Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:27

Екстренна нарада європейських дипломатів: настав час санкцій?


Ангела Меркель, канцлер Німеччини

Ангела Меркель, канцлер Німеччини

Брюссель – «Санкції» – це слово стало чи не найчастіше вживаним у євроустановах, коли заходить мова про події в Україні. У четвер своє рішення щодо запровадження санкцій стосовно винних у кривавій ескалації конфлікту, має ухвалити чи не найостанніша інстанція, тобто, голови європейських дипломатичних відомств. Події останніх днів викликали в ЄС глибоке занепокоєння й поставили співдружність перед фактом: настав час діяти, а не робити нових політичних заяв чи закликів. Про санкції заговорила навіть канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Криваві події на вулицях столиці та інших міст України розвіяли серед європейських очільників сумніви та надії на дипломатичне й демократичне рішення. До санкціонування винних у розгоні мирних демонстрантів та нової ескалації насилля нині закликають навіть найтерплячіші лідери ЄС.

ЄС швидко реагуватиме на погіршення ситуації, зокрема шляхом адресних санкцій
Голова Єворопейської ради Герман Ван Ромпей, який має репутацію політика консенсусу, пише у своєму мікроблозі у «Твіттері»: «ЄС швидко реагуватиме на погіршення ситуації, зокрема шляхом адресних санкцій». Їх, згідно з офіційною заявою голови Європейської ради, обговорюватимуть на позачерговій зустрічі міністри закордонних справ ЄС.

Лідери Франції та Німеччини висловили сподівання, що на запланованій на четвер зустрічі глав МЗС країн ЄС щодо України буде застосовано санкції до людей, причетних до ескалації насильства в Києві.

Виняткова ситуація потребує виняткових рішень

До візових обмежень та блокування банківських рахунків українських можновладців та олігархів, що стоять за нинішніми репресіями, у своїй останній резолюції закликав Європарламент. Голова комітету із закордонних справ цієї установи Ельмар Брок нині висуває вимогу санкцій, бо, каже він, час настав.

Персоналізовані санкції проти деяких відповідальних осіб мають бути впроваджені вже
«Персоналізовані санкції проти деяких відповідальних осіб мають бути впроваджені вже, – каже голова зовнішньополітичного комітету Європарламенту.
– Ми попереджали, що в разі продовження насилля ми маємо бути готові до санкцій. Нині цей момент настав. Час прес-релізів минув і українці не будуть задоволені, якщо їх залишити з цими прес-релізами».

Його колега, євродепутат від Іспанії Хосе Іґнасіо Салафранка, який останнім часом неодноразово відвідував Україну, висловлює таку ж позицію. «Ми повинні піти значно далі, тому скликаємо на екстренну нараду міністрів закордонних справ ЄС, щоб припинити насилля та зважити можливі санкції. Це виняткова ситуація, що потребує виняткових заходів», – зазначив він.

Щодо європейських дипломатів, які нині зберуться у Брюсселі, то, скажімо, німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр, який ще декілька днів тому виступав проти санкцій, нині підкреслює, що відповідальні за кровопролиття повинні знати: стриманість ЄС щодо можливих адресних санкцій буде переглянута.

Згідно з «Твіттером» МЗС Німеччини, ймовірність запровадження санкцій нині не виключає і сама Ангела Меркель. «Події в Україні шокують. Європа має обговорити адресні санкції щодо винних осіб», – висловилася вона напередодні.
Ультиматум для Європи

Якщо Європа не запровадить санкцій, то я розпочну голодування
У європейських дипломатичних колах називають потенційними «мішенями» санкцій, насамперед, Андрія Клюєва, який очолює президентську адміністрацію, колишнього прем’єра Миколу Азарова та старшого сина Януковича Олександра, який володіє компаніями та активами у Австрії, Нідерландах і Британії. Напередодні у Брюсселі співачка та громадська активістка Руслана Лижичко зробила ультимативну заяву: «Якщо Європа не запровадить санкцій, то я розпочну голодування».

Тим часом, між європейськими столицями у питанні запровадження санкцій на винуватців історичної соціально-політичної кризи й насильства в Україні немає одностайності. А саме одноголосне рішення всіх 28 країн може відкрити шлях цього роду покарань та тиску.

Тоді як, скажімо, влада Франції вважає, що всі причетні до насильства мають відповісти за свої дії, а також що ЄС має розглянути можливість запровадження індивідуальних санкцій», деякі країни, що сусідять з Україною, не хочуть йти на такий крок, побоюючись поглиблення внутрішньодержавного конфлікту.

Ми не бачимо конкретної еволюції переговорів, а навпаки, погіршення протистояння
Міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс пояснює, що треба прислухатися до їхньої думки, але «ЄС повинен далі брати на себе ініціативу, їздити на місце подій». «Хоча донині ми не бачимо конкретної еволюції переговорів, а навпаки, погіршення протистояння, – додає бельгійський міністр. – Численні контакти між президентом та опозицією ні до чого не привели. Тож нам треба подумати, яким має бути наступний етап».

Покарання, посередництво і медична допомога – пріоритети

Характерно, що євродепутат-«народник» від Польщі Яцек Саріуш-Вольські, який був і залишається активним прихильником санкцій, тепер застерігає, що ЄС можливо, дещо запізнюється з цим кроком, тож просить «не переоцінювати ефективності запізнілих санкцій».

Тим часом, європарламентар-ліберал, що є кандидатом на посаду наступного голови Єврокомісії, Ґі Верховстадт закликає міністрів ЄС запровадити індивідуальні санкції та замороження активів осіб відповідальних за насилля. «Зрозуміло, що президент Янукович має бути у цьому списку поряд із ключовими міністрами його уряду», – заявив він.

По-друге, додає Верховстадт , ЄС має розпочати посередницьку місію високого рівня для допомоги в переговорах уряду з опозицією. Зрештою, Ґі Верховстадт закликає створити скоординовану стратегію для термінової медичної допомоги всередині, або за межами України пораненим в зіткненнях.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG