Доступність посилання

ТОП новини

Політична ситуація в Україні не байдужа режисерові Кшиштофу Зануссі


У такі моменти, коли є загроза, голос художника як громадянина має бути – Кшиштоф Зануссі
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:24 0:00

У такі моменти, коли є загроза, голос художника як громадянина має бути – Кшиштоф Зануссі

Художник не повинен втручатись у політику, окрім тих моментів, коли політика вже виходить за рамки політики і переходить у площину моралі, сумління, захисту прав людини. Таку думку, говорячи про політичну ситуацію в Україні, висловив відомий польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі. У п’ятницю він відвідує Дніпропетровськ, де бере участь у Міжнародному фестивалі «моральної документалістики» «Кіноасамблея на Дніпрі». Митець презентує фрагменти свого нового, ще не завершеного фільму і ділиться творчими планами.

На червону доріжку, притрушену снігом, біля дніпропетровського кінотеатру всесвітньо відомий польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі ступає трохи ніяковіючи. 74-річний митець жартує: їхав до України, а приїхав до Сибіру. Він має на увазі передусім погоду.

А втім, і політична ситуація в Україні режисерові не байдужа. Каже, вона нагадує йому те, що Польща пережила два десятиріччя тому, відтак Україні може бути корисним досвід його батьківщини. Давати оцінки й рецепти, як діяти українцям у нинішніх умовах, пан Зануссі не береться, однак зазначає: коли політика виходить за рамки політики, люди мистецтва не повинні мовчати.

«З порадами потрібно бути дуже обережним, а взагалі я вважаю, що художник ніколи не повинен втручатися в політику, крім таких моментів, коли політика вже виходить за рамки політики, де починається етика, де починається проблема сумління. Це вже не політика, це проблема елементарних цінностей. Повага до людини, до свободи. Ці моменти вже поза політикою. І в такі моменти, де є загроза, голос художника як громадянина необхідний. У такі моменти ми повинні вийти в суспільство нашим мистецтвом. Я в цьому впевнений, і саме так 20 років тому ми домагалися незалежності. Це було важким досвідом для нас усіх. І вам бажаю знайти правильний вихід», – сказав кінорежисер Кшиштоф Зануссі.

Чи не збирається він сам зняти стрічку про українські події останніх місяців, відомий режисер прямо не каже. Зазначає: поки хоче ознайомити українську публіку зі своєю останньою роботою.

В Україні покажуть раніше, ніж у Каннах

Спершу майстер планував перебувати на дніпропетровському фестивалі лише почесним гостем. Однак передумав і вирішив презентувати тут фрагменти своєї нової, ще не завершеної кінокартини «Чужорідне тіло» – про проблему віри. Це історія дівчини, яка вирішила стати черницею. Її рішення завдає великого болю рідним.

«Я зараз завершую художню картину у спільному виробництві Італії, Польщі та Росії. Від Росії там знімались Чулпан Хаматова і Михайло Єфремов. Може бути, ця картина буде на Каннському кінофестивалі, а може, на якомусь іншому, а потім потрапить до прокату, звичайно. Документальне кіно я давно не знімав. Десь чотири роки тому зняв останню повнометражну документальну стрічку для європейського телебачення. А взагалі, я із задоволенням приймаю замовлення на документальні картини. Завжди готовий у цій сфері працювати. Це, може, як для автора романів спробувати жанр репортажу. Я й починав у документальному кіно, як і більшість режисерів», – сказав він.

Фільми про вічні цінності

Окрім Кшиштофа Зануссі, у Міжнародному кінофестивалі «Кіноасамблея на Дніпрі» беруть участь інші кіномитці з-за кордону. Однак їхні імена масовій публіці невідомі: режисерів-документалістів мало знають навіть у них на батьківщині. «Родзинка» фестивалю, за словами організаторів, і полягає в тому, що тут показують «немасове кіно», кіно про вічні поняття й цінності.

Такі стрічки – «неформат» для сучасного телебачення і кінопрокату, вважає азербайджанська режисерка документального кіно Арзу Уршан. У своїй стрічці вона спробує розказати українському глядачеві про давню музику своєї країни.

«Тут я знайшла свого глядача, я відчула це за відгуками, за реакціями на мій минулий фільм. Це унікальна можливість для нас, режисерів, бути почутими, адже документальне кіно по-різному сприймається. Це жанр не вважається таким популярним. А тут такий інтерес, і весь час хочеться виправдати очікування глядачів. Фільм, який я привезла, – про давню музику Азербайджану. Здавалось би, наскільки це може бути цікаво українському глядачеві? Але на початку 20-го століття, аби її почути, до нас приїздили люди з багатьох країн. Ця музика духовна, допомагає зануритись у себе і щось у собі, в глибині, знайти. Про це і моя розповідь», – каже вона.

Міжнародний кінофестиваль за участю Кшиштофа Зануссі в Дніпропетровську завершиться цієї неділі. У його рамках також організували симпозіум «Вічні цінності у документальному кіно».
  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG