Доступність посилання

ТОП новини

Загрози енергетиці: теракти чи брак коштів?


Київ – Українські електростанції готові до можливих терактів, хоча навіть в умовах політичної кризи їхній ризик є незначним, запевняють урядовці. Набагато більшою загрозою для їхньої безпеки є недофінансування та зношеність обладнання. Із цим погоджуються і влада, і енергетики, і експерти. Серед рішень, які вони пропонують, підвищення тарифів на електроенергію або ж державні кредити на модернізацію.

Через політичну кризу в Україні атомні та інші електростанції працюють у режимі посилених заходів безпеки, запевнив журналістів директор департаменту ядерної енергетики Міненерговугілля Петро Чернов.

Водночас, за його словами, сьогодні загроза терактів на об’єктах ядерної енергетики є мінімальною. Також він спростував неофіційну інформацію про те, що підрозділи внутрішніх військ, які мають охороняти АЕС, нібито відкликають до Києва для охорони урядового кварталу.

Навіть КДБ під час навчань не змогло проникнути до енергоблоку – Купний

Коментуючи ризики, яких зазнають енергетичні об’єкти в умовах масових протестів, колишній директор Запорізької АЕС Валентин Купний зауважив, що проникнути на об’єкти атомної енергетики та завдати їм шкоди непрофесійні терористи не зможуть, бо навіть професіоналам під час навчань це не під силу. Він навів приклад: у 1980-х роках у рамках радянських навчань із протидії тероризму на Запорізьку АЕС проникли працівники КДБ, щоб розкласти там муляжі вибухівки. Проте, за словами колишнього директора АЕС, вони спромоглися потрапити лише до машинної зали, однак не змогли отримати доступу до реактора чи контурів його охолодження. Подібні навчання проводили й минулого року, і працівники СБУ, які грали роль терористів, так само не змогли зімітувати вибух на одній з українських АЕС, повідомив Валентин Купний.

Винятком з режиму посиленої безпеки є непрацююча Чорнобильська АЕС, яка підпорядковується не Міненерговугілля, а Міністерству екології та природних ресурсів, констатує колишній міністр енергетики, а нині голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков. Він вважає, що такий об’єкт має контролювати енергетичне відомство та фахівці з відповідним досвідом, інакше його безпека під запитанням.

Фактори ризику: борги за газ та брак інвестицій

Однак нині головною загрозою для безпеки об’єктів української енергетики є не політична криза чи загроза терактів, а брак фінансування й матеріальних ресурсів, заявив журналістам Іван Плачков.

«Гадаю, що передовсім це заборгованість за газ, друге – це в цілому зменшені до краю інвестиційні плани й проекти з модернізації та реконструкції. На поточний рік енергетичний сектор планує мінімальні обсяги роботи з ремонту й підтримки обладнання в робочому стані через брак коштів та тарифну політику, яку ми маємо. Нинішній енергетичний комплекс формувався у 1960-х роках, і є обладнання, яке працює по 40-60 років. Я назвав би ситуацію не критичною, але дуже тривожною».

Питання, пов’язані з модернізацією енергетичної галузі, є головною загрозою безпеки енергетичних об’єктів, передовсім атомної енергетики, із цим погодився директор департаменту ядерної енергетики Міненерговугілля Петро Чернов, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. За його словами, сьогодні отримати додаткові кошти за рахунок підвищення тарифів або збільшення продажу електроенергії галузь не може, тому потрібні інші шляхи.

«Основним дефіцитом у ядерній енергетиці зокрема є питання модернізації та підвищення безпеки. Бракує й коштів на будівництво нових супровідних об’єктів, зокрема в урановій промисловості. Але досвід минулого року показав, що ефективним є залучення для цих потреб кредитів під державні гарантії. Ця практика уряду в минулому році вже мала певні результати. Цього року ми сподіваємося, що цей механізм також працюватиме в інтересах галузі», – наголосив Петро Чернов.

Він обіцяє, що найближчим часом його департамент запропонує на розгляд уряду декілька великих проектів із модернізації енергетичних об’єктів.

Експерт: у найгіршому стані електромережі

Зі свого боку, заступник керівника Центру досліджень енергетики Вадим Гламаздін у коментарі Радіо Свобода висловив думку, що суттєво підвищити безпеку та надійність української енергетики можна лише змінивши тарифи. На його думку, саме через занижені тарифи галузі бракує коштів.

«Це стосується не окремо Міністерства енергетики та вугільної промисловості, а політики уряду загалом. Якщо ти вже регулюєш тарифи і побудував схему субвенцій, то плати їх. Якщо не можеш їх платити, «відпусти» тарифи, і ринок сам їх відкоригує. Якщо і регулювати ціни, і не давати коштів, які пообіцяли, це залишає енергетиків без матеріальної бази. Енергетики хочуть щось робити, але не можуть. Стан генеруючих потужностей є поганим, але в найгіршому стані перебувають електромережі, і численні відімкнення є наслідком цього».

Приклади такої ситуації у столиці наводить Іван Плачков. За його словами, підприємству «Київенерго» загалом винні 4,5 мільярда гривень, із них 2,5 мільярда – це не виплачена державою компенсація різниці в тарифах, і ще 800 мільйонів – заборгованість перед енергетиками столичних державних підприємств та установ. В умовах морозів та ризику невчасної сплати за російський газ імовірність нестабільної роботи київських теплоелектроцентралей зростає, попереджають енергетики.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG