Брюссель – Перше після Вільнюського саміту обговорення подальших відносин зі східними сусідами, насамперед із Україною, відбулося у Брюсселі в понеділок. Санкцій відносно винних у порушеннях під час українських антиурядових маніфестацій, як і передбачалося, дипломати не ухвалили. На їхню думку, для таких суворких кроків час ще не настав, при цьому ЄС обіцяє бути готовим швидко й рішуче реагувати на будь-які нові порушення в Україні.
Перший із висновків понеділкової зустрічі європейських дипломатів такий: у разі погіршення ситуації в Україні ЄС готовий реагувати дуже швидко. Водночас вперше висновки Ради міністрів ЄС щодо України натякають на можливість переходу до дечого більшого, ніж асоціації та зони вільної торгівлі. Підписання угоди про асоціацію, як мовиться в документі, – «це не остаточна мета українсько-європейського співробітництва».
«Де б не було майбутнє (України), в яке вірять люди, всі (в ЄС) згодні з тим, що у відносинах з цією державою може бути зроблено дещо більше. Тобто, слова мають їхнє пряме значення: це не кінець, і є багато речей, що можуть трапитися у майбутньому», – наголосила верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.
Як стало відомо з дипломатичних джерел, саме на такому нейтральному формулюванні можливості європейської перспективи для України наполягали країни старої Європи, а саме Франція та Німеччина. Тим часом міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус відверто зауважує, що залишається при думці: перш за все країнам «Східного партнерства» для руху вперед слід надати перспективу вступу до ЄС. «Процес асоціації – це не кінець гри», – заявив у Брюсселі голова литовського МЗС.
«Щодо погіршення ситуації в Україні ми сказали дуже чітко: це неприйнятно. Випадки можливих тортур, викрадень, порушення прав людини – все це має бути ретельно розслідуване, а винні притягнуті до відповідальності, – додає він. – Прогрес у цьому стане шляхом для продовження наших відносин. Ми б хотіли бачити саме це. Деякі симптоми (покращення – ред.) ми бачимо, і це повинно тривати далі».
Штайнмаєр: фінансова допомога Україні – це справа складна
Голова німецького зовнішньополітичного відомства Франк-Вальтер Штайнмаєр тим часом зазначив, що вирішувати питання впровадження санкцій саме нині не було необхідності, бо слід продовжувати намагання розпочати діалог між сторонами.
«Маю надію, у санкціях потреби не буде взагалі», – сказав він, водночас зауважуючи, що надання фінансового допомогового пакету Україні залишається складною справою. Не називаючи жодних цифр, Штайнмаєр каже, що, насамперед, без підтримки МВФ зробити це буде неможливо, до того ж слід ще побачити, які з інших фінансових установ можуть у цьому взяти участь.
Характерно, що Рада міністрів закордонних справ ЄС заявляє, що можливість підписання угоди про асоціацію із Україною залишається чинною. При цьому дипломати вкотре нагадують, що те, яку обирати зовнішню політику, незалежні держави повинні вирішувати самі, без жодного втручання ззовні.
Перший із висновків понеділкової зустрічі європейських дипломатів такий: у разі погіршення ситуації в Україні ЄС готовий реагувати дуже швидко. Водночас вперше висновки Ради міністрів ЄС щодо України натякають на можливість переходу до дечого більшого, ніж асоціації та зони вільної торгівлі. Підписання угоди про асоціацію, як мовиться в документі, – «це не остаточна мета українсько-європейського співробітництва».
«Де б не було майбутнє (України), в яке вірять люди, всі (в ЄС) згодні з тим, що у відносинах з цією державою може бути зроблено дещо більше. Тобто, слова мають їхнє пряме значення: це не кінець, і є багато речей, що можуть трапитися у майбутньому», – наголосила верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон.
Як стало відомо з дипломатичних джерел, саме на такому нейтральному формулюванні можливості європейської перспективи для України наполягали країни старої Європи, а саме Франція та Німеччина. Тим часом міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус відверто зауважує, що залишається при думці: перш за все країнам «Східного партнерства» для руху вперед слід надати перспективу вступу до ЄС. «Процес асоціації – це не кінець гри», – заявив у Брюсселі голова литовського МЗС.
«Щодо погіршення ситуації в Україні ми сказали дуже чітко: це неприйнятно. Випадки можливих тортур, викрадень, порушення прав людини – все це має бути ретельно розслідуване, а винні притягнуті до відповідальності, – додає він. – Прогрес у цьому стане шляхом для продовження наших відносин. Ми б хотіли бачити саме це. Деякі симптоми (покращення – ред.) ми бачимо, і це повинно тривати далі».
Штайнмаєр: фінансова допомога Україні – це справа складна
Голова німецького зовнішньополітичного відомства Франк-Вальтер Штайнмаєр тим часом зазначив, що вирішувати питання впровадження санкцій саме нині не було необхідності, бо слід продовжувати намагання розпочати діалог між сторонами.
«Маю надію, у санкціях потреби не буде взагалі», – сказав він, водночас зауважуючи, що надання фінансового допомогового пакету Україні залишається складною справою. Не називаючи жодних цифр, Штайнмаєр каже, що, насамперед, без підтримки МВФ зробити це буде неможливо, до того ж слід ще побачити, які з інших фінансових установ можуть у цьому взяти участь.
Характерно, що Рада міністрів закордонних справ ЄС заявляє, що можливість підписання угоди про асоціацію із Україною залишається чинною. При цьому дипломати вкотре нагадують, що те, яку обирати зовнішню політику, незалежні держави повинні вирішувати самі, без жодного втручання ззовні.
