Белград – На початку березня 2012 року Сербія отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. На парламентських та президентських виборах через два місяці проєвропейська лівоцентристська коаліція зазнала поразки. До влади прийшли правоцентристи, які до того часу виступали проти євроінтеграції.
Однак сталася несподіванка – новообраний президент Томислав Николич та влада, очолювана Івіцею Дачичем, драматично змінили політику й стали виступати за продовження процесу євроінтеграції.
Найбільшою перешкодою на європейському шляху були відносини з Косовом. Тут також сталася несподіванка: після 20 раундів переговорів за посередництвом Євросоюзу прем’єри Івіца Дачич і Хашим Тачі підписали угоду про нормалізацію. Сербія нею не визнала самопроголошену косовську державу, але визнала владу в Приштині та її повноваження.
Сербський прем’єр Івіца Дачич уточнює: «Ми зробили те, що погодилися розпочати діалог. Ми вели діалог із тими, проти котрих свого часу воювали. Ми не визнали незалежність Косова. З іншого боку, ми зробили те, що найкраще для нашої держави».
Лідери країн-членів Євросоюзу на грудневому саміті надали позитивну оцінку загальній діяльності сербського уряду й на другу половину січня 2014 року призначили початок переговорів про вступ Сербії до європейської сім’ї держав й народів. Вони зазначили, що белградська влада також досягла успіхів у боротьбі проти організованої злочинності та в законодавчій реформі.
Процес євроінтеграції триватиме щонайменше до 2020 року
За євроінтеграцію країни виступає й значна частина опозиціонерів. Однак лідер Об’єднаної партії регіонів й колишній міністр фінансів Младян Дінкич попереджає: «Сербія ніяк не може стати членом Євросоюзу раніше як 2020 року. Так, Сербія повинна йти європейським шляхом, але ми мусимо знати, що будемо робити завтра, оскільки 2020 рік дуже далеко. Нам треба вже завтра забезпечити робочі місця для якомога більшого числа людей».
Проти євроінтеграції виступають лише ультранаціоналісти Воїслава Шешеля, котрого в Міжнародному трибуналі судять за воєнні злочини, та консервативна партія колишнього прем’єра Воїслава Коштуниці.
Більшість громадян, згідно з опитуваннями, підтримує правлячу коаліцію. На думку оглядачів, найбільшою перешкодою на європейському шляху буде не опозиція, а складна економічна ситуація: прем’єр Дачич цього тижня сказав, що рівень життя громадян становить лише 65 відсотків того, на якому Сербія перебувала 1989 року – чверть століття тому.
Однак сталася несподіванка – новообраний президент Томислав Николич та влада, очолювана Івіцею Дачичем, драматично змінили політику й стали виступати за продовження процесу євроінтеграції.
Найбільшою перешкодою на європейському шляху були відносини з Косовом. Тут також сталася несподіванка: після 20 раундів переговорів за посередництвом Євросоюзу прем’єри Івіца Дачич і Хашим Тачі підписали угоду про нормалізацію. Сербія нею не визнала самопроголошену косовську державу, але визнала владу в Приштині та її повноваження.
Сербський прем’єр Івіца Дачич уточнює: «Ми зробили те, що погодилися розпочати діалог. Ми вели діалог із тими, проти котрих свого часу воювали. Ми не визнали незалежність Косова. З іншого боку, ми зробили те, що найкраще для нашої держави».
Лідери країн-членів Євросоюзу на грудневому саміті надали позитивну оцінку загальній діяльності сербського уряду й на другу половину січня 2014 року призначили початок переговорів про вступ Сербії до європейської сім’ї держав й народів. Вони зазначили, що белградська влада також досягла успіхів у боротьбі проти організованої злочинності та в законодавчій реформі.
Процес євроінтеграції триватиме щонайменше до 2020 року
За євроінтеграцію країни виступає й значна частина опозиціонерів. Однак лідер Об’єднаної партії регіонів й колишній міністр фінансів Младян Дінкич попереджає: «Сербія ніяк не може стати членом Євросоюзу раніше як 2020 року. Так, Сербія повинна йти європейським шляхом, але ми мусимо знати, що будемо робити завтра, оскільки 2020 рік дуже далеко. Нам треба вже завтра забезпечити робочі місця для якомога більшого числа людей».
Проти євроінтеграції виступають лише ультранаціоналісти Воїслава Шешеля, котрого в Міжнародному трибуналі судять за воєнні злочини, та консервативна партія колишнього прем’єра Воїслава Коштуниці.
Більшість громадян, згідно з опитуваннями, підтримує правлячу коаліцію. На думку оглядачів, найбільшою перешкодою на європейському шляху буде не опозиція, а складна економічна ситуація: прем’єр Дачич цього тижня сказав, що рівень життя громадян становить лише 65 відсотків того, на якому Сербія перебувала 1989 року – чверть століття тому.
