Доступність посилання

ТОП новини

Затримання журналістів Радіо Свобода – це «взяття в заручники» – юрист


«Беркутівець» зірвав каску з написом «преса» і почав бити по голові – журналіст Радіо Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:51 0:00

«Беркутівець» зірвав каску з написом «преса» і почав бити по голові – журналіст Радіо Свобода

Київ – Побитому «Беркутом» журналісту Радіо Свобода Дмитру Баркару діагностували контузію 1-го ступеня, йому наклали шви. Інший журналіст Ігор Ісхаков має численні гематоми, забої, садна і надриви шкіри. В МВС заявляють: кореспондентів затримали серед громадян, які кидали в міліціонерів заборонені предмети, і вони не представилися. Тоді як юристи кваліфікують формат затримання кореспондентів як «взяття заручників».

Журналісти Радіо Свобода Дмитро Баркар і Ігор Ісхаков потерпіли під час виконання своїх службових обов’язків. «Беркутівці» затримали знімальну групу Радіо Свобода, коли вона працювала на вулиці Грушевського. При затриманні журналістів побили.

«Я стояв спиною до кордону міліції, намагався зняти красивий вид барикади. У цей момент з воплями «еге гей!», матюками набігли «беркутівці», вони кричали «лежать»», я ліг на землю, вони почали мене бити. Потім взяли мене і з криком «ну полетіли!» ми полетіли. Вони мене жбурнули просто вниз на Грушевського. Коли ми бігли через натовп ментів, мене час-від-часу били хто чим і останній з криком «На тобі, під…ас!» заліпив прямо під ніс ногою», – розповідає Ігор Ісхаков.

На вигуки «преса» Беркут не реагував – Баркар

Після 5 годин, проведених в автозаку разом з іншими затриманими, журналістів Радіо Свобода доставили до Дарницького РУВС, де вони дали покази як свідки подій біля стадіону імені Лобановського. Як розповів Дмитро Баркар, і під час затримання, і в автозаку журналісти постійно повторювали, що вони працівники ЗМІ.

«Беркутівці» зірвали каску з написом «Преса» з голови. Перше слово, яке я сказав, коли побачив, що кийок рухається в мій бік – «Преса!». Я казав: «Я тут працюю, я з вами не воюю!». Це було сказано багаторазово. Кілька разів вдарили кийком по голові. Заломили руки, повели в автозак, весь «Беркут», який зустрічався по дорозі, вітався кулаками», – сказав Баркар.

Журналісти Радіо Свобода кажуть, що вони жодним чином не провокували міліцію перед затриманням на вулиці Грушевського. Також про це ж свідчать останні відеокадри, зняті перед затриманням знімальної групи Радіо Свобода.

Останні хвилини перед нападом на журналістів Радіо Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:25 0:00

Водночас у прес-службі МВС у понеділок заявили: «Було кілька найбільш активних громадян. Їх затримали. Дійсно, один із них – співробітник «Радіо Свобода», але на ньому не було знаків, які б підтверджували, що він представник ЗМІ. Також він не представлявся при затриманні».

Як заявив у коментарі Радіо Свобода виконувач обов’язків начальника відділу зв’язків з громадськістю ГУ МВС у Києві Олександр Радкевич, під час затримання вони були без жилетів і бейджів.

«Вчора слідче управління відкрило кримінальне провадження за статтею 294 Кримінального кодексу «масові заворушення». Сьогодні не лише журналісти, а група людей, у тому числі ваші колеги, за підозрою в порушенні громадського порядку. Для того й затримуються і доставляються до управління і проводяться відповідні слідчі дії, щоб з’ясувати, чи причетні ці люди до порушення громадського порядку, чи ні. Коли їх доставили, з’ясували особу, з’ясували обставини і виявилося, що вони наразі не є причетними, їх відпустили», – сказав Радкевич.

На запитання «чому вони побиті», працівник прес-служби сказав, «інформація, що їм хтось наносив тілесні ушкодження… я зараз вам не можу сказати. Якщо ваші колеги вважають, що проти них були скоєні протиправні дії, зокрема є твердження, що працівники міліції побили, вони мають законне право звернутися до відповідних інстанцій з відповідними заявами», – зазначив правоохоронець.

Закон не вимагає від журналістів бути в касках, жилетах чи бейджах

Якщо, як стверджують в міліції, журналістів не затримували, а просто доставили у відділок як свідків, їм мали пояснити, в якому статусі їх доставляють. І, звичайно, міліціонери не мали права тримати їх 6 годин, забороняючи зв’язуватися з родичами чи адвокатами чи вдягати кайданки, пояснює юрист Ігор Розкладай.

«По суті, це називається «взяття в заручники». Іншим словом я не можу це назвати. Те, як затримують людей, – це викрадення, незаконні арешти, перевищення влади представниками міліції. Плюс закон не вимагає, щоб на журналістах були знаки преси, бейджи чи жилети. Це ознаки були вироблені самою спільнотою, щоб якимось чином виокремитись у натовпі мітингувальників. Але, як показав вчорашній день, жилети зіграли протилежну роль. Журналісти їх знімають, бо вони стають легкою здобиччю мисливців із того боку. Жилети просто показують, куди треба стріляти».

Як прогнозує юрист, винні правоохоронці покарані не будуть.

Журналісти Радіо Свобода подали заяви до міліції про завдання тілесних ушкоджень і перешкоджання професійній діяльності. Монопод, протигаз і камера, з якої велася пряма трансляція з вулиці Грушевського, де затримали знімальну групу, зникли. Журналісти написали заяву до міліції також і про зникнення обладнання.

Під час зйомок масових протестів та сутичок мітингувальників із правоохоронцями на Європейській площі і вулиці Грушевського у Києві 19 і 20 січня постраждало близько 30 співробітників ЗМІ, повідомляє Інститут масової інформації. Крім того, на відео Ігоря Ісхакова зафіксовано, як правоохоронець цілиться рушницею в камеру.

Міліція цілить у журналіста Радіо Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:27 0:00
  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG