Доступність посилання

30 Квітень 2017, Київ 18:10

Будь-які силові сценарії у Криму можуть привести до катастрофи – Чалий


Київ – Україна має підтвердити свій позаблоковий статус і терміново розпочати реальний діалог із країнами-гарантами за Будапештським меморандумом щодо ситуації в Криму. Так вважає один із дипломатичних експертів, які готували Будапештський меморандум Олександр Чалий. Головне – втриматися від будь-якого застосування сили.

– Київ провокують, щоб ми своїми діями втягли країну у конфлікт із застосуванням сили. Ми не можемо цього допустити.

– А що робити?

Найгірші переговори є кращими, ніж силовий варіант. Якщо ситуація буде розвиватися за силовим сценарієм, то ми втратимо Крим
– Треба проводити консультації з парламентом Криму, пана Константинова треба запросити в Київ. До Криму треба направити делегацію найвищого рівня, треба почати говорити, про те, що хочуть у Криму і яким бачать подальший розвиток.

Тут не може бути ніяких ультиматумів. Найгірші переговори є кращими, ніж силовий варіант. Якщо ситуація буде розвиватися за силовим сценарієм, то ми втратимо Крим і дороги назад не буде.

Усіх має навчити досвід Януковича, який мав можливість після силового розгону мирної акції 30 листопада відправити у відставку міністра Захарченка й провести відкрите розслідування того, хто безпосередньо віддавав накази й бив людей, покарати винних, то кров би не пролилася і нічого цього не було б.

– Як Україна може захистити себе як країна, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї?

Треба терміново розпочати консультації між країнами-гарантами і ще запросити Францію й Китай, як постійних членів Ради безпеки ООН
– Я, як один зі співавторів на рівні дипломатичних експертів тексту Будапештського меморандуму 1994 року, пам’ятаю, як важко було досягнути того, щоб Росія, США та Великобританія погодилися на статтю 6 меморандуму, яка гарантує Україні право скликати негайні консультації країн-гарантів, якщо виникне загроза її територіальній цілісності й суверенітету.

Я переконаний, що зараз саме такий час. Зволікати не можна, бо якщо в Криму проллється кров, шляху назад не буде.

У цій атмосфері треба терміново розпочати консультації між країнами-гарантами і ще запросити Францію й Китай, як постійних членів Ради безпеки ООН.

Ціна питання дуже висока. Меркель уже порівняла теперішні загрози з подіями, які мали місце перед Першою і Другою світовими війнами.

Тому треба діяти дуже обережно, без жодних провокативних заяв і кроків, наприклад, відміна закону про мови, від усього, що лякає й збурює людей.

Навпаки, треба організувати широкий діалог інтелектуалів з усіх регіонів, створити майданчик для дискусій, бо країну треба зшивати.

– Що Вас найбільше насторожує?

Треба якомога скоріше, щоб між владою в Києві відновився стратегічний діалог з Росією
– Найгірше те, що ми не маємо діалогу з Росією. І йдуть неясні сигнали – визнає чи не визнає Росія нову українську владу. Водночас, Путін розмовляє з Обамою про Україну, Меркель розмовляє з Путіним. Ми не можемо допустити, щоб за нашими спинами вирішували нашу долю.

Треба якомога скоріше, щоб між владою в Києві відновився стратегічний діалог з Росією, який дозволить кризу в Криму зняти з порядку денного. На мій погляд, це найадекватніший шлях. Усі в світі розуміють, що Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї, а країни-члени Ради безпеки ООН гарантували нашу територіальну цілісність і суверенітет. Якщо країни-гаранти не виконають свої зобов’язання, то й в України виникнуть права не виконувати свою частину зобов’язань.

Тому в нас є шанс посадити країни-гаранти за стіл переговорів разом з нами. Будь-які силові сценарії у Криму можуть привести до катастрофи. Тому треба терміново започаткувати реальний діалог.

Нам треба вимагати від Заходу та Росії, щоб вони уклали стратегічне перемир’я щодо України, яке б зафіксувало позаблоковий статус України. Навіть Збігнєв Бжезинський наголосив, що для миру Україні треба мати такий статус, як Фінляндія.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG