Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:48

Конструктиву Росії щодо України очікувати не варто – Луцевич


Лондон – Західні аналітики вважають, що Росія може бути партнером ЄС, коли йдеться про надання Україні економічної допомоги, але наразі Москва не готова відкинути свою політичну упередженість. Такі думки лунали у лондонському Королівському інституті з міжнародних справ Chatham House на обговоренні впливу останніх подій в Україні на взаємини Києва з Москвою. Радіо Свобода попросило співробітницю інституту Орисю Луцевич розповісти про головні думки учасників дискусії. Одне з питань стосувалося доцільності тристоронніх переговорів за участю Києва, Брюсселя і Москви, бо раніше ЄС однозначно заявляв, що відносини України та Європи – це двостороння справа і залучення третьої сторони не потрібне.

– Питання тристороннього формату (Україна-Європейський союз-Росія) обговорювали. Фахівці схиляються, що у такому форматі знайти компроміс було би дуже важко, бо насправді йде боротьба за російську модель розвитку і європейську модель. Ймовірно, що тимчасово можна вести мову про економічний пакет співпраці, який би міг бути компромісним для Європейського союзу і для Росії. Адже готовність надання коштів від МВФ, чи від США і Європи та Росії – не суперечать одна одній. Вони можуть бути економічно поєднані. Політично ж поєднати буде важко, оскільки протести почалися за те, щоб Україна наблизилася до Європейського союзу, і ми знаємо, що для Росії така позиція неприйнятна, і в Кремлі вважають, що це інспіровано з Заходу. Тому західні експерти більше схиляються, до того, що США, ЄС та Росія повинні спілкуватися, обмінюватися інформацією, але не вважають, що можливе осягнення компромісу у форматі тристоронніх переговорів.

– Чи можна взагалі очікувати конструктивної ролі Москви навіть у питанні економічної допомоги Україні у час, коли президент Путін та його уряд стали на однозначні політично заангажовані позиції і перетворили питання зближення України з Європою на справу геополітичного протистояння Росії та Заходу?

Відкритим є питання, наскільки Захід міг би зменшити тиск Росії на Україну
– Я вважаю, що такого конструктиву очікувати не варто, бо лунало чимало песимістичних нот в аналізі ситуації. Що в такому становищі можна вважати успіхом? Можливо реалістичніше сподіватися на певне стримування процесу погіршення (української політичної та економічної кризи) . В цьому плані Європа і США могли би спілкуватися з Росією для того, щоб пояснити, що геополітичне загострення в регіоні є неадекватним і шкодить самій Росії. Але мені здається, що Кремль сьогодні не готовий чути таку думку, оскільки і для своєї внутрішньої аудиторії цей конфлікт там намагаються подати як інспірований Заходом, такий що не має жодного підґрунтя в суспільстві і, що, мовляв, в Україні відбувається лише боротьба за владу, а Захід, буцім, лише хоче мати своїх маріонеткових політичних лідерів, що виконували би західні забаганки. Тому я вважаю, що від Росії зараз важко сподіватися конструктивної ролі, але відкритим є питання, наскільки Захід міг би зменшити тиск Росії на Україну. Тут можливості ще є.

– Чи обговорюється питання можливих санкцій, наприклад, стосовно українських посадовців, причетних до насильства проти українських громадян та інших порушень прав людини? В Україні певні кола дорікають Заходу за те, що санкцій досі немає.

Санкції залишають на крайній випадок, якщо буде застосована масована сила проти учасників протестів
– Сьогодні обговорювали питання і санкцій, і того «пряника», яким може скористатися Європа. Зараз фахівці схиляються до того, що Європа повинна пропонувати більший «пряник» з одного боку, працюючи з опозицією, можливо з тими, хто у майбутньому буде реформувати Україну й опрацьовувати з ними плани реформ, які могли би подолати глибоку українську економічну кризу. А з іншого боку – це просування пакету трансформації чи стабілізації, який можна було б запропонувати Україні на конференції країн-донорів. Безумовно, що санкції – це вже крайні кроки, бо вони насправді будуть обривати можливість переговорів за участю європейських посередників.

Цього тижня в Україну знову приїжджає єврокомісар Штефан Фюле. Арсенал санкцій залишають на крайній випадок, наприклад, якщо буде застосована масована сила проти учасників протестів. Тому як варіант зараз ведуть мову не про додаткові санкції, а використання вже існуючих законів у рамках Європейського союзу, щоб, наприклад, перевіряти банківські рахунки політично заангажованих осіб. Для цього не потрібно рішення про додаткові санкції на рівні Ради міністрів ЄС. Можна просто звернути увагу європейських банків на прізвища певних людей, які мають високі посади в українському уряді чи в парламенті і тримають рахунки у європейських банках.

– Як працює механізм взаємодії західних експертів та політиків й урядовців? Чи можна сказати, що політики, наприклад, у Лондоні прислухаються до того, що кажуть фахівці, які професійно вивчають міжнародні справи?

– Інститути такі як «Чатам Гаус» є впливовими у тому плані, що обговорення експертів формують думку західних політиків і не лише західних. Наприклад, сьогодні на круглому столі були присутні представники українського посольства. Вони також намагаються зрозуміти позицію західних експертів і їхні пропозиції українській владі. Крім того, на таких круглих столах присутні представники преси, які висвітлюють ситуацію, і до яких у свою чергу дослухаються політики. Тому виплив подвійний: з одного боку прямий, завдяки безпосередній участі у таких круглих столах, а з іншого боку опосередкований – через ЗМІ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG