Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:10
Першого грудня я, як і десятки моїх колег, працював на Банковій, біля адміністрації президента. Потрапив туди ще до початку конфлікту, тому не мав навіть найпростіших засобів захисту. Коли в бік міліцейського кордону полетіла тротуарна плитка, а у відповідь застосували сльозогінний газ та шумові гранати, я не один раз із заздрістю подивився на активістів у авангарді натовпу, що пробігали повз у найрізноманітніших шоломах(від велосипедних до металевих лицарських). Тому, коли з редакції мені врешті принесли гірськолижний обладунок (окуляри+шолом) та захисну пов’язку, то я нарешті зміг розліпити очі і щось таки зняти для репортажу. В результаті, в редакцію я повернувся цілим і неушкодженим (не в останню чергу, звісно, завдяки спринтерським навичкам, яким я довіряю значно більше, аніж вмінню спілкуватися з бійцями «Беркута»).

Втім, якби схожа ситуація повторилась, скажімо, наступного вівторка, 21 січня, результати були б трохи інші. Фактично, я б повернувся з вулиці Банкової злочинцем. Мусив би заплатити штраф, або й сісти за грати. Так, думки про власну безпеку тепер караються законом, а якщо бути точнішим, то законом №3879 (якщо, звичайно, він набере чинності). 16 січня його проголосували в Раді без обговорення і, фактично, без голосування. Я був у сесійному залі, коли регіонали з комуністами влаштували «руковини» українського парламентаризму. Калєтнік, який головував на засіданні просто повторював одну й ту ж цифру – 235 голосів «за». Раз за разом, абсолютно не зважаючи на кількість піднятих вгору рук.

Так от, якби я посмів одягти шолом наступного вівторка, то це могло б коштувати мені 250 неоподаткованих мінімумів чи адміністративного арешту на 15 діб. А ще більша несподіванка мене б чекала, якби я ненароком одягнув свою зимову камуфляжну куртку, адже вже зовсім скоро частина нашого гардеробу опиниться поза законом. Знову ж таки стаття 185 цього документа забороняє одягати на масові заходи одяг, що нагадує військову форму.

Взагалі, ознайомившись із законодавчим актом №3879, я пересвідчився, що писаний він слово в слова під рядового майданівця. Ось приблизний психологічний портрет типового злочинця зразка закону Колесніченка-Олійника. Отже, цей брутальний головоріз сміє їздити в колонах, де більше ніж 5 машин, використовувати мегафон під час мирних акцій, слухає музику через звукопідсилювальну техніку. Цей небезпечний рецидивіст може самовільно встановлювати сцену і намети, писати свою думку про президента чи прем’єра в інтернеті і навіть постити фото «беркутівців» на сторінці у «Фейсбук». Сміє пікетувати будинки суддів та членів їхніх сімей, може не підкорятись наказу працівника СБУ, здатен захопити приміщення КМДА, а ще його хлібом не годуй, а тільки дай звести на чесну людину наклеп. Все це, а я перерахував лише частину статей творіння регіоналів, за кілька днів буде каратись штрафами та ув’язненням. А Рада 16 січня, окрім бюджету, ухвалила ще низку законів і нові категорії правопорушників, які з’являться у день їх підписання, юристи ще повинні дослідити.

Складається враження, що схожі документи покликані не лише покарати майданівців, я й в принципі викорінити це поняття з голів і вулиць країни. Майдан, як ми звикли його сприймати, із введенням схожих законів не має шансу повторитись, адже теперішні його учасники з перших годин протестів, щодня, десятки разів порушують закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян». Щоправда, робить це більшість мешканців України.

Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
XS
SM
MD
LG