Секретаріат уповноваженого з прав людини почав аналіз положень одного з найсуперечливіших із ухвалених сьогодні у Верховній Раді законів із точки зору потенційних загроз правам і свободам людини та відповідності окремих його норм міжнародним зобов’язанням України, повідомили у прес-службі омбудсмена.
Як мовиться у повідомленні, на такий крок в апараті Валерії Лутковської пішли «у зв’язку із суспільним резонансом», який викликав цей закон.
До секретаріату уповноваженого надійшли численні заяви від представників інститутів громадянського суспільства, в яких ідеться про загрози правам і свободам людини, які несе цей закон, зокрема в частині діяльності громадських об’єднань, свободи слова та вираження поглядів, свободи мирних зібрань, забезпечення безпеки дорожнього руху тощо, мовиться у повідомленні.
Аналіз положень закону буде здійснено в найкоротші терміни, запевнили у прес-службі.
Один із ухвалених сьогодні законів, про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших процесуальних законів викликав особливо різку критику серед політиків і правозахисників в Україні і за кордоном як такий, що має на меті обмежити права людини, зокрема право на свободу висловлення поглядів і на свободу зібрань. Президента закликають не підписувати його.
Сьогодні більшість у Верховній Раді ухвалила низку законів без обговорення й без участі депутатів від опозиції, голосами членів фракцій Партії регіонів, КПУ, а також декого з позафракційних. За частину цих законів голосували відразу за основу і в цілому, без електронної системи – підняттям рук.
Серед ухвалених – Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Цей закон ухвалили за основу і відразу, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Цей закон, зокрема, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесені акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
Як мовиться у повідомленні, на такий крок в апараті Валерії Лутковської пішли «у зв’язку із суспільним резонансом», який викликав цей закон.
До секретаріату уповноваженого надійшли численні заяви від представників інститутів громадянського суспільства, в яких ідеться про загрози правам і свободам людини, які несе цей закон, зокрема в частині діяльності громадських об’єднань, свободи слова та вираження поглядів, свободи мирних зібрань, забезпечення безпеки дорожнього руху тощо, мовиться у повідомленні.
Аналіз положень закону буде здійснено в найкоротші терміни, запевнили у прес-службі.
Один із ухвалених сьогодні законів, про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та низки інших процесуальних законів викликав особливо різку критику серед політиків і правозахисників в Україні і за кордоном як такий, що має на меті обмежити права людини, зокрема право на свободу висловлення поглядів і на свободу зібрань. Президента закликають не підписувати його.
Сьогодні більшість у Верховній Раді ухвалила низку законів без обговорення й без участі депутатів від опозиції, голосами членів фракцій Партії регіонів, КПУ, а також декого з позафракційних. За частину цих законів голосували відразу за основу і в цілому, без електронної системи – підняттям рук.
Серед ухвалених – Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Цей закон ухвалили за основу і відразу, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Цей закон, зокрема, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесені акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
