Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:37
(Рубрика «Точка зору»)

За подіями останніх днів в Україні якось нівелювалося поняття істинної суті – для чого врешті-решт збирався Євромайдан: просто змінити владу – як це було в 2004 році чи змінити базис подальшого розвитку країни. Сама зміна прізвищ у владі, одних олігархів на інших, які рвуться на людських жертвах до перерозподілу державних коштів нічого Україні не принесе. Надбудова у виді нової Української держави, яка закладена на старому радянському фундаменті прогнила наскрізь і її косметичний ремонт тільки відтягне агонію на деякий період. Змінювати потрібно все: від Конституції до системи планування території країни. Має бути суттєво оновлена вся управлінська еліта на всіх рівнях. У цьому зв’язку договір про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС може стати тим першим наріжним каменем, що сформує каркас нової України.

Український народ своїм прагненням до євроінтеграції ще раз доказав, що альтернативи немає. Це підтверджено кров’ю! Разом з тим Європейський союз до цього часу розглядає Україну як третьосортну країну, з якою можна мати договір про асоціацію, аналогічний договорам з країнами Північної Африки.

Асоціація між Україною та Європейським союзом і його державами-членами чітко визначає дві її основні цілі – поглиблення політичної асоціації та поступова економічна інтеграція.

Однак, у такому контексті це питання можна було розглядати вчора. Сьогодні має бути по новому осмислена політика відносин між Росією та Європейським союзом, а також між ЄС та Україною як окремим суб’єктом геостратегії сучасного світу. Це питання, особливо в даний час, набуває важливого світового значення. Під загрозою і європейська безпека, цілісність Європейського союзу як геополітичного утворення. Підписавши угоду з ЄС, Україна стане частиною європейського політичного простору.

Україна може і повинна бути складовою частиною Європейського економічного простору. Звичайно, ринок Європейського союзу є найбільшим «єдиним ринком» у світі і займає 17-е місце за рейтингом ВВП на душу населення. Росія, відповідно, 57-е місце у тому ж рейтингу. До того ж, практично усі авторитетні економічні й фінансові аналітики сходяться на тому, що асоціація з Європейським союзом призведе до швидкого росту ВВП України в довгостроковій перспективі. По-перше, подібні прогнози можуть буди підтримані успішними прикладами країн колишнього радянського блоку у 1990-1996 років., коли так звані країни ЄС-10 підписали угоди про асоціацію на початку 1990-х, але їх вступ став можливим лише після 1997 року. Але в результаті, упродовж 6 років ВВП на душу населення у країнах ЄС-10 зріс на 37%, інвестування на душу населення збільшилося на 40%, а експорт на душу населення зріс на 44%. Економічним підґрунтям для позитивних прогнозів є низка структурних змін, передбачених угодою.

По-друге, Європейський союз є найголовнішим торговельним партнером Росії (припадає більше ніж 50% російського товарообігу – у січні–жовтні 2013 року товарообіг складав 341,2 мільярда доларів США), а також найголовнішим інвестором – до 80% прямих іноземних інвестицій в Росію надходять з країн Європейського союзу. Реалізація ініціативи Росія-ЄС «Партнерство для модернізації» з метою розвитку ділового співробітництва в інтересах модернізації між Росією і Європейським союзом є не менш важливим для Росії, ніж для України Договір про ЗВТ та асоціацію. Модернізація – це ключ у майбутнє. В принципі, Україна і Росія – конкуренти по випуску багатьох видів продукції і питання модернізації господарства країни є питанням її майбутньої конкурентоздатності. Тобто, відносини з Європейським союзом є стратегічними для Росії. Цей факт може бути вдало використаний Україною. Замість того, щоб вимагати від Європейського союзу грошового відшкодування за потенційні втрати російського ринку, Україна повинна домагатися прийняти зобов’язання Європейським союзом застосування санкцій у випадку неправомірних заходів з боку Росії щодо України. Подібний політичний крок буде більш дієвим і матиме довгостроковий ефект, хоча б з того погляду, що буде слугувати реальною загрозою для Росії.

Нова Програма дій для України

Європейський союз повинен мати чітку Програму дій відносно України, свого роду «план Маршала», план Фюле, Бароззу чи ще якийсь. Його складовими частинами мають стати наступні.

По перше – питання перспективи членства. ЄС має чітко сказати, що Україна може розраховувати на членство в ЄС через 5-10 років чи скоріше, або не розраховувати взагалі.

По-друге, вирішення питання щодо максимального спрощення візового режиму ЄС для громадян України та подальшим його скасуванням у найближчому часі.

По-третє,з'ясування позицій у форматі Україна, Російська Федерація та ЄС щодо євроінтеграційних намірів, характеру взаємодії з Україною, модернізації та режиму використання газотранспортної системи України.

По-четверте, започаткувати спільно українськими і європейськими експертами програму подальших політичних і економічних трансформацій в Україні, структурної модернізації реального сектору економіки України на основі стандартів ЄС, адаптації українського законодавства до правил і норм ЄС.

По-п’яте, підписання угоди про асоціацію має полегшити доступ України до ринків капіталу. Сама Угода передбачає надання ЄС кредитів Україні. Це зменшить невизначеність і збільшить довіру серед інвесторів. Підписання Угоди має стати також сигналом для надання Україні фінансової підтримки Європейського стабілізаційного фонду European Stability Mechanism (ESM).

По-шосте, визначити економічні стимули для поглиблення співробітництва України з країнами ЄС у сфері торгівлі та інвестицій. Доцільно започаткувати формування спільних проектів у галузях космосу, високих технологій, авіабудування, інформаційних технологій тощо для підтримки відповідних секторів економіки України.

По-сьоме, з боку НАТО надання додаткових політичних гарантій територіальної цілісності України та захисту від тиску з боку інших держав; поглиблення участі України у Спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС, включаючи Спільну політику безпеки і оборони, в тому числі розробку спільних підходів у сферах недопущення конфліктів та антикризового управління, забезпечення регіональної стабільності, роззброєння, нерозповсюдження, контролю над озброєннями та експортом зброї.

По-восьме – мають бути чітко задекларовані преференції у сфері торгівлі.

По-дев’яте – питання освітнього простору, свого роду Програма «Європейська Україна».

Договір «ЗВТ+». 10 років – це не вихід для України.

Перехідний період щодо реалізації основних положень Договору про ЗВТ з ЄС у 10 років також має бути переглянутий. Договір Про асоціацію та ЗВТ надає значні переваги для окремих сфер економіки України, однак і містить загрози, які мали бути локалізовані на етапі переговорного процесу. ЄС має підтвердити відмову від використання експортних субсидій на сільськогосподарські товари при експорті в Україну і закріплення права за Україною на використання захисних заходів і додаткових умов торгівлі, наприклад, застосування системи вхідних цін.

Українські компанії мають бути допущені до тендерних закупівель ЄС, що призведе до зростання обсягу поставок товарів і послуг українськими підприємствами згідно з контрактами у рамках державних закупівель для країн ЄС.

Відкривається конкурентний високорозвинений ринок Європейських країн, до якого суто еволюційним шляхом без договору про Асоціацію Україні потрібно йти понад 20 років і самій забезпечити темпи зростання вітчизняного ВВП не менше 5-6% на рік.

Богдан Данилишин, Європейський інститут економічних і політичних досліджень (Прага)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG