Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:14

Дві Народні ради – народовладдя по-прикарпатськи


Студентський Євромайдан в Івано-Франківську, 28 листопада 2013 року

Студентський Євромайдан в Івано-Франківську, 28 листопада 2013 року

Івано-Франківський окружний адміністративний суд розглядає справу за рішенням обласної ради про створення Народної ради як міжфракційного об’єднання. Однак активісти згодом утворили свою Народну раду, де депутатів і чиновників взагалі не має бути й проголосили люстрацію.

Політична криза в країні на Прикарпатті втілилася в існуванні двох Народних рад – міжфракційного об’єднання депутатів і громадської ради. Ще є ГО «Майдан», Штаб національного спротиву та «Правий сектор». Об’єднавчим центром називають Майдан, а громадська Народна рада вирішила бути вільною від політики, каже координатор національного штабу спротиву Василь Попович.

Народна рада, як зазначено у позові прокуратури області, створена обласною радою «всупереч прямим нормам Конституції України» і є «нелегітимним органом». При цьому дії депутатів розцінені як «спроба посягання на конституційний лад держави». Івано-Франківський окружний адміністративний суд розпочав розгляд справи за рішенням обласної ради про створення Народної ради як міжфракційного об’єднання.

Самі ж депутати вважають, що це колегіальний орган, уповноважений представляти інтереси прикарпатців. На сесії вони вирішили, що до складу новоствореної ради повинні увійти опозиційні депутати облради та представники громадськості. Голова обласної ради Василь Скрипничук наголошує, що створили Народну раду як міжфракційне об’єднання, і це не є порушенням законів.

«Ще раз кажу, яка Народна рада утворена. Це міжфракційне об’єднання, це депутатська Народна рада. Це просто ще одне утворення, таке саме як фракції, яких у нас є дев’ять. Не знаю, де там вони побачили загрозу конституційному ладу – я цього не бачу», – каже голова облради.

Згодом громадські активісти створили свою Народну раду, де взагалі не має бути депутатів.

«Старі гріхи», боротьба за чистоту рядів і дорадчий голос

Ростислав Микитюк фактично з перших днів масових акцій на івано-франківському Євромайдані. Його, ведучого щоденних місцевих віч, знають і впізнають. Однак, Микитюк сумнівається, чи пройде люстрацію, бо ж іще за часів служби в армії був кандидатом у члени КПРС, тепер балотувався до районної ради від ВО «Свобода», а працює чиновником у міськвиконкомі.

«Мені треба розрахуватися, напевно, з роботи, щоб я попав у Народну раду. Бо я працівник органу місцевого самоврядування. І я проводжу свою громадянську роботу, оцю на Майдані, в позаробочий час. На це є в кожного громадянина право», – каже Ростислав Микитюк.

Вже пізніше активісти з громадської Народної ради дещо «пом’якли», змінили правила для тих, хто на Майдані з перших днів. Головне – не бути партійцем. І голос буде лише дорадчим.

Уповноважений представник Народної ради Івано-Франківської області Наталія Сербин наголошує, що це не дорадчий орган, а «пряме народовладдя». А щоб це народовладдя здійснювали гідні люди, проводитимуть люстрацію. Створена люстраційна комісія, ухвалили маніфест, розробляють механізм люстрації.

Основні вимоги: не працювати у владі, не бути чиновником, не входити до партій, не бути в політиці. Таку громадянську люстрацію здійснюватиме комісія або можна приходити самим «визнати помилки і покаятися». За словами Наталії Сербин, хочуть у такий спосіб примусити політиків чути голос громадськості.

«Повинні політики зрозуміти, що їм простіше послухати громадськість і піти, зробити власний крок, ніж коли до цих людей прийдуть і будуть робити кроки інші. Політики повинні чути голос громадськості Вони зараз повинні відчути себе громадянами, а не політиками. Якщо вони себе більше відчувають політиками, вони самознищуються», – каже Наталія Сербин.

За словами громадської активістки, проводити таку люстрацію планують не лише стосовно тих, хто хоче увійти у Народну раду, а й щодо «проблемних людей». До цього залучатиметься і «Правий сектор».

А хто залишиться?

Люстрація важлива, але зараз треба об’єднуватися, а не ділитися, переконаний політолог Олег Білоус.

Питання люстрації досить складне. Очевидно, це має бути державна політика
«Питання люстрації досить складне. Очевидно, це має бути державна політика, але не сьогодні, а коли поміняються політичні гравці, політичний розклад у Верховній Раді», – вважає Олег Білоус.

На думку експерта, зараз, з огляду на «закон про амністію», важливо думати про долі людей і шукати «точки дотику між Майданом і владою».
  • 16x9 Image

    Галина Добош

    Радіо Свобода співпрацюю з 2007 року. Власкор по Івано-Франківській області. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG