Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 21:21

Міносвіти готує реформи «на потім» – через фінансову кризу


Новопризначений міністр освіти Сергій Квіт

Новопризначений міністр освіти Сергій Квіт

Київ – Нові керівники міністерства освіти й науки обіцяють працювати прозоріше, розвивати науку і зберегти дієвість системи освіти в умовах дефіциту коштів. Водночас експерти зауважують, що саме фінансові проблеми держави стануть основним стримуючим фактором для освітніх реформ цього року.

Українська освітня галузь працюватиме над більшою самоокупністю, кількість вишів дещо скоротять за рахунок найменш рейтингових, але і ці рішення, і формування держзамовлення у вищій освіті робитиметься не кулуарно, а з залученням експертів і громадськості, про такі зміни в роботі Міністерства освіти і науки розповіли у вівторок нові керівники відомства на своїй першій прес-конференції. Зокрема, новопризначений міністр Сергій Квіт пообіцяв зробити простішими та прозорішими фінансові потоки освітньої галузі.

«Ми працюватимемо прозоро, зокрема і в плані держзакупівель. Це особливо важливо в умовах, коли грошей в державі грошей практично немає», – зазначив Сергій Квіт.

Простішим та прозорішим стане і ліцензування вищих навчальних закладів та окремих спеціальностей, заявила заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Раніше, за її словами, донедавна документи проходили через департаменти міністерства, а потім потрапляли до заступника міністра, а зараз цей ланцюжок спрощується.

У відомстві визнають, що вдосконалення потребує система зовнішнього незалежного оцінювання. Наприклад, зараз вона визначає лише рейтинг студентів за рівнем знань, але не гарантує, що цих знань достатньо, щоб навчатися у виші за обраною спеціальністю. Однак цього року, кажуть посадолвці, оцінювання проходитиме майже так само, як торік, бо кардинально змінювати систему немає ані часу, ані коштів.

Освіта і наука розвиватимуться разом – Квіт

Одна з головних реформ, яку міністерство вже розпочало, – це об’єднання освітнього та наукового напрямків роботи відомства, заявив Сергій Квіт.

«Ми поступово переходитимемо до того, щоб головними в оцінюванні роботи вишів були наукові критерії. Ми об’єднуватимемо освіту і науку, сфери, які були штучно розділені у 1920-х роках. Тобто, університети – це не місце, де тільки навчаються. Студенти долучаються до наукової роботи, навчаючись при цьому. Однак реальна наука буде тільки тоді, коли буде реальна економіка», – підсумовує міністр освіти та науки.

Наукову діяльність та вищу освіту дійсно необхідно об’єднувати, з цим погоджується й експерти, серед яких – координатор освітніх програм мережі «Опора» Ольга Стрелюк. Що ж до інших реформ, анонсованих новим керівництвом Міністерства освіти і науки, то вони можливі лише після економічної та політичної стабілізації в Україні.

«Про реформи в міністерствах, які не належать до економічного блоку, говорити зарано, оскільки в нинішніх умовах Міністерство освіти і науки, зокрема, фінансуватиметься за залишковим принципом. Єдине, що можна робити вже зараз – це розробляти пропозиції щодо майбутніх реформ, готувати законодавчу базу, – вважає експерт. – Наприклад, нині зовнішнє незалежне оцінювання врегульоване на рівні урядових постанов, однак потрібен і спеціальний закон. Треба удосконалювати законодавство про вищу освіту».

Між тим експерти наголошують, що найближчим часом коштів для імплементації нових освітніх законів, та інших реформ в освітній галузі, в держави не буде.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG