Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:22
Регіональний директор «Шеврон-Україна» Пітер Кларк поділився з «Голосом Америки» думками щодо інвестицій у пошуки та перспективи видобування сланцевого газу в Західній Україні.

– Очевидно, в світі є країни із кращим інвестиційним кліматом ніж Україна. Чому попри всі перешкоди компанія вирішила інвестувати кошти в розвідку саме тут?

– Насправді ми інвестуємо в багатьох країнах світу. Ми прийшли в Україну шукати корисні копалини. Наші геологи вважають, що в Західній Україні під землею є сланці, які можуть містити газ. Так само як у Польщі та Румунії. Ось, чому ми тут.

– Українські урядовці оприлюднювали досить оптимістичні прогнози щодо запасів сланцевого газу на Олеській площі. Наскільки надійною є ці оцінки? Які загрози ви бачите для проекту і як вони можуть вплинути на ваші плани щодо початку розвідки і промислового видобутку?

– Ми ніколи не оприлюднювали ніяких власних оцінок про запаси газу. Ми насправді не знаємо. Його треба знайти. Ми виконуємо п'ятирічну програму розвідки, яка передбачає буріння декількох свердловин. Ми зрозуміємо властивості породи, скільки газу є в сланцевих формаціях і скільки можна добути. Поки ми не отримаємо цю інформацію дуже передчасно робити якісь прогнози. Ризики є двох типів: ті, що на земній поверхні, і ті, що в надрах.

Для того, щоб оцінити підземні ризики, ми пропускаємо звукові хвилі через шари. Це дасть нам уявлення про структуру надр. Потім ми пробуримо декілька свердловин. Наше завдання знайти чорну породу. Це зразок чорного сланцю, такий як у Пенсильванії. Це те, що ми шукаємо в Західній Україні. Це дуже щільна порода, вона не пропускає газу. В деяких місцях вона наче кришка для резервуару, під якою збирається газ. Наше завдання добути з нього газ.

Отже ми пробурюємо декілька свердловин, дістаємо цю породу і перевіряємо її в лабораторії. Після цього ми матимемо достовірну інформацію. Після цього потрібно дістати газ, щоб зрозуміти, скільки газу може бути піднято на поверхню.

Інший ризик – це фіскальний. Для таких компаній як «Шеврон» важливо мати стабільні, прозорі і справедливі податкові правила. Наші інвестиції розраховані на багато років, і ми повинні розраховувати на їх повернення. Так само важливо мати чіткі та ефективні правила, щоб не було зайвих бюрократичних перешкод.

– Коли компанія планує почати буріння?

– Угода про розподіл продукції вже підписана. Але ми маємо отримати інші дозволи для початку діяльності. І цей процес ще триває. Ми не маємо ліцензії на початок робіт в Західній Україні – сподіваємося отримати наступного року – але коли точно, невідомо.

– Чи буде проект прибутковим, якщо весь газ постачатиметься виключно українським споживачам, чи йдеться про перспективу постачання газу на європейський ринок?

– Ми комерційна компанія і хотіли б продавати нашу продукцію тому, хто запропонує найкращу ціну. Важливо, щоб Україна мала відкритий ринок газу для всіх постачальників газу і його споживачів. Щоб усі виробники отримали можливість реалізовувати газ на найвигідніших умовах. Водночас усі споживачі могли б також купувати газ за найвигіднішою ціною. Було б добре мати таку відкриту систему в Україні і сусідніх державах.

– Наскільки важливим для проекту є перебування в державній власності української ГТС? В світлі останніх домовленостей президентів двох країн контроль над нею може перейти до вашого прямого конкурента – Газпрому. Чи може це вплинути на успішність проекту?

– Якщо буде збережено вільний доступ до газотранспортної системи, буде вільний ринок, де продавці і покупці газу можуть укладати угоди за вигідними їм цінами, це буде вигідно всім. Якщо ці умови будуть виконані, все в порядку.

– Місцеве населення і політики на заході країни висловлювали серйозні застереження щодо шкоди для екології, яку може завдати технологія видобування. Як вдалося їх переконати?

– Ми задоволені, що місцеві ради Львівщини і Івано-Франківщини схвалили угоду про розподіл продукції. Вони стали частиною процесу. Я думаю, вони побачили потенційні переваги проекту в створенні нових робочих місць і економічному розвиткові своїх регіонів. Вони зрозуміли, що ми будемо дуже відповідально ставитися до охорони навколишнього середовища.

Нам ще багато залишилося обговорити: поки ми не маємо ліцензії на початок робіт, але незабаром ми відкриємо на місцях невеликі офіси і будемо більше спілкуватися із простими громадянами і громадами, де будуть вестися роботи. Ми покажемо, що і як ми будемо робити, зокрема й в екологічній сфері. Це частина нашого плану – тісніше спілкуватися із населенням, бо ми знаємо, що не всі люди задоволені. А значить, ми повинні більше з ними спілкуватися.

– Коли йшли переговори про укладення контракту, Україна домовлялася із ЄС про створення зони вільної торгівлі. Зараз ця перспектива виглядає менш ймовірною. Чи не зашкодить це вашим інвестиціям?

– Коли компанія ухвалювала рішення про цей проект, ми не знали, чи угода про вільну торгівлю з ЄС буде підписана. Ми чекали, що станеться. Наше завдання – дослідити, чи запаси є в наявності і чи має економічний сенс їх видобувати. Протягом п’яти років наших досліджень ми можемо лише спостерігати, які угоди підписуватимуть між собою Україна, ЄС і Росія. Ми побачимо результат і ухвалимо рішення, чи продовжуватимемо інвестиції в проект, чи ні. Це рішення буде базуватися на тому, що ми знайдемо в надрах і економічних умовах, які будуть існувати.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG