Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:36
Україна, єдина із 43 країн Європи, яка й надалі залишається серед країн з «репресованою економікою», вважають дослідники з американського дослідницького центру «Фонд спадщини» (The Heritage Foundation) і газети The Wall Street Journal. У новому щорічному рейтингу країн щодо рівня економічної свободи – Індексі економічної свободи 2014 року – вони наголошують, що Україна, незважаючи на незначні покращення, має чи не найгірші показники щодо свободи інвестицій, корупції, фінансової свободи та захисту права власності.

За 19 років існування індексу нинішній є рекордним за середнім рівнем зростання економічних свобод. Адже за минулий рік 114 країн, включно з Україною, покращили свої показники на один і більше пунктів (зі ста можливих).

Рівень свободи економік країн світу (цього разу їх в Індексі 185) розраховується за середнім арифметичним із 10 показників, серед яких свобода бізнесу, торгівлі, фінансового сектору, інвестицій, праці, монетарна і фіскальна свобода, гарантії прав власності, розміри бюрократичного апарату і ступінь захисту від корупції. Таким чином, теоретично, в «абсолютно вільної економіки» у підсумку може вийти 100 балів, а там, де свободи немає в принципі, відповідно – нуль.

Всі країни світу в цьому індексі розділені на 5 умовних груп – «вільні», «переважно вільні», «помірно вільні», «переважно невільні», «невільні». Повний рейтинг дає загальну картину економічних свобод серед країн світу.

До першої групи «вільних економік» увійшли цього разу шість країн, котрі набрали понад 80 балів: Гонконг, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія і Канада. Перша десятка цього рейтингу з минулорічного індексу суттєво не змінилася, за винятком США, котрі значно погрішили свої позиції і перемістилися з 10-го на 12-е місце. При адміністрації президента Обами США погіршили показники фінансової свободи, свободи бізнесу і права власності.

Найбільше країн перебуває в середині Індексу, серед «помірно вільних» (55 країн) і серед «переважно нвільних» (60 країн).

У кінці цього переліку «переважно невільних» – Росія, яка погіршила свої показники і опустилася на одну позицію – на 140-ве місце.

В Україні найскладніше серед країн Європи робити бізнес

У минулорічному Індексі «Фонду спадщина» та The Wall Street Journal Україна займала 161-е місце. На 2014-й Україна 155-а серед 178 оцінених економік світу (7 взагалі без оцінки). Тепер вона набрала понад 49 балів і це трохи краще (на 3 бали), аніж у 2013 році. Серед 10 згаданих індикаторів економічної свободи Україна має чи не найгірші показники по свободі інвестицій, свободі від корупції, фінансовій свободі та праві власності. Україна за цим Індексом є найгіршою за рівнем економічних свобод серед 43-х європейських країн.

Творці Індексу вказують, що за майже 20 років його існування Україні вдалося піднятися не більш як на 9 пунктів за рівнем економічних свобод. І причини такого неефективного використання Україною свого великого економічного потенціалу експерти бачать у відсутності реформ застарілої пострадянської структури економіки, недієвими правовими рамками, коли економіка дуже незахищена від політичного втручання та зростаючим засиллям корупції, котра підриває нормальне верховенство закону.

Зокрема, керівник київського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський у розмові з Радіо Свобода висловив переконання, що без кардинальних реформ і зменшення ролі політичного втручання в економіку України важко буде здійснити значний прогрес її в напрямку більшої економічної свободи.

В Україні держава намагається у ручному, адміністративному режимі, керувати безпосередньо економічними і соціальними процесами
«Я думаю, що ми можемо навести тут, щонайменше, два пояснення відставання України – у державі дуже повільно відбуваються економічні реформи, і тут мова не йде про якісь такі дуже складні конструкції, – зазначає Бураковський. – Ці реформи мають бути спрямовані, перш за все, на лібералізацію економіки з одного боку, а з іншого боку, вони повинні бути направлені на вивільнення підприємницького духу. От, на жаль, з цими проблемами в Україні не дуже просто. Ми можемо сьогодні також говорити про те, що час від часу держава, незалежно від того, хто на сьогодні стоїть на чолі її, намагається у ручному, адміністративному режимі, керувати безпосередньо економічними і соціальними процесами. Ясно, що великою проблемою України сьогодні також є корупція, а там де вона є, там важко говорити про вільний та усвідомлений вибір того ж самого виду бізнесу. Ну й у цілому на сьогоднішній день в українському політикумі сама ідея повноцінного лібералізму вона, м’яко кажучи, ще не визріла».

А колишній посол США в Києві Джон Гербст вважає, що з такою системою керування економікою і державою Україна й далі топтатиметься на місці.

Найбільш впливові люди в Україні до сьогодні мотивовані своїми вузькими особистими інтересами
«Через 10 років Україна буде трошки менше корумпованою, трошки більше демократичною, трошки багатшою. Ви робите два кроки вперед і крок назад, крок вперед і два кроки назад. Справа у тому, що найбільш впливові люди в Україні до сьогодні мотивовані своїми вузькими особистими інтересами… А в українського суспільства недостатньо сил, щоб домагатися покарання тих «впливових людей», котрі заходять занадто далеко», – сказав колишній посол в інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда».

У коментарях авторів Індексу «Фонду спадщина» та The Wall Street Journal так і сказано, що президент Віктор Янукович більше дбав про встановлення кращих стосунків із Росією, тиснув на політичну опозицію і перешкоджав свободі преси, тоді коли економіка України погрузла в боргах і опинилася на грані краху.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG