Київ – Українці, які частину свого робочого стажу здобули в Польщі, отримують шанс на справедливіше нарахування пенсії завдяки польсько-українській угоді, що набула чинності 1 січня. Органи соціального страхування обох країн зобов’язуються враховувати стаж, здобутий в обох країнах. Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita. Британський тижневик The Economist пише про те, що Росія, перемігши наразі у протистоянні з Європою щодо політичного впливу на Україну, не зупиняє, однак, своїх дорогих проектів будівництва газопроводів в обхід України. Німецька Deutsche Welle також пише на тему енергетики. У її матеріалі йдеться про плани українських екологічних активістів протидіяти видобутку сланцевого газу на тих умовах, які передбачені чинними угодами з енергетичними велетнями.
Від 1 січня люди, які працювали як в Україні, так і в Польщі, отримують шанси домогтися справедливішої пенсії, в якій був би врахований їхній стаж роботи в обох країнах – про це повідомляє польська щоденна газета Rzeczpospolita з посиланням на Департамент соціального страхування Польщі. Між двома країнами набула чинності угода про сумування стажу, здобутого в Польщі та Україні.
Ця угода дає змогу здійснювати передачу виплати пенсії від однієї держави до іншої. На практиці це означатиме, що люди, які мешкають в Україні, зможуть отримувати соціальні виплати від держави Польща, й навпаки.
Заяви громадян України щодо нарахування пенсій, в яких би до уваги брався стаж, отриманий у Польщі, розглядатиме відділ Департаменту соціального страхування в місті Жешуві. Але подати заяву можна й у іншому місті, звідти вона буде передана в Жешув, пише Rzeczpospolita.
У 2013-му Європі вдалося похитнути позиції «Газпрому» в справі визначення цін на природний газ, пише британський тижневик The Economist. Не в останню чергу завдяки розвитку торгівлі газом на так званих спотових ринках, де ціни встановлюються на основі реального попиту та пропозиції у певний момент часу й не залежать від цін на нафту. У структурі спожитого Європою блакитного палива частка газу, купленого на спотових ринках, зросла з 15% у 2008 році до 44% у 2012-му. Це послаблює позиції «Газпрому» на європейському енергоринку, наголошує The Economist. У 2013-му ціна на газ за контрактами з російським експортером була лише на 5-6% вища від цін на спотових ринках. У 2009-му вона перевищувала ринкову ціну на 70%.
Але Європі ще дуже рано оголошувати перемогу в цій енергетичній шаховій партії. Вона купує у «Газпрому» ще більше газу. У 2013-му «Газпром» мав експортувати до Європи 160 мільярдів кубометрів газу, це найбільший обсяг від 2008 року.
The Economist також зауважує, що боротьба між Росією та ЄС за політичний вплив на Україну засвідчує, поміж іншого, важливість цієї країни для транзиту природного газу. Але, навіть вигравши на поточний момент у цій боротьбі, російський монополіст далі працює над альтернативним транзитним шляхом – газогоном «Південний потік». Його вартість сягає 38 мільярдів доларів; запланована пропускна потужність так званого «Південного коридору», складовою якого буде цей газопровід, – 63 мільярди кубометрів. «Південний потік» оминає Україну, проходячи по дну Чорного моря. Водночас уже збудований газопровід «Північний потік», що проліг через Балтійське море, вже дає «Газпромові» чималу пропускну потужність для виконання чинних довготермінових контрактів, зауважують експерти The Economist.
Українські громадські екологічні організації не опускають рук у боротьбі з урядовими лобістами видобутку сланцевого газу в Україні та нафтовими велетнями, що планують його там здійснювати, пише Deutsche Welle. Видання поспілкувалося з представниками правозахисної організації «Екологія-право-людина» та Бюро екологічних розслідувань.
Українські екологи та правозахисники розповіли Deutsche Welle, що загалом не проти видобутку сланцевого газу, але не у такий спосіб, як це здійснюватимуть на українських землях. Прописана угодою методика гідророзривів застаріла і загрозлива, кажуть вони. До того ж, місцеві громади не матимуть належної компенсації.
Але угода між енергетичним гігантом Shell та українською компанією «Надра Юзівська» щодо такого видобутку вже підписана. Після цього обернути назад цей процес здається вже неможливим. Що ще можуть зробити екологи?
Вони розповіли німецькому виданню, що віднині найбільш ефективними будуть мирні протести місцевого населення. Коли важка техніка їхатиме через поля й городи місцевих селян, то це зачепить життєво важливі інтереси членів громад. Саме на цьому етапі місцеву громаду треба організувати, вклавши все своє вміння, напрацьований досвід мирних екологічних протестів, наголошують екологи.
Від 1 січня люди, які працювали як в Україні, так і в Польщі, отримують шанси домогтися справедливішої пенсії, в якій був би врахований їхній стаж роботи в обох країнах – про це повідомляє польська щоденна газета Rzeczpospolita з посиланням на Департамент соціального страхування Польщі. Між двома країнами набула чинності угода про сумування стажу, здобутого в Польщі та Україні.
Ця угода дає змогу здійснювати передачу виплати пенсії від однієї держави до іншої. На практиці це означатиме, що люди, які мешкають в Україні, зможуть отримувати соціальні виплати від держави Польща, й навпаки.
Заяви громадян України щодо нарахування пенсій, в яких би до уваги брався стаж, отриманий у Польщі, розглядатиме відділ Департаменту соціального страхування в місті Жешуві. Але подати заяву можна й у іншому місті, звідти вона буде передана в Жешув, пише Rzeczpospolita.
У 2013-му Європі вдалося похитнути позиції «Газпрому» в справі визначення цін на природний газ, пише британський тижневик The Economist. Не в останню чергу завдяки розвитку торгівлі газом на так званих спотових ринках, де ціни встановлюються на основі реального попиту та пропозиції у певний момент часу й не залежать від цін на нафту. У структурі спожитого Європою блакитного палива частка газу, купленого на спотових ринках, зросла з 15% у 2008 році до 44% у 2012-му. Це послаблює позиції «Газпрому» на європейському енергоринку, наголошує The Economist. У 2013-му ціна на газ за контрактами з російським експортером була лише на 5-6% вища від цін на спотових ринках. У 2009-му вона перевищувала ринкову ціну на 70%.
Але Європі ще дуже рано оголошувати перемогу в цій енергетичній шаховій партії. Вона купує у «Газпрому» ще більше газу. У 2013-му «Газпром» мав експортувати до Європи 160 мільярдів кубометрів газу, це найбільший обсяг від 2008 року.
The Economist також зауважує, що боротьба між Росією та ЄС за політичний вплив на Україну засвідчує, поміж іншого, важливість цієї країни для транзиту природного газу. Але, навіть вигравши на поточний момент у цій боротьбі, російський монополіст далі працює над альтернативним транзитним шляхом – газогоном «Південний потік». Його вартість сягає 38 мільярдів доларів; запланована пропускна потужність так званого «Південного коридору», складовою якого буде цей газопровід, – 63 мільярди кубометрів. «Південний потік» оминає Україну, проходячи по дну Чорного моря. Водночас уже збудований газопровід «Північний потік», що проліг через Балтійське море, вже дає «Газпромові» чималу пропускну потужність для виконання чинних довготермінових контрактів, зауважують експерти The Economist.
Українські громадські екологічні організації не опускають рук у боротьбі з урядовими лобістами видобутку сланцевого газу в Україні та нафтовими велетнями, що планують його там здійснювати, пише Deutsche Welle. Видання поспілкувалося з представниками правозахисної організації «Екологія-право-людина» та Бюро екологічних розслідувань.
Українські екологи та правозахисники розповіли Deutsche Welle, що загалом не проти видобутку сланцевого газу, але не у такий спосіб, як це здійснюватимуть на українських землях. Прописана угодою методика гідророзривів застаріла і загрозлива, кажуть вони. До того ж, місцеві громади не матимуть належної компенсації.
Але угода між енергетичним гігантом Shell та українською компанією «Надра Юзівська» щодо такого видобутку вже підписана. Після цього обернути назад цей процес здається вже неможливим. Що ще можуть зробити екологи?
Вони розповіли німецькому виданню, що віднині найбільш ефективними будуть мирні протести місцевого населення. Коли важка техніка їхатиме через поля й городи місцевих селян, то це зачепить життєво важливі інтереси членів громад. Саме на цьому етапі місцеву громаду треба організувати, вклавши все своє вміння, напрацьований досвід мирних екологічних протестів, наголошують екологи.
