Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:34
Світові видання пишуть про десятки тисяч нових демонстрантів, котрі приєдналися до протестів Євромайдану в Києві у неділю, та про те, як протестувальники висловлювали своє невдоволення опозиційними політиками, що вони не змогли взяти на себе роль явних лідерів і втілювати у життя дієву стратегію. Газети світу наголошують, що лише після кривавих сутичок в Києві президент Янукович виявив бажання розмовляти з опозицією. Преса критикує явну пасивність ЄС у подіях в Україні і звертає увагу на численні звернення до керівників ЄС з боку пересічних українців в інтернеті, де лунають приблизно однакові заклики: «Допоможіть Україні! Не сидіть, склавши руки!»

Американська The Washington Post не виключає, що однією з причин стихійних сутичок тисяч українських протестувальників із міліцією в Києві є невдоволення учасників ось уже двомісячного протистояння Євромайданів зі владою президента Януковича тим, як діють у цій ситуації три лідери української опозиції. Газета цитує пересічних учасників нинішніх протестів у Києві, зокрема, Інну Халак, яка каже, що три лідери партій: УДАРу, «Батьківщини» та «Свободи» – починають досягати свої власні цілі за рахунок руху протестів. Видання зауважує, що деякі з учасників протестів бажали б мати такого лідера, як американський проповідник і борець за громадянські права Мартін Лютер Кінґ, і цитують при цьому українського дослідника тоталітаризму Володимира В’ятровича, котрий каже, що «у таких суворих умовах подібні лідери українців з’являться». Газета також пише про вирішальну роль лідера партії УДАР Віталія Кличка в нічних сутичках у Києві, котрий був у епіцентрі подій і намагався не допустити радикалізації сутичок протестувальників із міліцією. Газета з Вашингтона також звертає увагу на те, що Кличко у ніч на понеділок зустрівся з президентом Януковичем і вимагав від нього негайно припинити протистояння, йти на дострокові вибори та створення альтернативного уряду.

Швейцарська Neue Zurcher Zeitung інформує про «ескалацію подій у Києві» та масові сутички протестувальників із міліцією. Видання наголошує, що лише після кривавих сутичок на вулицях Києва президент Янукович виявив бажання вести переговори з опозицією. Газета також повідомляє, що на цих переговорах зі владою лідери опозиції наполягатимуть на відставці нинішньої влади і дострокових виборах у країні. Видання з Цюріха цитує речника Вашингтона, котрий звернувся до української влади із закликом «піти назустріч законним вимогам народу».

Брюссельська EUObserver наголошує,що протести в Києві радикалізувалися «через невдоволення новими репресивними законами президента Януковича та в умовах бездіяльності ЄС». Видання також повідомляє, що тема подій в Україні є сьогодні головною темою саміту міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом глави закордонної політики Євросоюзу Катрін Аштон. Вона сказала вранці в понеділок виданню в Брюсселі, що «стежить за подіями уважно». Кореспондент Ендрю Ретман цитує тут неназваних офіційних осіб ЄС, котрі кажуть, що «ніхто в Брюсселі не має сильного бажання накладати санкції на клан Януковича». Тут цитуються коментарі в інтернеті на дії ЄС в Україні, як, наприклад, такий: «Європейські політики не зробили нічого для України, окрім розмов, розмов і розмов, та сподіваються на краще. ЄС може перешкодити цьому простим замороженням деяких банківських рахунків. Покажіть на діях, а не на словах, як ви піклуєтеся про Україну». Або ж заклики українців на блогах європейських політиків: «Допоможіть нам, допоможіть Україні! Лише не сидіть, склавши руки!». Видання також наголошує, що лише США оприлюднили гостріші реакції на події в Україні.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG