Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:52
Київ – Близько трьохсот мільйонів гривень виділяють приватній структурі ЄДАПС на створення Єдиного державного демографічного реєстру, де зберігатимуться усі дані про українця, які держава зможе про нього зібрати. Правозахисники збирають підписи під петицією про скасування закону, згідно з яким створюється така база даних. Під петицією – вже понад дві тисячі підписів. Тим не менш, парламентський комітет з прав людини хоче змінити закон, додавши до переліку даних – за бажанням громадянина – графу про його національність і сімейний стан.

Парламентський комітет з питань бюджету ухвалив рішення про перерозподіл коштів, відповідно до якого Державна міграційна служба отримує додатково 295 мільйонів гривень. За ці гроші повинен бути створений Єдиний державний демографічний реєстр – база даних, що міститиме інформацію про громадянина, яку збирають про нього різні державні установи та інституції.

Пізніше у «Віснику державних закупівель» з’явилось повідомлення про прийняття пропозиції на створення реєстру публічного акціонерного товариства «КП ОТІ», яке входить у концерн ЄДАПС, за процедурою «закупівлі в одного учасника».
Перший заступник голови цього парламентського комітету депутат від Компартії Оксана Калетник розповіла Радіо Свобода, що вона направила депутатський запит щодо цього «швидкого тендеру» і хоче у січні створити комісію, яка б контролювала створення демографічного реєстру.

«У мене було запитання, що це за швидкий тендер за десять днів, якщо за законом – це п'ятнадцять, але чіткої відповіді я не отримала. Також я не отримала відповіді, які компанії будуть брати участь у тендері, тому що представник ДМС Грицак наполягав на тому, що майже все завершено, і залишилися, скажемо так, формальні процедури, тому всі компанії, що працюють над реєстром, уже є, але на питання, що це за компанії, п’ять, про які йшлося, він не відповів», – зауважила вона.

Радіо Свобода також направило свій запит щодо цього рішення комітету його очільникові депутату-регіоналу Євгенієві Гєллєру, однак відповіді поки що не отримало. Інший член комітету – ударівець Павло Різаненко каже, що на засіданні присутній не був, оскільки опозиція бойкотує засідання комітетів.

«Було ухвалене політичне рішення, що депутати від опозиції не йдуть на засідання комітетів, поки Рада не працює, а фактично її діяльність була заблокована», – зазначає він.

Для біопаспортів такої бази даних не потрібно – правозахисниця

Правозахисники натомість збирають підписи під петицією про скасування закону, відповідно до якого створюється реєстр. Він не спрощує користування адміністративними послугами, натомість вся інформація про людину – бо перелік даних, які буде містити реєстр, не є вичерпним – сконцентрується в одних руках, а відомо, що Державна міграційна служба підконтрольна МВС. Про це Радіо Свобода розповіла очільниця Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. За її словами, закон ухвалювався начебто на вимогу Євросоюзу про створення біометричних паспортів, але для видачі таких документів такої бази даних не потрібно.

В одне таке здорове відро зливаються усі дані про особу. В Європі таких баз немає
«В одне таке здорове відро зливаються усі дані про особу. В Європі таких баз немає, – наголошує Печончик. – Більше того, у них навіть біометричні дані, які вони вносять у паспорти, ніде не зберігаються у державних органах. Вони вносяться в паспорт, а потім знищуються, тобто у держави немає цих даних».

У комітеті з прав людини хочуть додати до реєстру ще й «національність»

Демреєстр – це велика корупційна історія, вважає член парламентського комітету із прав людини депутат від «Батьківщини» Андрій Шевченко. За його словами, держава має знати про громадян тільки ту інформацію, без якої вона не може обходитись, інакше зібрана інформація може використовуватись для тиску на громадян або їх дискримінації. Тим не менш, Шевченко входить до складу депутатів, включно із головою правозахисного комітету, які внесли на розгляд Верховної Ради зміни до закону про демреєстр, що розширюють перелік інформації про громадянина, яка вноситься у паспорт. Зокрема, йдеться про національність та сімейний стан. Ці дані, однак, планують вносити за бажанням самого громадянина.

Якщо ти хочеш, щоб було написано, що ти за національністю – угорець, кримський татарин, поляк чи росіянин, то чому держава має перешкоджати
«В абсолютній більшості ініціатив, які вносилися раніше, йшлося про обов’язкове зазначення національності у паспорті. Я категорично проти цього. У базовому паспорті буде написано: громадянин України. Але якщо ти хочеш, щоб поряд із цим було написано, що ти за національністю – угорець, кримський татарин, поляк чи росіянин, то я не бачу причин, чому держава Україна має перешкоджати цьому, не бачу з цим проблем», – каже Шевченко.

Закон про реєстр ухвалили минулого року. Президент ветував його, але після «косметичних», як стверджують правозахисники, правок, закон був ухвалений і підписаний.

Головна проблема – не в законі, а у підзаконних актах, які мають бути ухвалені на виконання цього закону, вважає представник омбудсмена з питань комунікативної політики та зв’язків із громадськістю Михайло Чаплига. Поки що, за його словами, таких підзаконних актів немає. Тим не менш, зазначає Чаплига, зараз діє експертна робоча група і наприкінці січня наступного року вона планує представити перелік змін до закону про демреєстр.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG