Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:26
Світова преса наголошує, що саміт ЄС-Росія у вівторок продемонстрував більшу залежність Володимира Путіна від ЄС, аніж йому хотілося це визнавати. Газети також попереджають, що Путін пояснив у вівторок на саміті з ЄС незгоду Кремля щодо втручання Брюсселя у справи України. Деякі з видань вже оприлюднили реакції чільних чиновників із оточення Путіна на можливу зміну влади в Києві та їхнє попередження про можливий перегляд питання про кредити Росії українській стороні й можливу відмову від зниження ціни на газ для України, якщо новий уряд оголосить про інший порядок денний та інші пріоритети. Оглядачі також вважають, що нові рішення Верховної Ради ще не є остаточним розв’язанням кризи і протистояння Євромайдану з режимом Януковича триває.

Німецька Die Welt переконана у тому, що «Путін більше потребує зв’язків із ЄС, аніж це хотілося йому визнати у вівторок на саміті в Брюсселі». Тому, на думку оглядача німецької газети Крістофа Шліца, Захід повинен у даному разі скористатися «ахіллесовою п’ятою Путіна» – незгодами в російській економіці – і посилити тиск на Кремль з метою зменшити його імперські амбіції, котрі тепер проявляються особливо чітко в Україні.

Ендрю Ретманн стверджує на сторінках EUObserver, що навіть обмовки голови Ради ЄС Германа Ван Ромпея щодо лише загального обговорення з Путіним у вівторок на саміті ЄС-Росія питання про Україну свідчить про серйозне занепокоєння керівництва ЄС ситуацією, яка склалася в Києві внаслідок прямого втручання Путіна. Глава Кремля висловив на цьому саміті підозри Москви щодо українських ініціатив Брюсселя. Тут також зауважено, що ні Ромпей, ні Баррозу «не кинули виклик Путіну, коли той сказав, що ЄС не повинен втручатися у справи України і відвідувати Євромайдан, де, за словами Путіна, активісти проголошують расистські та антисемітські ідеї». Лідери ЄС також змовчали, коли Путін завуальовано пригрозив Україні відмовою від фінансової та економічної допомоги у разі зміни влади. Ендрю Ретманн також процитував польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського, котрий констатував значні розходження в країнах-членах ЄС щодо політики у відносинах із Москвою.

Впливова американська New York Times констатує серйозні розходження між ЄС та Росією, котрі продемонстрував саміт у вівторок у Брюсселі. Оглядач Майкл Емерсон вважає, що саміт ЄС-Росія став критичним моментом, котрий демонструє, що Путін почав програвати в Україні, бо його опора, президент Янукович виглядає все більш невпевненим, а переконаний союзник Микола Азаров уже у відставці. Газета цитує експертів, котрі вважають, що Путін втратив шанси для його серйозного сприйняття в Брюсселі, де не хочуть і чути про перспективи протистояння з новим дітищем глави Кремля – Євразійським союзом. Адже, як нагадує газета, Путін годував європейців прожектами про «спільний європейський дім від Бреста до Владивостока», а тепер не хоче й чути, щоб ЄС навіть провадив свою обмежену політику сусідства в Україні. Видання наводить думки експертів, котрі кажуть, що в Путіна «своя кухня» і йому нема діла до того, що його не пригостили у Брюсселі вечерею.

Лондонська Financial Times цитує російського першого віце-прем’єра Ігоря Шувалова, котрий підтверджує, що у разі, якщо новий український уряд оголосить про нові пріоритети, новий порядок денний, Москва розглядатиме це як привід до перегляду домовленостей про допомогу Україні.

Британська The Guardian наголошує, що Володимир Путін попросив Євросоюз не втручатися в політичну кризу в Україні і відкинув пропозицію ЄС послати до Києва посланника. «Чим більше посередників, тим більше проблем. Я не впевнений, що Україна потребує посередників», – сказав він. Газета також констатує, що Путін попередив Європу, щоб та трималася подалі від України.

Польська Gazeta Wyborcza вважає, що «поступки влади не заспокоїли Україну, і Євромайдан продовжує боротьбу». Штаб народного спротиву в Києві й надалі вбачає загрозу введення президентом Януковичем надзвичайного стану і готується до найгіршого сценарію.

Оглядач американського часопису Time, Саймон Шустер попереджає про «перехоплення бандитами правого спрямування ініціативи в українських лібералів». Автор веде мову про пряму загрозу демократії в Україні з боку таких груп протесту на Євромайданах як «Спільна справа», ВО «Свобода».

Німецький часопис Der Spiegel наголошує, що «настав час істини для українських протестувальників». Видання називає парламентську більшість у Верховній Раді «кишеньковою» і розмірковує над можливими сценаріями розвитку подій в Україні. Християн Нееф інформує, що опозиція не погоджується на участь у коаліційному уряді в умовах глибокої фінансової та економічної кризи в державі. Сумнівні для сторін також і пропозиції щодо створення «уряду національної єдності». Тому, на думку видання, найбільш реальним є продовження протистояння на вулицях. Тут цитують лідера опору з «Правого сектора» Дмитра Яроша, котрий каже: якщо лідери опозиції на кшталт Кличка «бояться послідовно вести революцію до кінця», доведеться «взяти на себе всю відповідальність за революційний процес».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG