Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:26

Чому луганські робітники хочуть до Митного союзу?


Луганськ – Неготовність української економіки, можливе закриття підприємств, відсутність достойної фінансової компенсації – головні виправдання, які називалися українськими можновладцями, аби зупинити процес євроінтеграції. Представники Партії регіонів заявляли, що найбільше через тиск Росії постраждали б промислові регіони сходу. Так, наприклад, лідер фракції цієї політичної сили у Верховній Раді Олександр Єфремов заявив, що Луганщина через російську блокаду могла б втратити 25 тисяч робочих місць. Втім, дехто з експертів-економістів не поділяє такої думки, а дехто вважає, що вирішення економічної проблеми України залежить зовсім не від інтеграції на схід чи захід.

Луганський завод з виробництва автомобільних клапанів та радіаторів – одне з небагатьох промислових підприємств міста, яке ще працює. Роботу тут знаходять півтисячі луганців. Свою продукцію вони виготовляють для найбільших машинобудівних підприємств країн Митного cоюзу. Тому заводчани виступають за тісну співпрацю з цим об’єднанням.

«Дурні, що там стоять (на Майдані – ред.). Ми не підтримуємо їх. Ми за Митний союз. Ми ближче до Росії, вона нам дає роботу. Ми робимо поставки повністю на Росію», – поділилися з Радіо Свобода працівниці – пані Неля та Лариса.

На відміну від свої робітників, керівник підприємства, депутат облради від Партії регіонів Андрій Нєдовєс називає себе прихильником євроінтеграції. Однак, сусідня держава диктує свої умови. Хоч миттєво відмовитися від луганської продукції російські автомобільні конвеєри і не можуть, але все одно перед заводом постали суттєві ризики, стверджує Андрій Нєдовєс.

«Якщо вони отримали б команду знайти альтернативу, то за півроку ми б перестали випускати цю продукцію. Ми вже отримували сигнали, що на найвищому рівні ці команди даються. Через півроку заводу просто не було б», – каже він.

Всі працівники, з якими вдалося поспілкуватися, негативно висловлювалися стосовно Євромайдану. Так само одностайно невдоволені вони і своїми зарплатами. Так, наладчик обладнання отримує 3000, контролер слюсарно-станочних робіт – 1900 гривень. Але люди дорожать своїми робочими місцями, бо іншу роботу знайти їм складно.

Угода з ЄС сприяла б створенню нових робочих місць – економіст

Низькі зарплати – через брак конкуренції на ринку праці, зазначає економіст Андрій Колосов. На його думку, ситуацію змінили б інтеграція з ЄС, поліпшення інвестиційний клімату в Україні, прихід іноземного капіталу.

Якщо тут з’являться закордонні підприємства і люди отримуватимуть більше, це буде тим економічними важелем, який давитиме на підвищення зарплати на інших підприємствах
«Якщо тут з’являться закордонні підприємства, високоефективні, і люди отримуватимуть більше, звичайно, це буде тим економічним важелем, який давитиме на підвищення зарплати на інших підприємствах», – зазначає Колосов.

Водночас експерт переконаний: такі підприємства, як луганський автоклапанний завод навіть без модернізації ще довго працюватиме на ринок СНД, і зокрема, Росії не вигідно відмовлятися від його продукції.

«Якщо Ярославському та іншим моторним заводам потрібні автоклапани і вони без них не можуть сьогодні існувати, вони так і будуть купувати. Ніхто ж не буде ці клапани везти з Чехії чи Німеччини. Це просто політичний блеф», – вважає Андрій Колосов.

Економічне диво без інтеграцій та асоціацій?

Між тим, доктор економічних наук Олександр Кендюхов упевнений: ліквідація митних бар’єрів, або з ЄС, або з країнами Митного союзу, може погіршити торговельне сальдо України. Адже, за словами економіста, національна економіка не може постачати достатньої кількості конкурентоспроможної продукції на світові ринки. Як зазначає фахівець, завдання України – якнайшвидше змінити свою виробничу базу.

Майбутнє країни залежить від того, наскільки Україна спроможна змінити структуру національного виробництва
«Майбутнє країни напряму залежить від того, наскільки Україна спроможна змінити структуру національного виробництва з індустріально-аграрної на структуру, яка б засновувалася на інтелектуальному капіталі та інтелектуальній праці, як головних чинниках виробництва», – переконаний Олександр Кендюхов.

Найбільш перспективними він називає ринки біотехнологій та фармацевтичний, ринки інформаційних технологій, телекомунікацій та програмного забезпечення. На думку експерта, українська економіка може досягти економічного дива і без інтеграцій та асоціацій. Як зазначив Олександр Кендюхов, «економічне майбутнє в руках і головах самих українців».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG