Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:40
Київ – 3 січня Печерський суд столиці розгляне справу Ярослава Притуленка, якого затримали під час акцій протесту 1 грудня, біля Адміністрації президента. Активісти Євромайдану організовують під судом акцію з вимогою звільнити Притуленка за ухваленим законом про звільнення від кримінального переслідування учасників масових акцій протесту. Тим часом депутати-регіонали та деякі судді наголошують, що цей закон не може бути застосований на практиці, але інші експерти-правники – протилежної думки.

Двадцятиоднорічний студент Ярослав Притуленко наразі залишається єдиним ув'язненим із тих 9 осіб, яких було затримано ввечері 1 грудня під час сутичок на вулиці Банковій у Києві. Тоді радикально налаштовані учасники акції протесту намагалися прорвати кордони міліції біля Адміністрації президента. Натомість захисники наголошують, що Притуленка затримали навіть не на Банковій, а на сусідній вулиці. Тож нині він утримується під вартою як заручник, із метою залякати інших супротивників чинної влади.

Досі перебувають за ґратами люди, попри те, що був ухвалений закон про амністію
«Ця ситуація не залишиться без громадського контролю. Ми закликали всіх учасників Євромайдану, які відчувають свою причетність до того, що відбувається в Україні, захистити своїх. Саме тому ми робимо акцію, головна мета якої – забезпечити увагу суспільства і громадськості до того, що досі перебувають за ґратами люди, попри те, що був ухвалений закон про амністію.
І друге: людям потрібно гуртуватися і створити мережу колективного захисту», – каже координатор акції на підтримку Ярослава Притуленка Руслан Рохов.

Зараз за ґратами перебувають троє учасників акцій протесту та захисник одного із затриманих. За словами Руслана Рохова, всіх їх необхідно звільнити відповідно до закону про звільнення від кримінального переслідування учасників масових акцій, який набрав чинності ще 26 грудня.

Регіонали та деякі судді вважають амністію «непрактичною»

Натомість член парламентського комітету з питань верховенства права депутат-регіонал Вадим Колесніченко стверджує, що цей закон не може бути застосований на практиці.

Нема механізму його реалізації – він суперечить і Конституції, і Кримінально-процесуальному кодексу. Це політико-правове рішення, яке, по суті, неможливо юридично виконати
«Цей документ взагалі не можна називати законом про амністію. Я за нього не голосував, бо нема механізму його реалізації – він суперечить і Конституції, і Кримінально-процесуальному кодексу. Це політико-правове рішення, яке, по суті, неможливо юридично виконати», – зазначає він.

Раніше зі схожою заявою виступив і заступник голови Вищого спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ Павло Гвоздик. Натомість вчений-правник, експерт із кримінального права Микола Хавронюк вважає, що закон про амністію цілком може бути застосований.

Буква цього закону про амністію дійсно виписана слабо, але дух цілком зрозумілий
«Є Кримінальний кодекс, у якому достатньо підстав, щоб звільнити особу від кримінальної відповідальності за злочини невеликої або середньої тяжкості. Якщо йдеться про тяжкий злочин, то на підставі цього закону прокурори можуть відмовлятися від підтримки державного обвинувачення – таке право у них є. Так що я великої проблеми не бачу. Буква цього закону про амністію дійсно виписана слабо, але дух цілком зрозумілий», – каже експерт.

На думку Миколи Хавронюка, йдеться насамперед про небажання влади, правоохоронних органів та суддів застосовувати закон про так звану «амністію» євромайданівців на практиці.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG