло похвалив міліцію і засудив нібито використання політиками дітей.

«Ми постійно чуємо: «Діти на майдані, діти на майдані». Чому туди пішли діти? Скільки платять тим дітям?» – сказав владика Павло, пише Релігійно-інформаційна служба України.

Експерти: церква стала частиною громади

Подібна ідеологія притаманна імперським і диктаторським режимам, зазначають незалежні експерти. Так, за словами київського політолога й історика Олександра Палія, події в Україні є не чим іншим, як мирною боротьбою з радянщиною і з олігархічною системою влади. І церква, її очільники у цій боротьбі є носіями суспільної духовності і моралі.

Люди виходять з Майдану кращими, ніж вони були, коли туди вийшли
«Для церкви є істини вищі від якихось матеріальних цінностей. Ця позиція стосується, серед інших, і окремих священиків УПЦ (Московського патріархату), є надзвичайно конструктивна. Тому люди виходять з Майдану кращими, ніж вони були, коли туди вийшли. Це є дуже важлива риса, як і те, що такою ж важливою була цілісність церкви», – прокоментував для Радіо Свобода Олександр Палій ситуацію в українській церкві.

Оглядач тижневика «Дзеркало тижня» Катерина Щьоткіна зазначає, що українська церква – без конфесійних уточнень – стає частиною суспільного, громадського життя у країні.

Церква є присутньою і допомагає, де може
«Церква не піднімається на трибуни, не проводить показових виступів на тему «церква з народом», як це було у 2004 році. Просто церква є присутньою і допомагає, де може», – пише експерт.

Конференція європейських церков 20 грудня закликала усіх своїх членів, щоб ті запровадили особливі молитви за народ і зусилля церков України в їхній боротьбі за єдність, гармонію і хороше керівництво держави.

«Народ України глибоко шанує церкви і вони можуть зіграти вирішальну роль мирного врегулювання конфліктів шляхом діалогу і молитви», – пишуть автори заяви Конференції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG