Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:58

Путін не бажає визнавати свою поразку в Україні (європейська преса)


Західні газети попереджають у середу, що Путін не бажає визнавати присутність російських військ у Криму і, тим більше, вести мову про якесь їхнє виведення. Тобто, як інформують різні європейські видання, напруга в Криму та на кордонах України з Росією залишається, а ознак якогось зниження небезпеки широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну немає. Оглядачі звертають увагу на позиції російської дипломатії у день російсько-американських та європейських переговорів щодо України в Парижі, коли глава МЗС Росії Сергій Лавров й надалі вимагає від Києва виконання угоди від 21 лютого. Путін, як інформують газети на Заході, наполягає на повному контролі Росією Криму та не відмовляється від широкомасштабного військового вторгнення в Україну. США, зі свого боку, погрожують санкціями Москві вже до кінця цього тижня, якщо Росія не припинить вторгнення в Криму. ЄС вимагає від Кремля прямих контактів із нинішньою українською владою і також готує санкції супроти Росії.

Лондонська Financial Times повідомляє, що «російські війська продовжують контролювати чимало ключових районів Криму», тоді, коли США продовжують «тиснути на Москву з вимогою виведення Росією своїх сил з цього регіону України». Газета цитує державного секретаря США Джона Керрі, котрий заявив у вівторок у Києві, що «США ізолюють Росію політично, економічно та дипломатично, якщо вона не забере свої сили з Криму, котрі ввела туди за останні чотири дні». Керрі також наголосив, що «Росія примушує це зробити». Один із кроків, який Вашингтон вже готовий здійснити у цьому напрямку, це – відключення російських банків від міжнародної фінансової системи. Газета з Лондона також повідомила, що у середу в Парижі Джон Керрі і Сергій Лавров проведуть ще одні переговори з питання безпеки в Україні. Тут також зазначається, що Росія й надалі вимагає виконання Києвом угоди від 21 лютого, котру підписали опозиція і колишній президент Янукович за посередництва трьох міністрів закордонних справ ЄС. Видання додає, що в Париж також прибула глава закордонної політики ЄС Катрін Аштон, міністри закордонних справ Польщі та України – Радослав Сікорський та Андрій Дещиця.

The Wall Street Journal інформує, що «Путін і Обама суворо розмовляють про Україну». Хоча й США сподіваються на відступ Росії з Криму, але «на вівторок ще не було якихось явних свідчень цього». Газета звертає увагу на заяви Путіна про небажання піти з Криму та намагання охарактеризувати можливі санкції Заходу проти Росії як контрпродуктивні і погрожувати реальним військовим вторгненням в Україну для захисту російських інтересів, що, за словами Путіна, відповідає міжнародному праву. Видання також цитує президента США Барака Обаму, котрий звинувачує Путіна у порушенні міжнародних норм та попереджає, що путінські правники не допоможуть йому обдурити світ у цьому.

Польська Gazeta Wyborcza попереджає у середу, що «ситуація на східному кордоні України й надалі напружена». Видання інформує, що речник МЗС України Євген Перебийніс заперечив інформаціїю про відведення російських військ від кордонів України і підтвердив повідомлення про періодичні порушення російсько-українського кордону з боку Росії «збройними групами».

Російська «Независимая газета» цитує президента Центру політичних технологій в Москві Ігоря Буніна, котрий вважає, що мають бути два індикатори того, чи Путін «дав задній хід щодо України»: «Перший, якщо війська Центрального округу підуть на зимові помешкання десь у Татарстан», і другий, якщо «припиняться приїзди російських туристів у Луганськ, Донецьк, Одесу, де вони допомагають невеликим групам захоплювати владу». Бунін вважає, що у Путіна є два плани щодо України – мінімальний, щоб зробити з Криму Придністров’я і максимальний – якесь розчленування України. Московський експерт вважає, що поки що від максимального плану Путіна відмовила Анґела Меркель і «він вирішив зупинитися на Криму» та «шукати модус операнді (спосіб дій) з новим режимом у Києві».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG