Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 05:01

Податки у Бельгії: багатство роздають людям у формі добробуту і соціального захисту


Бельгія країна, що відома своїми високими податками й, водночас, однією з найкращих у Європі системою соціального захисту. Хоча це лунає дивно, але саме система оподаткування забезпечує пересічному бельгійцеві порівняно високі стандарти життя, благоустрій та соціальний комфорт.

«Щоб тут, у Бельгії, жити, треба платити», – так коротко пояснює бельгійський пенсіонер українського походження Михайло Галицький. Його 45-річний трудовий стаж у металургії забезпечив йому безхмарну старість та заслужений відпочинок. Власний просторий будинок невеликий, але гарно впорядкований садок, автомобіль – все здобуте працею, каже він. На величезний податковий тягар, яким Бельгія славиться на всю Європу і світ, Михайло Галицький ніколи не нарікав.

«Більше ви заробляєте – більше будете платити податків. Нинішній робітник у Бельгії половину свого заробітку залишає державі. Всі нарікають, що це забагато, але не забуваймо: щоб тут жити, треба платити, бо це є охорона для ваших старших років. Ви маєте соціальний захист, сюди включена пенсія, ваші ліки, медична допомога – всі ті органи, на кшталт «мютюелів», страхувань та іншої соціальної забезпеченості», – каже Михайло Галицький, який мешкає у невеликому селищі поблизу міста Льєжа.

Одразу пояснимо: кожен мешканець Бельгії є членом однієї з кас взаємодопомоги, або так званих «мютюелів». Вони частково фінансуються членськими внесками, але головним чином діють за рахунок податків громадян.

Попри те, що Бельгія вважається однією з найбільш процвітаючих країн Західної Європи, вона ще й «найбагатша на різного роду податки». Справді, коли зібрати разом усі податки, то вийде доволі довгий список, а подохідне оподаткування тут може сягати аж 50 відсотків і більше. Основний принцип бельгійської та й, зрештою, кожної країни – система нарахування податків полягає в організації державою добробуту її платників, як у сенсі соціального захисту, медицини й освіти, так і щодо забезпечення громадян пристойними автомобільними шляхами, освітленням та очисткою вулиць, навчальними закладами та лікарнями. Як пояснює бельгійський експерт із податкової політики Філіп Дойкертс, мета оподаткування – це збір коштів від громадян, щоб розподілити це багатство в іншій формі і щоб усі могли скористатися ефективною системою соціального захисту.

«Рівень оподаткування Франції, Бельгії, Швеції та інших скандинавських країн відносно високий. Рівень виплат на соціальну сферу – також. Це дозволяє цим країнам надати можливість своїм платникам податків скористатися високим соціальним захистом», – каже експерт-податківець.

Тобто, якщо у Бельгії людині треба зробити операцію, то це їй коштуватиме доволі дешево, адже головна частка фінансування надійде з каси взаємодопомоги, до якої платник податків регулярно відраховував частину своїх заробітків. Характерно, що саме Бельгія посідає перше місце у світі за рівнем податкових ставок для бездітних громадян, які отримують середню місячну платню. Згідно із даними Організації економічного співробітництва та розвитку, яка об’єднує 34 країни світу, бельгійці відраховують у державну казну аж 55 з половиною відсотків своїх прибутків. На другому місці – німці з майже 50 відсотками відрахувань. На третьому – угорці та французи (49,4 відсотка). Для порівняння: офіційна ставка податку на прибуток громадян України, залежно від заробітку, складає 15-17 відсотків.

Водночас, бельгійці розробили й систему повернення, або відшкодування, цілої низки витрат громадян до бюджету. Скажімо, кожна фізична особа, що отримує зарплату, може у своїй податковій декларації зазначити, що сплачує кредит за куплений будинок, тож держава має їй відшкодувати частку цих витрат. Так само, якщо бельгієць самотужки фінансує свою майбутню пенсію, держава змушена наприкінці року повернути цій людині частину відрахувань. Важливо й те, що рівень оподаткування в Бельгії залежить від розміру сім’ї: чим більше дітей, тим менше оподаткування.

Нарікань чимало, потрібно більше пояснювати експерт

Втім, бельгійський податковий експерт Філіп Дойкертс зауважує, що попри те, що громадяни його країни намагаються старанно сплачувати свої податки, нарікань на те, що вони надто високі, все більшає. Не останню роль у цьому відіграють популістські заклики ультраправих політичних сил, що переконують людей, ніби вони почасти фінансують те, чого фінансувати не варто.Державі слід було б ретельніше й частіше роз’яснювати людям, чому податки такі високі й на що вони витрачаються.

«У Бельгії практично не вживається ніяких зусиль, щоб довести до свідомості платників податків: ось, скільки ви сплатили і ось, для чого зібрані ці гроші. Якби людям краще пояснювали, що вони отримують за свої податки ( добрі дороги, досконалу й недорогу систему охорони здоров’я і так далі), то й нарікань було б менше і вони б краще знали, чому платяться податки».

Бельгійський пенсіонер Михайло Галицький, тим часом, зрозумів цю істину давно і без зайвих роз'яснювальних зусиль бельгійського уряду. Нерідко, зустрівшись із гостями з України, він чує заздрісні зауваження.

«Мені казали, що маю багато щастя, що я є тут, у Бельгії. «Бо подивіться, – кажуть, – як ви живете». А я відповідаю, що ви так само можете жити в Україні. Тільки щоб був там порядок, щоб сплачувалися податки, щоб люди працювали, а не гендлювали. Тут такого не існує. Я працюю – я плачу, а дійду до пенсії, то й матиму пенсію. Тут якщо чесно будете працювати, чесно платитимете податки, то й матимете спокій», – робить свою настанову українцям Михайло Галицький.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG