Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:31
Лише з початком протестів у столиці України ті мешканці Рівненщини, яким затримують виплату заробітної плати, заявили про свої наміри страйкувати. Досі, незважаючи на ухвалене Рівнерадою звернення про підтримку страйкарів, люди не зважувалися на такий крок – лише тому, що цінували свою хитку стабільність.

Нині ж їхній терпець увірвався. На пікети перед своїми підприємствами вийшли і працівники агрофірми «Зоря», і Рівненської фабрики нетканих матеріалів. Вони стверджують: ситуація на їхніх підприємствах ускладнилася задовго до минулорічного листопада.

Бюджетоутворюючих підприємств у Рівному обмаль, філій банків – вдосталь. Багатьох годує ринок. Думки про стабільність у представників різних верств населення різняться.

Працівник фабрики нетканих матеріалів Віктор Сиротюк розповідає: стабільності в його сімейному житті бракує відтоді, як на підприємстві почали нерівномірно розраховуватись за зроблену роботу. Зараз заборгованість становить чотири місяці. Щоправда, коли ходять на роботу у вихідні – через день отримують на руки гроші.

Або – без зарплати, або – без роботи

Генеральний директор фабрики цього підприємства Олександр Корольов вважає, що позитивом є вже те, що заробітна плата виплачується хоча б вряди-годи. Стабільність на підприємстві залежить від стабільності проплат за виконане замовлення – наприклад, за геотекстиль для донбаських доріг із підприємством досі не розрахувалися замовники.

Олександр Корольов пояснює, що виною всьому ситуація в країні, коли держава відмовилась бути регулятором на ринку легкої промисловості. «У законі про підприємницьку діяльність зазначено, що ведеш свій бізнес на свій страх і ризик. У нас багато контрагентів, які з нами не розрахувалися», – каже Корольов. А відтак стабільно виплачувати зарплати він сьогодні не може – хто з працівників не витримує, просто йде геть.

Учитель історії Олексій Іваненко більше переймається нестабільністю освітньої політики, зокрема щодо викладання його предмету. Він каже, в державі не буде стабільності, якщо шкільні підручники і програми змінюють вигляд залежно від того, хто з політиків опинився біля владного керма.

Підприємець Юрій Романюк має три приватних магазини. Молодий чоловік зауважує, що один із них уже вирішив продати. Податки стають непосильними і щодалі, то більш непередбачуваними – саме в цьому нестабільність існування малого й середнього підприємництва, переконаний він. Сподівання покладав на зміну ситуації, «хоча б як у Польщі». Зараз вони поступово тануть, зауважує підприємець.

«Стабільно лише сонце сходить»

Письменник і журналіст Юрій Береза дивиться на стабільність по-філософськи: «Це коли людина йде однією дорогою, не зважає на труднощі, вірить у те, заради чого і куди йде, і ніхто її не зіштовхне в багно зневірства». Однак зізнається, що в самого такої стабільності немає. «Є прагнення до цієї стабільності, але стабільно лише сонце сходить. І то ми іноді його не бачимо, бо хмарно», – зауважив письменник.

Для ветеринара приватної клініки Наталії Євсович стабільність – це постійний прибуток, зростання робочих місць, підняття економічного розвитку країни. На запитання, чи є стабільність у її житті, відповідає заперечно. Три роки тому податки становили 200 гривень, нині – 750 гривень, при тому що заробітки не зросли. Задля досягнення стабільності українці мають поміняти владу і позбутися корупції, переконана підприємець.

Для вчительки Тетяни Єремчук стабільність – це можливість вчасно й ефективно відпочити і пролікуватися. Її сім’я щороку відпочиває на морі, однак заради цього змушена відкладати кошти упродовж року.

Українці стабілізують самі себе – журналіст

Журналіст Юрій Савчин вважає, що в нинішній ситуації в державні говорити про стабільність не доводиться. Втім, він вважає, що нині людина змушена «стабілізувати себе сама». Стабільність для нього – це відсутність проблем і хороші стосунки в сім’ї та на роботі. Така стабільність у Юрія є.

А ось Петро Ковальчук нині безробітний. Стабільність – це коли люди мають роботу, зарплату, є соціально захищеними, а в країні працюють закони. Нині, каже він, у країні не просто нестабільність – «балаган».

А пан Євген, керівник підрозділу державної установи, вважає стабільністю свій внутрішній спокій, який, знову ж таки, залежить від упевненості в майбутньому. На сьогодні такої впевненості у нього немає. «Я не знаю, що буде ввечері, коли спостерігаю за тим, що нині є. Через те дуже складно щось прогнозувати», каже службовець.

Менеджер телефонного оператора Ігор Галатюк зауважує, що стабільність – «це коли стабільно добре». На жаль, нині в країні не так, зауважує Ігор. Зі стрибком курсу долара ціни на деякі товари вже зросли, на відміну від заробітної плати, констатує він.

У минулому році у Рівненському обласному центрі зайнятості були зареєстровані близько 50 тисяч безробітних. Роботу вдалося знайти трохи більше від половини людей. У «найстабільнішому» районі Рівненщини, Сарненському, трохи більше двох відсотків працездатного населення є офіційно безробітними, а середня заробітна плата працюючих сягнула двох з половиною тисяч гривень.
  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    На Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Ведуча соціального телепроекту «Перехрестя правди» Рівненської держтелерадіокомпанії.  
    Facebook: https://www.facebook.com/valentina.romanuk1

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG