Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:30
На вівторок українці, котрі виступають за інші країни на зимовій Олімпіаді в Сочі, вже завоювали чотири золоті, одну срібну і одну бронзову медалі. Але, на жаль, ці нагороди вони вибороли для інших країн – Білорусі, Росії, Німеччини. Ці українські чемпіони і призери світового рівня самі кажуть, що вони пішли з України, бо їм «остогидло жити в бідності», самим оплачувати тренування за кордоном, та й жодних перспектив вони не бачили для себе вдома.

У Сочі колишні українські спортсмени завоювали стільки медалей, скільки Україна отримала їх за всі роки участі в зимових Олімпіадах:

«Золото» «Срібло» «Бронза» Всього
Екс-українці на Олімпіаді
в Сочі-2014
4 1 1 6
Україна на Олімпіаді в
Сочі-2014
0 0 1 1
Україна на всіх зимових іграх 1 2 3 6


Відомий український спортивний оглядач Валентин Щербачов сказав Радіо Свобода, що Україна не спроможна виставити на зимовій Олімпіаді повноцінну збірну та й в Сочі вона має лише мінімальні шанси на успіх, тоді, коли українські спортсмени завойовують медалі для інших країн.

«Ми у всіх 15 видах олімпійського зимового спорту не беремо участь, Україна бере участь лише у 9 видах програми Олімпіади в Сочі. Так, у швидкісному бігу на ковзанах ми не представлені. У фігурному катанні представлена лише одна наша молодь, котра на чемпіонаті України себе заявила, а всі провідні фігуристи зараз виступають за інші країни, зокрема, за Росію, незважаючи на те, що вони виховані українською школою фігурного катання. Так що надії в Сочі є лише на дві дисципліни – біатлон і фристайл», – зазначив Валентин Щербачов.

Не шкодую, що переїхала до Білорусі – Алла Цупер

Серед головних причин, з яких «зимові спортсмени» змінюють громадянство України на інше, – матеріальна. Спортсмени отримують в Україні зарплатню у розмірі близько 3 тисяч гривень та при цьому не мають ніяких можливостей для тренування вдома. Майже всі «зимові спортсмени» України (до 90 відсотків) проводять тренувальні збори за кордоном.

Костюми спортсменам також доводиться переважно купувати за власні кошти – зокрема, головний тренер фігуристів України Марина Амірханова розповіла, як у фігурному катанні спортсмени самі замовляють і оплачують свої костюми. Для шорт-треку в Україні фактично немає льоду. Українські фристайлісти віддають перевагу Росії чи Білорусі, де є спортивні бази. Це зробили Алла Цупер із Рівного та її земляк Антон Кушнір, які завоювали для Білорусі в Сочі у фристайлі два «золота».

Алла Цупер виїхала з України однією з перших, у 1998 році, бо їй сказали, що майбутнього для фристайлу в жіночій акробатиці в Україні немає. А в Білорусі таке майбутнє виявилося. І нині, після перемоги в Сочі, Алла сказала: «Не шкодую, що переїхала до Білорусі».

Алла Цупер

Алла Цупер


А фігуристка Тетяна Волосожар переїхала з Дніпропетровська до Росії і нині виступає за цю країну в парі з Максимом Траньковим. Вона вже завоювала в Сочі для Москви дві золотих медалі. Хоча вона сказала під час одного з нагороджень, що «у цій медалі є частина України».

Тетяна Волосожар

Тетяна Волосожар

Так само сказала й інша фігуристка – Олена Савченко, котра перебралася з України до Німеччини у 2003 році. Вона наголосила, що «остогидло жити у скруті» і що спортсменам самим доводилось оплачувати тренування і поїздки на змагання.

Так само каже і колишній український спортсмен у шорт-треку Володимир Григор’єв, котрий нині виступає за Росію. Він наголосив, що «якщо Вітчизна не може допомогти спортсмену досягнути бажаних результатів, то йому не залишається нічого іншого, як поїхати до іншої країни».

У наступні дні Зимової Олімпіади в Сочі очікують нових досягнень від спортсменів – екс-українців, але, на жаль, ці перемоги святкуватимуть інші країни.

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG