Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 13:13
2013 рік – переломний момент в історії українців, однак спрогнозувати, у що виллються зміни, породжені ним, наразі рано, наголошує історик Ярослав Грицак. Тим часом інші експерти, опитані Радіо Свобода, констатують: у 2013-му українці найбільше змінились в аспекті громадянського суспільства – стали активнішими та почали інтенсивніше цікавитись суспільним життям. Натомість особливих змін у їхньому ставленні до більш буденних речей цього року не сталось.

Свого ставлення до речей, пов’язаних із повсякденним життям, українці у 2013 році особливо не переглянули, констатує соціолог Євген Головаха. Щоб побачити такі трансформації, потрібен термін щонайменше у 5-10 років, зауважує він.

Водночас експерт наголошує: за 2013-й щонайменше на 12 відсотків побільшало тих, хто підтримує євроінтеграційний вектор країни, і значно зросла кількість людей із активною громадянською позицією.

Психологічна складова стала більш виразно пов’язана із гідністю людей, їх бажанням брати участь у суспільному житті
«Психологічна складова стала більш виразно пов’язана із гідністю людей, їх бажанням брати участь у суспільному житті. Подивимось, як воно далі, у наступні роки буде, тоді можна буде говорити, що це не зміни, викликані ситуативними подіями, а реальні зміни у свідомості, психології. Бо ми таке вже спостерігали і у 2004-2005 році, але тоді все повернулось на свої місця», – наголошує Головаха.


У ніч на 11 грудня українці змінилися раз і назавжди – Кокотюха

У тому, що українці не регресуватимуть, а й надалі розвиватимуться як нація запевняє письменник Андрій Кокотюха. На його думку, Врадіївські події (жорстоке побиття і зґвалтування молодої жінки міліціонерами), а особливо Євромайдан цього року значно активізували суспільство і показали: цей процес – невідворотний.

«Українці змінилися кардинально навіть не 30 листопада, навіть не 1 грудня. У ніч на 11 грудня українці (принаймні ті, що були в Києві) – ті, хто був ці 5 годин на Майдані, стримуючи натиск «Беркуту», – змінилися раз і назавжди. Такими, як ми були, ми вже не будемо», – каже він.


Прогрес у свідомості українців Кокотюха пов’язує і з дедалі більшим відкиданням ними радянських цінностей. Зокрема, важливим вважає демонтаж пам’ятника Леніну у столиці і тим, що українці чи не вперше за 22 роки почали пишатися своїми державними і національними символами.

Водночас письменник визнає, що значної кількості українців зміни все ще не торкнулися. Головним чином через не усвідомлення ними важливості своєї громадянської позиції внаслідок страху чи недостатньої поінформованості.

Український режим намагатиметься зліквідувати суспільні зміни – Грицак

Про те, що чимало українців попри загальну тенденцію наразі не змінюється, говорить і історик та професор Ярослав Грицак.

«Одні – через непоінформованість, інші – через те, що належать до іншої культури, але найбільше через те, що є сила історичної гравітації. Вона їх не пускає. Ця спадщина історії родини висить і тягне, і ця спадщина робить їх пасивними, бо їхні батьки були такими, їхні діди були такими. І, що більше, бути пасивним це означало найкращий шанс на виживання у 20-му столітті», – говорить він.

На думку експерта, змінити цих людей зможуть лише нові політики, яким під силу буде змінити хід історії.

В цілому ж Ярослав Грицак наголошує, що про кардинальні зміни українців у 2013 році наразі говорити рано. Адже, як і 1914, 1917 чи 1989 рік, він є роком біфуркації, тобто переломним моментом, коли очевидно, що історія вже не буде такою, як раніше, але ще не зрозуміло, в якому напрямку вона розвиватиметься.

«У Росії було щось подібне (точка біфуркації), але вона зачепила лише найбільші міста, і тепер бачимо, як легко влада Путіна цю зміну зліквідувала, знищила, зачистила. Я думаю, що це буде намагатися робити зараз і український режим і в різний спосіб: чи то фізично, чи то деморалізуючи населення, але це буде. Тобто дуже тяжко прогнозувати в цих умовах, але гріх бути песимістом», – зауважує Грицак.

Водночас експерт констатує: віднині український народ вже не можна називати байдужим і підданим, як донедавна робили і деякі українські, і закордонні аналітики.
  • 16x9 Image

    Софія Середа

    На Радіо Свобода – з липня 2011 року. Народилася, виросла і здобула початкову освіту у місті Гадяч на Полтавщині. Із 2008-го – студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2012-му закінчила з відзнакою (спеціалізація «Радіожурналістика»). Здобуваю кваліфікацію магістра. Цікавлюся політикою, психологією, літературою. Вивчаю іспанську та італійську мови.
    Sophia Sereda | Crea il tuo badge

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG