Доступність посилання

ТОП новини

Профспілки чи роботодавці – з ким опозиції домовлятися про страйк?


Київ – Після новорічних та різдвяних свят опозиція має намір оголосити всеукраїнський страйк. Про можливе посилення страйкового руху в Україні кажуть і профспілкові діячі. Між тим, попередня спроба проголосити всеукраїнський страйк під політичними гаслами закінчилася невдало.

Про підготовку всеукраїнського страйку зі сцени Майдану заявив лідер УДАРу Віталій Кличко.

«Ми оголошуємо страйк після свят. Ми всі повинні сказати, що працювати з цим урядом ми не будемо», – заявив він.

Точна дата страйку буде оголошена також після свят, орієнтовно – це кінець січня або лютий 2014-го. Депутат-ударівець Павло Розенко вважає, що в Україні є підстави для страйку під політичними та соціально-економічними гаслами. За його словами, «поле для страйку є величезним, а підтримають заклик чи ні – це лише час покаже».

Страйк готується не з трибуни, а в трудовому колективі – Волинець

Між тим, у понеділок відбулася зустріч Віталія Кличка з керівництвом Конфедерації вільних профспілок, на якій обговорювали страйкове питання.

«Я розповів, як у світі страйки готуються і проводяться», – сказав Радіо Свобода очільник Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець.

За його словами, організація страйку потребує ретельної підготовки. Саме брак організаційних заходів призвів до того, що заклик опозиціонерів 1 грудня організувати страйк не дав наслідків.

«Проголошувати з трибуни – це одне, а підготувати страйк, пояснити це трудовому колективу – зовсім інше», – наголошує Михайло Волинець.

Голова вільних профспілок вважає, що страйк в Україні може початися насамперед під соціальними гаслами, а вже потім набути політичного змісту.

Заборгованість по зарплатні становить не 1,1 мільярда гривень, як каже офіційна статистика, а більше ніж 2,5 мільярда гривень
Михайло Волинець
«Реальна заборгованість по зарплатні становить не 1,1 мільярда гривень, як каже офіційна статистика, а більше ніж 2,5 мільярда гривень. Страйки із соціально-економічними вимогами можуть перерости в політичні, якщо влада не реагуватиме. Тоді страйкарі можуть порушити питання про недовіру такій владі», – каже Михайло Волинець.

Удар по бізнесу чи по владі?

Натомість заступник голови фракції партії регіонів Олег Царьов сумнівається в тому, що опозиція зможе організувати всеукраїнський страйк. На його думку, подібну ідею опозиціонерам підкинули закордонні радники. Але зібрати на столичному Майдані акцію протесту значно простіше, ніж організувати загальноукраїнський страйк.

«В одному місці можна штучно створити точку напруги. Але якщо її немає по всій країні, то створити її по всій країні неможливо», – каже Олег Царьов.

Страйк є дієвим способом тиску на владу. Двадцять років тому саме потужний шахтарський страйк призвів до того, що у відставку подав уряд Леоніда Кучми. Утім, роздержавлення промисловості призвело до спаду страйкової активності а надто – під політичними гаслами. У 2004 році прихильники кандидата в президенти Віктора Януковича також закликали до всеукраїнського страйку, проте ці заклики не мали далекосяжних наслідків. Зараз організація потужного загальноукраїнського страйку також виглядає проблематично.

Це спроба урізноманітнити дії Майдану. Але страйки гарна зброя в державі, де основний власник – держава
Володимир Фесенко
«Це спроба урізноманітнити дії Майдану. Але страйки гарна зброя в державі, де основний власник – держава. А там, де багато приватних власників – ефективність буде меншою. Насправді, це більше битиме по бізнесу, а не по владі», – каже політолог Володимир Фесенко.

На думку експерта, опозиція зможе організувати потужний страйк лише за умов, якщо їй вдасться узгодити це питання із представниками великого бізнесу. Бо якщо страйкуватимуть лише дрібні підприємці – це не матиме належного ефекту.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG