Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:36
Київ – За традицією 9 січня є останнім днем, коли водять вертепи. Проте цього року духовна традиція влаштовувати театралізовані дійства з релігійного отримала гострий сатирично-політичних характер. Міста по всій Україні заполонили політичні вертепи, в яких, найчастіше, Іродом був Віктор Янукович, трьома царями українські опозиціонери, а чортами – «тітушко» чи навіть Микола Азаров.

Традиція влаштовувати політичні вертепи в Україні відновилася на рубежі 1988-1989 років. Вона була в авангарді боротьби за незалежність, проте своїх піків досягла в час Помаранчевої революції у 2004 році та в час нинішнього Євромайдану. За словами кандидата філософських наук Ольги Недавньої сучасні політичні вертепи вже мають три модифікації.

Перший тип сучасних політичних вертепів – це власне політичний вертеп з багатьма сатиричними програмами та сценками, що мандрував Україною разом із класичним вертепом. Таким був проект «Театр сатири «Політичний вертеп», народжений у липні 2004 року. Тоді понад десяток театральних труп їздили по всій Україні (переважно Центральній та Східній), виступаючи в масках політиків. На таку ризиковану творчість треба було знайти справжніх сміливців-відчайдухів, що й робив автор проекту, письменник і літературознавець Володимир Даниленко, пригадує режисер-постановник вертепу Сергій Архипчук. Головними критеріями добору акторів для проекту були: відсутність страху при виконанні сценок і, звичайно, громадянська позиція.

«Ці історії виникали від анекдотів, підслуханих розмов, діалогів. Окрім того, були центральні персонажі. Там в основному обігрувалося п’ять масок: Мороз, Яник, Кучма, Ющенко і здається Симоненко. Були суто музичні номери, були бойові тексти, але це все була політична сатира. В акторів кидали каміння, сипали пісок до їхніх автомобілів, намагалися нищити звукову техніку, погрожували», – розповідає про той період Сергій Архипчук.

Згодом спеціально для Радіо Свобода після Помаранчевої революції Володимир Даниленко і Сергій Архипчук записали радіо-серіал із 12 п’єс за мотивами спектаклів «Політичного вертепу». Серед них: «Куда же Вы делись, поручик Тигипко?», «Как-то шли на дело я и Янукович», «Ой, у Кабміні та й жерці жруть» та інші і фактично перетворили політичний вертеп у мультимедійний проект.

Газовий політичний вертеп

Другий тип політичного вертепу, – це політизований неповторюваний вертеп-акція. І прикладом такого вертепу в Україні був «Різдвяний газово-вентильний вертеп», який розіграли київські громадські активісти перед посольством Російської Федерації в Києві 17 січня 2009 року (в день відкриття «газового саміту» у Москві). Крім основної канви сповіщення доброї новини про прихід на землю Спасителя, сценарій містив історію, за якою «жид-посередник» запропонував купити газ, але Звіздар не погодився на його ціну. Тоді жид викликав Ірода, щоб той закрутив вентиль. Але інші народні персонажі не скорилися, та з допомогою янгола «розрулили» вентилі. Їх разом із локшиною (символізувала інформаційну локшину від російських та проросійських ЗМІ) і принесли політичні вертепники під стіни російського посольства.

Газовий вертеп перед Російським посольством, 2009 рік

Газовий вертеп перед Російським посольством, 2009 рік


Євромайданівський політичний вертеп

А от третій тип політичного вертепу, який виокремила Ольга Недавня – це поєднання тексту «святої» вертепної частини з «народною». Такими є вертепи авторства Сашка Лірника (Олександра Власюка), які ще називають «зірковими вертепами останної барикади». Цього року, натхнений Євромайданом, він написав сценарій, який втілили у передноворічну ніч на майдані Незалежності, а потім активно ставили по всій Україні, вигадуючи все нові обробки. Так, наприклад, у центрі Тернополя Ірод в образі Януковича розмахував булавою, солдат-Азаров переважно мовчав, соромлячись свого чудо-говору, своїми нептуновими вилами погрожував усім цар Ляшко, боксерськими рукавичками цар Кличко, а цар Порошенко поправляв свою шоколадного кольору корону. Натомість у Львові місцеві пластуни різдвяну історію народження Ісусика поєднали з історією позичання грошей для Різдва, розповіла про авторський сюжет львівських пластунів Настя Слюсаренко, яка виконувала у вертепі роль Ляшка-звіздаря.

(фото Максима Баландюха)

(фото Максима Баландюха)


«У нас було 14 дійових осіб і вертеп складався з дев’яти сцен. Ідея така, що Україні, за словами Януковича, забракло грошей для святкування Різдва, і він просить Путіна, тобто чорта, позичити йому ці гроші. Путін на цю пропозицію не погоджується і каже, що не потрібно святкувати Різдва, адже в Росії є «Новий год» і цього достатньо. В третій сцені на знак протесту виходить Революція. На її підтримку виходять три пастушки. В нашому випадку це євромайданівці, які кажуть, що будуть страйкувати, щоб відбороти Різдво. Також ми придумали такі гасла, як «Разом і до Рідзва», – розповіла деталі сюжету Настя Слюсаренко.

Політичні вертепи – дієвий спосіб для утвердження справедливості

Попри свою масовість політичні вертепи в Україні цього року все ж не стали політичними акціями, зауважила науковець Ольга Недавня. Навпаки, такий синтез духовного та суспільно-актуального може стати досить дієвим і впливовим засобом для утвердження справедливості і до гуртування всіх народних сил задля торжества добра.

Сучасні політичні вертепи зберегли духовний акцент, додає Сергій Архипчук і разом з тим продовжили занедбану традицію української сміхової культури, політичної сатири і дали змогу глядачам сприйняти теперішню непросту ситуацію з щирою усмішкою.
  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG