Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:21

Який Мінкульт потрібен новій Україні?


Фото зі сторінки Асамблеї діячів культури у Facebook

Фото зі сторінки Асамблеї діячів культури у Facebook

Київ – Українські митці та керівники культурних інституцій створили Асамблею діячів культури – у такий спосіб вони прагнуть реорганізувати роботу Міністерства культури. Учасники Асамблеї кажуть: функції цієї установи мають бути зведені до організаційних, а міністр культури не може бути призначений без згоди громади. Окрім цього, вони звернулися до Верховної Ради з переліком вимог до ймовірного кандидата на цю посаду.

Реформи в українській культурі мають ініціювати ті, хто її творить – про це заявляють учасники Асамблеї культурних діячів. Нинішній Мінкульт, на їхню думку, ієрархічна закрита система. «Ми хочемо зробити цю установу відкритою, з горизонтальною структурою. Це міг би бути координаційний центр, де люди можуть зустрічатися і налагоджувати між собою зв’язки», – розповідає художник Володимир Кузнєцов.

22 лютого представники української культурної спільноти заблокували Міністерство культури. А вже наступного дня скликали перші збори Асамблеї культурних діячів. Зараз вона працює за цеховим принципом – наразі у ній формуються робочі групи за спеціалізаціями. До роботи запрошують усіх охочих, а розклад зустрічей груп є на сторінці Асамблеї у Facebook. З готовим проектом своєї діяльності Асамблея планує звернутися до депутатів Верховної Ради.

«Міністерство було створено з метою обслуговування ідеології»

У баченні Асамблеї, Міністерство має стати структурою, що «обслуговує культуру» – розподіляти потоки фінансів та створювати відповідну інфраструктуру. Так вважає, зокрема, хореограф Лариса Венедіктова.

Міністерство було створено з метою обслуговування ідеології. Для цього воно керувало культурою і створювало культурний продукт
«Міністерство було створено з метою обслуговування ідеології. Для цього воно керувало культурою і створювало культурний продукт. Утім, попри те, що офіційної ідеології у нас вже начебто немає, ми продовжуємо жити за старими схемами. Агенції Міністерства мають обслуговувати культуру, а не керувати нею, вони мають створювати інфраструктуру і координувати», – каже вона.

У цій схемі Асамблея культурних діячів має виконувати експертну функцію, каже галерист та громадський діяч Євген Карась. Адже Громадська Рада при Міністерстві культури існує вже два роки, однак не має механізмів впливу на рішення чиновників.

Мінкульт – це інструмент. Не потрібно покладати великі надії на міністра та сам апарат. Набагато важливіше заснувати громадську раду
«Будь-яка державна інституція є виконавчим органом. Жодна державна організація не виробляє інтелектуальний продукт – він виробляється у професійних об’єднаннях. Тобто Мінкульт – це інструмент. Не потрібно покладати великі надії на міністра та сам апарат. Набагато важливіше заснувати громадську раду, але не з консультативною, а експертною функцією», – зауважує Євген Карась.

Не скасовувати, але провести люстрацію

Скасовувати Мінкульт учасники Асамблеї не пропонують – хоча раніше думка про його недоцільність звучала не один раз. Колишній міністр культури Ігор Ліховий, який теж завітав на збори Асамблеї, пояснює: сьогодні від Міністерства залежать понад півтори тисячі різних організацій.

Нам потрібно міністерство культурної спадщини, щоб зберегти насамперед те, що саме по собі вижити не може – музеї, архіви, заповідники
«Дійсно, треба зробити інвентаризацію, переглянути доцільність тих чи інших. У 2005-му році я ставив питання про ліквідування Мінкульту. Потім я вивчав досвід подібних інституцій в Європі – і нам потрібно міністерство культурної спадщини, щоб зберегти насамперед те, що саме по собі вижити не може – музеї, архіви, заповідники», – каже екс-міністр.

Директор дистриб’юторської компанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов також вважає: Міністерство культури потрібне, однак для того, щоб надалі воно працювало ефективно, потрібно люстрацію – захід, актуальний не тільки для культурної сфери, додає Іванов.

Окрім митців, що не розуміються на керуванні, мають також бути представники творчих спільнот. Інакше кажучи, після люстрації на місце чиновників мають прийти арт-менеджери
«Мінкульт займається не лише митцями. Воно регулює також міжнаціональні відносини, релігійні питання. Якщо йдеться про створення такої структури, як Асамблея, то зрозуміло, що, окрім митців, що не розуміються на керуванні, мають також бути представники творчих спільнот. Інакше кажучи, після люстрації на місце чиновників мають прийти арт-менеджери», – розповідає він.

Новий міністр культури – без досвіду роботи чиновником

Кого українська культурна спільнота прагне бачити на посаді міністра? Учасники Асамблеї впевнені: кандидат має бути спершу затверджений громадою. Так науковці, художники, письменники та керівники культурних установ звернулися до депутатів із переліком критеріїв майбутнього міністра культури. «Необхідно взяти до уваги негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра культури України призначали або бюрократів радянського зразка, або лояльних до влади митців без управлінського досвіду», – наголошують вони.

Серед тих, хто підписав звернення – Юрій Андрухович, Володимир Тихий, Олександра Коваль, Микола Скиба та інші. Міністром, на думку підписантів, має стати людина із незаплямованою репутацією, без досвіду роботи в держслужбі, однак з досвідом ефективного управління у сфері культури. Окрім того, кандидат має бути обізнаним із європейськими практиками ведення культурної політики, а також «публічно задекларувати власну волю до реформування галузі культури».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG