(Рубрика «Точка зору»)
Те, що ми опинилися в державі, в якій розправу над чесним журналістом, опозиційним політиком чи просто мирним протестувальникам може вершити навіть не представник правоохоронної системи, а «людина спортивної статури» – більш ніж показово. Як показово й те, що слово «тітушки», що з’явилося в Україні, збагатило багато мов світу – як до цього з’явилися в цих мовах гаїтянські «тонтон-макути». А в інших країнах Латинської Америки не придумували слів, але добре розуміли суть того, що відбувається – в цих державах орудували справжнісінькі «ескадрони смерті», котрі знищували і залякували супротивників диктаторських і авторитарних режимів.
Суть того, що відбувається, проста: дотримується оболонка правосуддя і законності, правоохоронні органи виконують свої функції, тільки от в темному місці вас можуть побити чи навіть вбити невідомі в цивільному. І правоохоронці аж ніяк не займатимуться пошуком ваших кривдників, навпаки, вони ще допоможуть їм вчинити розправу, поділяться даними оперативного спостереження, словом – діятимуть як підручні бандитів. Але негласно. Якщо ж ви звернетеся до суду або поліції, когось, звичайно ж, затримають – але це, швидше за все, будуть випадкові люди – можливо, навіть ваші власні соратники по політичній діяльності або колеги. Правоохоронна система працює не для вас.
Так було в Гаїті. У Гватемалі. У Бразилії. У Сальвадорі. І, між іншим, в Росії і в Білорусі. Тільки в колишніх радянських республіках, на відміну від країн Латинської Америки, в цивільне переодягаються зазвичай самі силовики, що знищують опонентів режиму поза правовим полем. У Росії цей метод наведення порядку був особливо поширений на Північному Кавказі, в Білорусі силовиків в штатському використовували для розправи з опозиціонерами.
Але Україна, як це не парадоксально звучить, все ж ближче до Латинської Америки минулого століття, ніж до сучасної Росії – у нас у ролі «ескадронів смерті» виступають все ж таки не міліціонери, а звичайнісінький кримінал, що перетворюється на резерв влади та її обслугу. І якщо влада буде потурати і допомагати цьому явищу, воно може набрати силу, про яку ми навіть не підозрюємо. Тому що в тому ж Сальвадорі, деморалізованому і переляканому систематичними розправами над опозицією, місцеві «ескадрони смерті» виявилися сильнішими і за владу, яка їх використовувала, і за поліцію, яка їм допомагала – і врешті-решт самі стали владою.
Україні, звичайно ж, до цього ще далеко – але все тільки починається. Те, що ми спостерігаємо сьогодні на вулицях столиці – це протистояння європейського суспільства з латиноамериканським режимом минулого століття. Цей режим із жахом відкидає будь-які спроби його осучаснити просто тому, що не знає, як діяти і конкурувати в цивілізованому світі. Зате повільно, але вірно обзаводиться усіма атрибутами класичної латиноамериканської диктатури. І «ті тушки» – один із таких необхідних атрибутів.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
