Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:05

Україна на пороховій бочці: влада зруйнувала систему управління безпекою?


Пожежа на Харківському ювелірному заводі, Харків, 8 січня 2014 року

Пожежа на Харківському ювелірному заводі, Харків, 8 січня 2014 року

Київ – Україна не здатна захистити своє населення в умовах надзвичайних подій, бо, так зване реформування МНС зруйнувало систему управління безпекою, вважає експерт з безпеки НАНУ Юрій Костюченко. Тому, на його думку, в Україні зростає кількість жертв надзвичайних ситуацій. Уряд же стверджує, що нещодавно ухвалена Єдина державна система цивільного захисту «підвищить ефективність захисту людей і територій».

В Україні збільшується кількість постраждалих і загиблих під час надзвичайних ситуацій, стверджують експерти. Це пов’язано не лише з різкими кліматичними змінами та зростанням кількості стихійних лих, а, в першу чергу, з неправильним підходом до оцінки загроз та, як наслідок, неадекватним підходом до безпеки.

Ситуацію погіршує хронічне недофінансування підрозділів Держслужби з надзвичайних ситуацій, тотальне недотримання правил безпеки через корупцію та безвідповідальність, а також витіснення досвідчених кадрів у зв’язку з переформатуванням Міністерства з надзвичайних ситуацій у державну службу.

Україна на шляху до катастрофи?

По суті, «Україна на шляху до катастрофи», вважає Юрій Костюченко, експерт з безпекових питань, провідний науковий співробітник Наукового центру аерокосмічних досліджень НАН України. На його думку, ще кілька років тому Україна докладала зусиль, щоб «розробити систему безпеки, що концентрувалася б на підготовчих заходах і управлінні ризиками, на оптимальній системі ухвалення рішень і навчанню людей правильно реагувати на небезпеки». Однак реформування МНС, вважає експерт, цей процес зупинило і наразі Україна знову повернулася до старих підходів «цивільної оборони», що вже не відповідають сучасним викликам.

«Запровадивши систему управління безпекою, яка базується на аналізі й управлінні ризиками, ми зможемо знизити кількість загиблих у 16–18 разів, кількість постраждалих – у 3–7 разів, а також ми можемо заощадити від 40 до 70% коштів, потрібних на покриття наслідків надзвичайних ситуацій. А зараз ми на зворотному шляху, тобто, на шляху до катастрофи», – сказав Юрій Костюченко в ефірі Радіо Свобода.


Україні «елементарно може не вистачити коштів на покриття збитків від чергової катастрофи», якщо залишатися на старих принципах підходу до безпеки. Зокрема, на це вказує досвід останніх років.

Управляння ризиками зменшує кількість жертв та економічні втрати

Наочний приклад різниці підходів примітивного цивільного захисту та управління ризиками демонструють наслідки землетрусів на Гаїті (2010 рік) і в Японії (2011 рік), вважає Юрій Костюченко.

У Японії землетрус, у сто разів потужніший, ніж у Гаїті, забрав життя 21571 людини. Республіка Гаїті ще досі не порахувала усіх жертв і приблизно оцінює їх у 370 тисяч (±50 тисяч).

«Довгострокове планування, підготовленість, запровадження стратегій управління ризиками дозволили за умов у 100 разів потужнішого негативного впливу зменшити кількість загиблих у 18 разів, не допустити виникнення вторинних наслідків (наприклад, поширення інфекційних хвороб, як то було на Гаїті, де епідемія холери після землетрусу забрала життя ще 3,5 тисяч осіб), відбудувати всі постраждалі райони упродовж кількох місяців. І це незважаючи на безпрецедентну міжнародну фінансову допомогу Гаїті. Тобто, проблема не в грошах, а в управлінні: як політичному, так і управлінні безпекою», – наголошує Юрій Костюченко.

Учений також наводить порівняння наслідків стихійних лих у Республіці Гаїті та Домініканській Республіці. Чим менш корумпована країна, чим цивілізованіше у ній життя й чим більше дбають у ній про управління ризиками для суспільства, тим безпечніше у такій країні жити й тим менші втрати від надзвичайних ситуацій.

Тож, щоб зменшити можливі наслідки надзвичайних ситуацій, треба аналізувати ризики, обраховувати й передбачати небезпеки, а запропонована урядом система, по суті, консервує застарілі підходи, вважає експерт.

Натомість голова Державної комісії з надзвичайних ситуацій і техногенно-екологічної безпеки, віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул презентував нову державну система цивільного захисту як таку, що створюється «на заміну застарілої системи цивільної оборони, яка створювалася ще за радянських часів для захисту переважно від загроз військового періоду». Нова система, заявляє він, заснована на найкращому світовому досвіді й технологіях, а також включає напрацювання радянської системи цивільної оборони, а причинами актуалізації системи цивільного захисту стало посилення техногенних ризиків та різка зміна клімату.

Адекватне інформування рятує життя

Ухвалення адекватних рішень, наприклад, про своєчасну евакуацію населення, вимагає чіткої системи інформування про загрози. Тобто точна інформація у буквальному сенсі рятує життя людей.

Система інформування має відповідати вимогам законодавства й викликам безпеці. «Будь-яка подія, якщо вона призвела до збитків, має бути відображена у звітності, бо це показник небезпеки як процесу, як похибки у системі управління. Ігнорування, приховування похибок призводить до їхнього системного накопичення, а відтак до збільшення втрат і переростання надзвичайних подій у катастрофи», – наголошує експерт з безпеки Юрій Костюченко.

Він заявляє, що якщо ще кілька років тому статистика МНС була доволі достовірною: похибка була на рівні 8–12%, що є у межах міжнародних нормативів, – то минулого року ситуація дуже змінилася. «Поки що, мабуть, зарано робити висновки – річного звіту ще не представлено, але поточна статистика, яка була на сайті ДСНС протягом року, показувала, що похибка перевищувала 70%. Це вже не похибка, це ігнорування надзвичайних ситуацій і таким чином ігнорування небезпеки», – каже він.

Експерт повідомив, що за десять місяців минулого року втрати склали: 14 загиблих, 390 поранених, понад 5000 постраждалих, і 380–450 мільйонів гривень прямих збитків. «У перерахунку на ВВП та кількість населення це перевищує втрати від надзвичайних ситуацій у середньому у світі. Але поточна статистика ДСНС цього не відобразила», – сказав він.

13.01.2014
Україна на пороховій бочці?

«Запровадивши систему управління безпекою, ми зможемо знизити кількість загиблих у 16–18 разів, кількість постраждалих – у 3–7 разів» – експерт далі
13.01.2014
У Харкові оголосили в розшук керівника підприємства, де була пожежа

далі
09.01.2014
Пожежа на «Запоріжсталі» завдала Ахметову мільйонні збитки?

Металургійний комбінат лише через тиждень оприлюднив інформацію про пожежу, що сталася 2 січня далі
10.01.2014
Рятувальників не фінансують, бо фінансують «Беркут»?

«Керівництво держави демонструє, що рятівники їм непотрібні. Безпекою громадян більше не займається ніхто, окрім низової ланки» – Балога далі

Суспільство, яке заплющує очі на небезпеки, є вкрай вразливим. Адже, як кажуть експерти, «чверть втрат залежить від сприйняття ризиків, третина – від компетентної системи управління, і трохи менше половини – від неправильного розташування населення і інфраструктури, тобто, власне, від того ж некомпетентного ухвалення рішень».

І це стосується не лише техногенної й природної безпеки, досконалість системи управління і горизонтальна впорядкованість суспільства дають змогу оцінювати показники вразливості стосовно всіх типів загроз, зокрема й тероризму.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG